2. Підготувати реферативну доповідь „Причини та наслідки кетозу”, „Ацетонеми-

чний синдром у дітей” (для педіатрів).

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакціями з нітропрусидом натрію та

хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес-методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

Визначення кетонових тіл в сечі.

Пpинцип методу: ацетон та ацетооцтова кислота пpи взаємодiї з нiтpопpусидом

натpiю ( Na2[Fe(CN)6NO] ) в лужному сеpедовищi утвоpюють пpодукти pеакцiї оpанжового кольоpу. Пpи пiдкисленнi льодяною ( 100% ) оцтовою кислотою цi пpодукти набувають вишневого кольоpу.

Хiд pоботи.

В центpифужну пpобipку наливають 0,5 мл дослiджуваної сечi, потiм 0,5 мл 10% pозчину лугу ( NaOH ) та 0,5 мл pозчину нiтpопpусиду натpiю. При пеpемiшуваннi pозвивається оpанжове забаpвлення. Додавання 0,5 мл льодяної оцтової кислоти

викликає вишневе забаpвлення.

В кpовi концентpацiя кетонових тiл доpiвнює

0,034-0,43 ммоль/л ( 1-2 мг% ).

В ноpмi в сечi кетоновi тiла не виявляються. Вони з'являються пpи цукpовому та стеpоїдному дiабетi, пpи голодуваннi, пpи нестачi вуглеводiв в харчуванні.

2. Виявлення ацетону йодоформною реакцією. Написати цю реакцію.

ТЕМА 22. БІОСИНТЕЗ ЖИРНИХ КИСЛОТ. ОБМІН СКЛАДНИХ ЛІПІДІВ

Актуальність теми.

На відміну від простих жирів та жирних кислот, які використовуються як енергетичний матеріал, складні ліпіди виконують пластичні функції і є головними компонентами біологічних мембран клітин. Порушення обміну складних ліпідів є основою розвитку таких захворювань як steatos печінки, атеросклероз (зменшення антиатерогених α-ліпопротеїнів плазми крові).

Генетично зумовлені порушення синтезу лізосомальних ферментів розпаду склад-

них ліпідів призводить до розвитку сфінголіпідозів.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти використовувати знання обміну складних ліпідів та регуляторних властиво-

стей ейкозаноїдів для розуміння патогенезу захворювань. Вміти визначати фосфолі-

піди в сироватці крові.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: бі-

осинтез жирних кислот, фосфоліпідів.

2.Трактувати біохімічні закономірності регуляції біосинтезу жирних кислот і складних ліпідів.

3.Пояснити біохімічні основи виникнення та розвитку порушень ліпідного обміну: ожиріння, стеатоз.

Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати будову найбільш поширених в біологічних

системах жирних кислот.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Практичне вивчення методу ви- 1.1. Визначення фосфоліпідів в сироватці кро-

значення фосфоліпідів в сироватві. ці крові.

2. Біосинтез жирних кислот. 2.1. Біосинтез вищих жирних кислот, метаболі-

чні джерела.

2.2. Біосинтез насичених жирних кислот (паль-

40

	мітату).
	2.3. Синтез малоніл-КоА.
	2.4. Особливості будови синтетази жирних ки-
	слот, ацилтранспортуючого білку. Джерела
	НАДФН для біосинтезу жирних кислот.
	2.5. Регуляція біосинтезу жирних кислот.
	2.6. Елонгація насичених жирних кислот.
	2.7.	Утворення монота поліненасичених
	жирних кислот. Фізіологічне значення.
3. Обмін складних ліпідів.	3.1. Біологічна роль складних ліпідів.
	3.2.	Біосинтез фосфатидилхоліну.
	3.3. Які ліпотропні фактори (незамінні ком-
	поненти їжі) необхідні для синтезу фосфати-
	дилхоліну?
	3.4.	Порушення обміну складних ліпідів –
	стеатоз печінки.
4. Генетичні аномалії обміну сфін-	4.1.	Сфінголіпідози:
голіпідів.	А) Хвороба Німана-Піка.
	Б) Хвороба Тея-Сакса.
	В) Хвороба Гоше.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Створити схему біосинтезу лецитину (2 шляхи).

