11.5. Соціально-психологічні умови праці

Психологія праці - одна з найважливіших галузей психологічної науки. Вона вивчає різноманітні прояви психіки у трудовій діяльності. Психологія праці вивчає дієздатність особистості до роботи. Дієздатність особистості виявляється у поведінці. Поведінка залежить від темпераменту і характеру. Будь-яке психічне явище (процеси, стан, властивості особистості) включене в структуру людської діяльності, виражає потреби, мотиви, цілі, витрати, результати і задоволеність працею. Психофізіологічні умови праці характеризують ті навантаження, які несе людський організм під час роботи, а саме:

• фізичні (динамічні, статичні);

• робоча поза (нормальна, змушена, ненормальна);

• емоційні;

• нервові;

• психічні;

• зорові.

Психічні особливості - якості людини, що обумовлюють її поведінку і результативність діяльності. Це темперамент, характер, здібності, знання, та ін. Психічні процеси, емоційно-вольова сфера, здібності особистості формують психологічний потенціал працівника.

Особистість людини розглядається як складна динамічна функціональна система. У її структурі виділяють 4 групи або підструктури здібностей, що знаходяться у визначеній ієрархічній залежності та розрізняються особливостями і способами формування.

Третій рівень особливостей особистості зв'язаний з її соціальною свідомістю і представлений знаннями, навичками, здібностями. Ця група особливостей розвивається на основі пізнавальних процесів шляхом навчання. Четверта група особливостей особистості, яка характеризує її більш високий рівень, представлена соціально обумовленими особливостями (інтересами, ідеалами, світоглядом, ціннісними орієнтаціями, переконанням та ін.).

Особистість людини характеризується як дуже стійке створення, що виявляється в послідовності та передбачливості її поведінки. Разом з тим, вона здатна до адаптації в різних соціальних умовах, завдяки змінам у ціннісних орієнтирах, установках, інтересах, мотивах, більш адекватному пізнанню об'єктивних закономірностей суспільного розвитку. Саме ці особливості людини необхідно враховувати під час технологічної трансформації виробництва, в управлінні, організації праці, плануванні розвитку персоналу та ін.

11.6. Способи компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці

Працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. Норми і порядок видачі безкоштовно, за рахунок власника або уповноваженого їм органа, молока або інших рівноцінних продуктів на роботах зі шкідливими умовами праці визначені постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 року №731/П-13 «Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці».

Відповідно до даної постанови власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує ці питання на основі переліку хімічних речовин, при роботі з якими рекомендується у профілактичних цілях уживання молока або інших рівноцінних продуктів.

Перелік цих шкідливих хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 4 листопада 1987 року № 4430-87 і прикладений до зазначеної вище постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС.

Молоко видається, як правило, на робочому місці або в їдальні, буфеті по 0,5 літра в день (зміну) незалежно від його тривалості у фактичної зайнятості працівника на роботах зі шкідливими умовами праці. Забороняється заміняти видачу молока грішми або іншими продуктами (крім кефіру, кисляку, мацоні, тобто рівноцінних продуктів, що нейтралізують шкідливості).

При особливо шкідливих умовах праці згідно зі спеціальним переліком таких робіт безкоштовно видається лікувально-профілактичне харчування зі спеціальним набором продуктів, що нейтралізують виробничі шкідливості. Воно видається робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям з метою зміцнення їхнього здоров'я і попередження професійних захворювань за затвердженим переліком виробництв, професій і посад, незалежно від того, у якій галузі народного господарства знаходяться ці виробництва.

Перелік таких робіт, раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безкоштовної видачі на них вітамінних препаратів, а також правила цієї видачі затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 7 січня 1977р. № 4/ П-1. Зазначений перелік робіт відноситься до всіх галузей народного господарства, де є такі роботи.

Лікувально-профілактичне харчування видається і за дні непрацездатності через професійне захворювання, якщо хворий не госпіталізований, вагітним жінкам на цих роботах на увесь час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Воно видається й іншим працівникам, зайнятим повний робочий день (зміну) на виробництві, у якому для основних працівників і ремонтного персоналу встановлене лікувально-профілактичне харчування. Видача лікувально-профілактичного харчування відбувається у виді гарячих сніданків перед початком роботи, а в окремих випадках ці сніданки видаються в обідню перерву. Лікувально-профілактичне харчування видається працівникам за нормами меню, розрахованих на 6 днів.

При роз'їзному характері роботи, працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені відповідним законодавством.