4. Методичні рекомендації до практичних занять

Практичне заняття № 1

Модуль І

Змістовий модуль І

Тема заняття: Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування

Кількість годин: 2

Мета заняття: засвоїти, закріпити та систематизувати теоретичні знання з методів ефективного спілкування, техніки нерефлексивного слухання і набути навички застосування нерефлексивного слухання.

План заняття:

1. Технічні прийоми нерефлексивного слухання:

• уважне мовчання,

• мінімізація відповідей,

• обмеження числа запитань

2. Розгляд практичних ситуацій.

Методичні рекомендації:

Готуючись до заняття студент повинен опрацювати теоретичний матеріал з теми «Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування» викладений в опорному конспекті лекцій. По опрацюванню теоретичних знань студент повинен:

• оволодіти понятійним апаратом: «слухати», «чути», «нерефлексивне слухання»;

• знати технічні прийоми нерефлексивного слухання;

• розрізняти ситуації де застосування нерефлексивного слухання є ефективним і неефективним.

Ситуаційні завдання

1. Ви дуже зайняті й перебуваєте в стресовому стані. До вашого стола підходить колега, який любить побалакати, і починає ділитися своїми проблемами.

Як Ви думаєте, чи доречно тут застосувати прийоми нерефлексивного слухання? Чому? Як Ви вчините?

2. Припустимо, що Ваш співрозмовник знаходиться під впливом сильних емоцій. Спробуйте вивести його з цього стану, використовуючи прийоми нерефлексивного слухання.

3. Ваш менеджер хоче, щоб Ви затрималися на роботі й закінчили роботу над звітом. На вечір у Вас призначене побачення, і Ви не хочете затримуватися. Ви відповідаєте, що не можете сьогодні затриматися.

Як варто вчинити менеджерові – змусити Вас залишитися на роботі чи з'ясувати причину? Чому? Які прийоми нерефлексивного слухання повинен використовувати менеджер, щоб з'ясувати причину відмови?

Ситуація 1

Керівник організації запросив на бесіду свого підлеглого. Причиною бесіди була несвоєчасна підготовка звіту. Керівник організації різко вичитав підлеглого й сказав: «Ще раз повториться подібне – і з Вами все кінчено». Підлеглий намагався пояснити причину того, що сталося, але керівник його не став слухати. Підлеглий засмутився. Керівник у відповідь сказав: «Заспокойтеся, і наступного разу я вас вислухаю». У відповідь підлеглий сказав, що буде скаржитися на грубе відношення до себе. Керівник закінчив бесіду фразою: «Ви пошкодуєте, якщо зробите це. Ви вільні».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи можна назвати ефективним дане ділове спілкування? Чому?

1. Що саме з'явилося бар'єром у спілкуванні?

2. Як ви думаєте, які наслідки такого спілкування?

3. Які прийоми необхідно було використовувати керівникові?

Ситуація 2

Петро, випускник фінансової академії, працював у контрольно-ревізійному управлінні. Він швидко адаптувався в колективі й вважався комунікабельною людиною, з якою легко було вирішувати службові питання. До того ж Петро любив спостерігати за реакцією своїх співрозмовників, а також реакцією працівників податкової адміністрації на виступи начальника. Він умовно розбив всіх працівників за стилем слухання на наступні групи:

• категоричні співрозмовники;

• розважливі співрозмовники;

• співчуваючі співрозмовники;

• аналітичні співрозмовники;

• чуйні співрозмовники.

Питання:

1. Як Ви думаєте, які види реакції на розмову й поведінку співрозмовника виявили представники кожної з перерахованих вище груп?

2. Чи є ці реакції «перешкодами» спілкування? Чому?

3. Який із стилів слухання є ефективним? Чому?

4. Від чого ще залежить стиль слухання?

5. Чи може людина змінити свій стиль слухання? Як?