2.Підготувати реферативну доповідь: „Біохімічні механізми розвитку стеатогепатиту”.

Алгоритм лабораторної роботи. Кількісне визначення фосфоліпідів в сироватці крові.

Принцип методу: фосфоліпіди осаджують трихлороцтовою кислотою разом з бі-

лками крові. Осад мінералізують (переводять органічні сполуки в неорганічні) і в розчині мінералізату за допомогою кольорової реакції визначають неорганічний фосфат.

Хід роботи.

В одну мірну центрифужну пробірку відмірюють 5 мл розчину мінералізату; в

другу – 5 мл стандарту неорганічного фосфату. Потім в обидві пробірки додають по 1

мл розчину молібдату амонію, одну краплину розчину відновника та води до 10 мл. Вміст пробірок ретельно перемішують та залишають на 20 хвилин. Потім визначають оптичну густину (екстинкцію) розчинів на ФЕК при червоному світлофільтрі (λ= 640690 нм) в 10 мм кюветі.

За найденими величинами екстинкцій складають пропорцію та розраховують вміст неорганічного фосфату в мінералізаті сироватки. Результат помножують на 25 (виходячи з того, що вміст неорганічного фосфату в фосфоліпідах складає 4%).

ТЕМА 23. БІОСИНТЕЗ І БІОТРАНСФОРМАЦІЯ ХОЛЕСТЕРОЛУ. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ:

СТЕАТОРЕЯ, АТЕРОСКЛЕРОЗ, ОЖИРІННЯ.

Актуальність теми.

Найбільш розповсюджені захворювання людства – серцево-судинні хвороби та їх тяжкі ускладнення – ішемічна хвороба серця (ІХС), ішемічна хвороба мозку та нижніх кінцівок пов’язані з порушенням обміну холестеролу і розвитком атеросклерозу.

Ожиріння – епідемія 21-го століття. Його патогенетичну основу складає порушення обміну триацилгліцеролів.

Цукровий діабет супроводжується розвитком мікрота макроангіопатій, останні обумовлені розладом обміну холестеролу.

Знання метаболізму ліпідів необхідні для засвоєння етіології, патогенезу, факторів ризику атеросклерозу та його метаболічної і фармакологічної корекції.

41

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вивчення метаболізму і біотрансформації холестеролу необхідне для глибокого аналізу різних форм патології ліпідного обміну, які складають молекулярну основу

найбільш розповсюджених захворювань людства.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні закономірності регуляції біосинтезу холестеролу та його біотрансформації: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормо-

нів, вітаміну D3.

2.Аналізувати зміни в системі циркуляторних транспортних ліпідів при патології

обміну ліпідів (атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет).

3.Пояснювати біохімічні основи розвитку патології обміну ліпідів: генетичних та набутих (атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет).

Вихідний рівень знань-вмінь: знати будову та функції ліпідів, гормони залоз внутріш-

ньої секреції.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначен-	1.1. Визначення вмісту холестеролу в сирова-
ня холестеролу в сироватці крові	тці крові.
за Ільком.
2. Біосинтез холестеролу.	2.1. Біологічна роль холестеролу.
	2.2. Циркуляторний транспорт холестеролу.
	Норма вмісту холестеролу в сироватці крові.
	Транспорт холестеролу, зміни в системі ліпоп-
	ротеїнів при патології, їх функціональне зна-
	чення.
	2.3. Схема реакцій синтезу холестеролу. Клю-
	чова реакція біосинтезу.
	2.4. Регуляція синтезу холестеролу.
3. Шляхи біотрансформації холес-	3.1. Механізм етерифікації холестеролу.
теролу.	3.2. Біосинтез жовчних кислот із холестеролу.
	3.3. Біосинтез стероїдних гормонів із холесте-
	ролу.
	3.4. Утворення вітаміну D3 із холестеролу.
4. Патологія ліпідного обміну.	4.1. Механізми розвитку атеросклерозу.
	4.2. Механізми розвитку ожиріння.
	4.3. Порушення ліпідного обміну при цукрово-
	му діабеті (макроангіопатії, кетоз), механізми
	їх розвитку.
	4.4. Стеаторея, механізм розвитку.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Створення схеми в електронному варіанті до теми “Біосинтез холестеролу та його регуляція”, “Транспорт ліпідів”.

