Ситуація 2

Керівник організації в спілкуванні зі своїми підлеглими часто вживає фрази: «Вам не слід так робити, чинити», «Це неправильно», «Вам належить показувати приклад у роботі».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи є спілкування керівника з підлеглими професійним?

2. До якого типу суджень (бар'єрів) ви відносите висловлення керівника організації?

3. Які наслідки такого спілкування?

4. Які наслідки спілкування з підлеглими, якщо керівник буде їм давати поради такого типу «Чому б Вам не сказати так?», «Я б запропонував Вам оскаржити це».

Ситуація 3

Керівник організації запросив на бесіду свого підлеглого. Причиною бесіди була несвоєчасна підготовка звіту. Керівник організації різко вичитав підлеглого й сказав: «Ще раз повториться подібне – і з Вами все кінчено». Підлеглий намагався пояснити причину того, що сталося, але керівник його не став слухати. Підлеглий засмутився. Керівник у відповідь сказав: «Заспокойтеся, і наступного разу я вас вислухаю». У відповідь підлеглий сказав, що буде скаржитися на грубе відношення до себе. Керівник закінчив бесіду фразою: «Ви пошкодуєте, якщо зробите це. Ви вільні».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи можна назвати ефективним дане ділове спілкування? Чому?

2. Що саме з'явилося бар'єром у спілкуванні?

3. Як ви думаєте, які наслідки такого спілкування?

Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування Ситуація 1

Петро, випускник фінансової академії працював у контрольно-ревізійному управлінні. Він швидко адаптувався в колективі й вважався комунікабельною людиною, з якою легко було вирішувати службові питання. До того ж Петро любив спостерігати за реакцією своїх співрозмовників, а також реакцією працівників податкової адміністрації на виступи начальника. Він умовно розбив всіх працівників за стилем слухання на наступні групи:

• категоричні співрозмовники;

• розважливі співрозмовники;

• співчуваючі співрозмовники;

• аналітичні співрозмовники;

• чуйні співрозмовники.

Питання:

1. Як Ви думаєте, які види реакції на розмову й поведінку співрозмовника виявили представники кожної з перерахованих вище груп?

2. Чи є ці реакції «перешкодами» спілкування? Чому?

3. Який із стилів слухання є ефективним? Чому?

4. Від чого ще залежить стиль слухання?

5. Чи може людина змінити свій стиль слухання? Як?

Ситуація 2

Ігор Олександрович Сергєєв одержав несподіване завдання від свого керівника Антоненка Юрія Михайловича. У ході спілкування відбувся наступний діалог:

І.О.: Але послухайте! Це завдання явно не моє! Це вже занадто!

Ю.М.: Чому Ви завжди чимось незадоволені? Га?

І.О.: Дозвольте, це ж несправедливо. Мені завжди дають якісь особливі завдання.

Ю.М.: Так-так! Всім відомо, що Ви перевантажені. Мені набридло це слухати. А тепер ідіть і працюйте!

Питання:

1. Що хотів сказати Ігор Олександрович своєму керівникові, одержавши від нього несподіване завдання?

2. Як став реагувати на це керівник?

3. Які наслідки такого спілкування?

Ситуація 3

Компанія вирішила збільшити обсяг продаж у наступному році шляхом перерозподілу ринків збуту. Один з менеджерів фірми не був згодний з ухваленим рішенням і вирішив сповістити про це керівникові. Відбувся діалог:

Менеджер: Я прийшов до Вас, щоб виразити свою незгоду з рішенням фірми про збільшення обсягу продажів шляхом перерозподілу ринків збуту.

Керівник: Можна детальніше?

Менеджер: Незважаючи на невеликий обсяг продажів цього року, ми знову одержали високі завдання на наступний рік.

Керівник: Що Ви маєте на увазі?

Менеджер: Хоча ніхто з нас не виконав завдання цього року, наступного року ми одержали більш високі завдання шляхом перерозподілу наших ринків.

Керівник: Не могли б Ви пояснити зрозуміліше?

Менеджер: Я маю на увазі, що компанія вирішила скоротити для кожного з нас число районів продажу, одночасно укрупнивши ці райони. От чому кожному встановлюється більш високе завдання – незалежно від обсягу продажів цього року.

Питання:

1. Як Ви думаєте, чи професійним було спілкування керівника з менеджером?

2. Які прийоми нерефлексивного й рефлексивного слухання були використані керівником?

3. Чому керівник застосував з'ясування як один із прийомів рефлексивного слухання?

4. Які обмеження й труднощі можуть зустрічатися в процесі спілкування?

5. Які ключові фрази варто використовувати в процесі з'ясування?

6. Як Ви думаєте, якою б була реакція менеджера, якби керівник замість питання «Можна детальніше?» задав би питання типу: «Це чому ж?», «Приведіть мені хоча б одну причину», «Чому б і ні?».