3.8. Компанія Tri-Angle Equipment and Leasing

Джо Джетт, президент Tri-Angle Equipment and Leasing — компанії, що володіє мережею пунктів прокату сільськогосподарської техніки в центральних штатах США, вперше сів за комп'ютер 15 років тому. Йому не сподобалося, та й взагалі, навіщо в його бізнесі інформаційні технології?

По мірі розвитку компанії Джо зрозумів, що її заборгованість починає перевищувати розумні межі, і тому найняв фінансового директора на ім'я Ден Фрейлі. Довелося переглянути й своє ставлення до інформаційних технологій: Джо витратив $150 тис. на розробку системи бухгалтерського обліку й управління запасами. Але коли він зі своїм фінансовим директором звернувся до місцевого відділення Citigroup з проханням про надання кредиту, на Джо чекав сюрприз. Менеджери банку поцікавилися не стільки доходами Tri-Angle (а компанія, треба сказати, здавала на прокат машини вартістю в кілька мільйонів доларів), скільки її інформаційними системами. Як пояснив представник Citigroup: «Теоретично, якщо можна довіряти комп'ютерній системі, можна довіряти й фінансовим показникам фірми».

Tri-Angle хотіла позичити значну суму грошей, тому Citigroup направила своїх фахівців з ІТ, щоб вони оцінили системи компанії й переконалися, що ті в змозі генерувати достовірні щомісячні звіти — така обов'язкова умова надання настільки значного кредиту. Нова система обліку вже діяла, тому вся необхідна інформація була в базі даних Tri-Angle. Але, як незабаром з’ясували консультанти, перетворити ці дані у корисну інформацію було важко. Наприклад, замість списку прострочених рахунків до одержання система видавала 500 сторінок кодів і цифр, що не піддаються розшифруванню. «Комп'ютер не видавав жодної розумної відповіді», - згадує Д. Фрейлі.

Для перетворення сирих даних у наочні графіки, які б «читалися», й таблиці Д. Фрейлі скористався програмою під назвою «Monarch» (за іронією долі вже встановленої на комп'ютері). Завдяки цьому Tri-Angle не тільки одержала кредит у $5 млн., але й виявила ряд серйозних недоліків у своїй діяльності. Наприклад, Джо й Ден «знайшли» застарілі й непотрібні запасні частини на $100 тис. У свій час їх можна було б повернути виробникам. Чим більше даних перетворювалося в якісну інформацію, тим чіткіше вимальовувалася перед керівниками картина діяльності фірми. Вони одержали можливість у будь-який момент дізнаватися, яка техніка добре продається чи здається в оренду, а яка залежується на складі. Крім того, торговельні представники, яких тепер забезпечили ноутбуками, могли переглядати індивідуальні файли покупців і вносити в них нову інформацію. Якщо продавець надає покупцеві квоту, інформація про це відразу надходить до Джо Джетта електронною поштою. Як тільки той відкриває повідомлення, дані про квоту заносяться в центральну базу даних.

Бачачи, наскільки успішно використовуються «Monarch» і інші управлінські інформаційні системи, глава компанії почав подумувати про е-бізнес. Поки що він вивчає інформацію про екстранети, web-сторінки, програми управління взаєминами з покупцями й т.п. та обдумує, як застосувати ці технології у своєму бізнесі.

Питання

1. Оскільки тепер в Tri-Angle повсюдно використовуються інформаційні технології, чи не загрожує компанії погіршення якості інформації або інформаційне перевантаження? Чому?

2. Який внесок ІТ вносять в управління знаннями в Tri-Angle? Які ще стратегічні переваги забезпечує УІС?

3. З чого б ви рекомендували Tri-Angle розпочати е-бізнес? Обґрунтуйте свою відповідь.