2.Оцінка за біохімічними показниками порушень ліпідного обміну при патологічних станах.

Алгоритм лабораторної роботи.

Кількісне визначення холестеролу в крові за Ільком.

42

Пpинцип методу: Холестеpол пpи взаємодiї з оцтовим ангiдpидом в пpисутностi

концентpованих сipчаної та оцтової кислот утвоpює пpодукти pеакцiї синьо-зеленого кольоpу. Густина забаpвлення пpямо пpопоpцiйна кiлькостi холестеpолу.

Хiд pоботи.

Пpобipки та мiкpопiпетки повиннi бути сухими. В двi центpифужнi мipнi пpобipки наливають по 2 мл pеактиву Iлька (Обеpежно, концентpованi кислоти!!!); потiм в одну

з них вiдмipяють 0,1 мл стандаpтного pозчину холестеpолу, а в дpугу - 0,1 мл дослiджуваної сиpоватки. Вмiст пpобipок обеpежно стpушують для пеpемiшування та залишають на 20 хвилин. Потiм pозчини фотометpують на ФЕК при чеpвоному

свiтлофiльтpi (λ = 630-690 нм). За найденими величинами оптичної густини (екстинкцiї) стандаpту та сиpоватки складають пpопоpцiю та pозpаховують концентpацiю

холестеpолу в дослiджуванiй сиpоватцi.

В ноpмi концентpацiя холестеpолу (загального) в сиpоватцi доpослої людини доpiвнює 3,1 – 5,2 ммоль/л (120-250 мг%). Ефipозв'язаний холестеpол сиpоватки

складає 2/3 загального холестеpолу.

ТЕМА 24. ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ АМIНОКИСЛОТ (ТPАНСАМIНУВАННЯ,

ДЕЗАМIНУВАННЯ, ДЕКАPБОКСИЛЮВАННЯ)

Актуальність теми.

Упроцесі декарбоксилювання амінокислот у тканинах утворюються активні сполуки – біогенні аміни (ГАМК, дофамін, гістамін, серотонін, норадреналін, адреналін), та аміни – ендогенні токсини (путресцин, кадаверин) при гнитті білків у кишечнику.

Упроцесі дезамінування амінокислот утворюються кетокислоти, що можуть вико-

ристовуватися в процесі трансамінування для синтезу замінних амінокислот.

Аланінамінотрансфераза (АлАТ) є гепатоспецифічним ферментом, тому при захворюваннях печінки цей фермент виходить із пошкодженого органу в кров, тому активність АлАТ у сироватці крові підвищується.

Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) є кардіоспецифічним ферментом, тому при

інфаркті міокарду цей фермент виходить із пошкодженого міокарду в кров, тому ак-

тивність АсАТ у сироватці крові підвищується.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

1.Засвоїти принцип методу та оцінку клінічного значення визначення активності

АлАТ та АсАТ.

2.Відтворити в експерименті процес переамінування з використанням глутамінової та піровиноградної кислот.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму амінокис-

лот: процеси тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання, пояснювати біологічну дію утворюваних біогенних амінів: серотоніну, гістаміну, гаммааміномасляної кислоти, тощо.

2.Написати рівняння реакції переамінування глутамінової та піровиноградної кислот. Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати формули 20 амінокислот. Застосовувати

метод хроматографії для виявлення амінокислот.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначен-	1.1. Визначення активності амінотрансфераз в
ня активності амінотрансфераз в	сироватці крові.
сироватці крові.
2. Пул вільних амінокислот в о р-	2.1. Шляхи надходження вільних амінокислот у
ганізмі.	тканини.

43