1.2. Компанія Electra-Quick

Віце-президент з виробництва Барбара Расселл ішла на щомісячні збори працівників компанії з легким серцем і надіями, яких не відчувала вже давно. Новий, динамічний виконавчий директор компанії повинен був оголосити про початок епохи наділення владою в Electra-Quick — публічної компанії, що не дуже давно почала лідирувати за обсягами виробництва й реалізації електротоварів й устаткування. Але в останні роки на компанію звалилася ціла купа проблем: через внутрішню й іноземну конкуренцію скоротилася частка ринку, нові розробки майже були відсутні, між деякими відділами (наприклад, виробництва й збуту) зв'язки фактично були відсутні, рівень морального стану працівників упав небувало низько, а самі співробітники активно підшукували собі місця в інших компаніях. Загалом, порція надії була необхідна, як ковток повітря.

Новий чільник компанії Мартін Гриффін, запрошений спеціально для того, щоб очолити її відродження, відкрив збори такими словами: «Ми стикаємося зі зростаючою конкуренцією, отже, нам потрібні нові ідеї, нова енергія, новий настрій — тільки так ми зможемо повстати з попелу. І джерелом відродження станете ви, кожний із вас». Далі він пояснив, що кампанія надання влади включає і надання працівникам інформації про стан справ у фірмі й можливості творчого підходу до роботи як самостійно, так і в компанії з колегами. М. Гриффін оголосив про початок нової ери довіри й кооперації. Слухаючи його, Барбара відчувала найсправжнісінький дужевний підйом, але... варто їй було огледітися, як вона побачила, що оточення, у тому числі й її друг Гаррі, недовірливо примружує очі. «Чергова порція корпоративної нісенітниці, — сказав Гаррі пізніше. — Спочатку вони спрощують, потім кидаються в реінжиніринг, а коли нічого не виходить, починають реструктуризацію. Тепер от Мартін пропагує делегування, хоча всього й треба, що завзято працювати й трішечки вірити в людей, які віддала компанії багато років. Одного разу ми вже зробили її великою, отже зможемо зробити це знову. Аби тільки ніхто не заважав». Гаррі працював інженером-технологом і провів в Electra-Quick уже понад 20 років. Барбара знала, наскільки він лояльний до компанії. І в той же час вона була впевнена, що Гаррі, як і багато інших, таких само, як він - будуть перешкодою в реалізації ідеї наділення владою.

Керівництво компанії сформувало з менеджерів кілька команд, кожна з яких повинна була запропонувати свої ідеї щодо впровадження нової ініціативи. Барбара з ентузіазмом поставилася до призначення на роль лідера виробничої команди, вирішивши зайнятися оптимізацією постачання готової продукції в магазини. Справи в її команди пішли добре, довіра між учасниками міцніла. Іноді вони працювали над своїм проектом вночі і й у вихідні. Учасники команди пишалися своїми ідеями, інноваційними, але досяжними: дозволити менеджерові супроводжувати товар від проектування до продажу кінцевим покупцям, а продавцям приймати повернений товар вартістю до $500 без будь-яких зволікань, надавати торговельним працівникам інформацію про нові розробки, організувати короткотермінову ротацію кадрів між відділами виробництва й збуту, щоб їхні співробітники ближче ознайомилися з роботою один одного.

Коли представники команди виступали зі своїми пропозиціями перед радою керівників відділів, М. Гриффін слухав їх з більшим ентузіазмом. Однак через якийсь час він змушений був піти, тому що потрібно було терміново обговорювати угоду з однією великою мережею магазинів електротоварів. Під час відсутності Мартіна начальники відділів відразу вибудували «стіну опору». Директор з персоналу заявив, що ідея ротації кадрів буде означати кінець щойно виробленої класифікації робіт у компанії. Представник фінансового відділу однозначно сказав, що можливість повернення товару на суму $500 - золота жила для несумлінних покупців і продавців. У юридичному відділі засумнівалися щодо продуманості ідеї з наданням інформації про майбутні розробки - а як же промислове шпигунство?

Члени команди були шоковані. Пізніше, коли Барбара розмірковувала над тим, що трапилося, вона знайшла декілька варіантів виходу із ситуації, що сталася: тримати язик за зубами; скористатися можливістю й засумніватися в чесності намірів М. Гриффіна відносно наділення владою; потихеньку «проштовхувати» реформи й шукати підтримку в інших команд. І нарешті, у неї залишалася можливість розпочати пошук роботи в інших фірмах... Ні, йти з Electra-Quick їй хотілося менше за все.

Питання

1. Як вищому керівництву треба було підійти до реформування Electra-Quick? Що можна зробити зараз, щоб відродити ідею наділення владою?

2. Чи могли Барбара і її команда уникнути проблем з непорозумінням з боку керівників відділів, і якщо так, то яким чином?

3. Що б ви зробили на місці Барбари Расселл? Чому саме так?

Джерело: Lawrence R. Rothstein, «The Empowerment Effort That Came Undone», Harvard Business Review ( January-February 1995), 20-31.