3.3.Патобіохімія м’язів – міопатії.

4.Клітнинна організація та 4.1. Особливості біоенергетичних процесів у міока-

особливості м’язової тканини	рді та регуляція скорочення кардіоміоцитів.
серця.	4.2. Зв’язок обміну серцевого м’язу з обміном у не-
	рвовій, ендокринній системах, печінці, легенях, су-
	динах.
5. Ушкодження серця при де-	5.1. Ушкодження серця при: тиреотоксикозі, гіпоте-
яких захворюваннях.	риозі, гіперкортицизмі, цукровому діабеті, захворю-
	ванні паращитовидних залоз і хронічні нирковій не-
	достатності, впливі радіації, порфіріях, подагрі, по-
	рушенні харчування, алкогольній інтоксикації.
6. Порушення обміну речовин	6.1. Зміна активності ензимів плазми крові при гост-
коронарних судин та серцевого	рому інфаркті міокарда; діагностика: мікроінфаркту,
м’язу при його гострому інфар-	стенокардії, алкогольної інтоксикації.
кті.

7. Патобіохімія гіпертонічної 7.1. Зміна біохімічних показників на різних стадіях

хвороби та інших захворювань. гіпертонічної хвороби та їх оцінка.

7.2.Симптоматичні артеріальні гіпертензії.

7.3.Використання біохімічних показників для оцінки

активності ендоміокардиту.

7.4.Біохімічна діагностика захворювань міокарда

(міокардит, міокардіопатії).

7.5.Захворювання перикарда.

7.6.Ревматизм – його клініко-біохімічна діагностика.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: “Патобіохімія гіпертонічної хвороби”.

Алгоритм лабораторної роботи. Визначення холестеролу в м’язах.

Принцип методу:

Хід роботи:

Пробірки і мікропіпетки повинні бути сухими. В чотири центрифужні мірні пробірки відмірюють по 2,0 мл реактива Ілька (обережно, концентровані кислоти), потім в першу пробірку відмірюють мікропіпеткою 0,1 мл гомогенату скелетних м’язів; в тре-

тю – 0,1 мл гомогенату серцевого м’язу; а у четверту – 0,1 мл гомогенату гладеньких

м’язів.

Вміст пробірок обережно струшують для перемішування та залишають на 20 хв. Потім вміст пробірок фотометрують на ФЕК при червоному світофільтрі в 5 мл кюве-

тах (λ=630-690 нм).

За знайденими величинами оптичної густини (екстинції) стандарту і екстинції вмі-

сту других пробірок складають пропорції та розраховують концентрацію холестеролу в досліджуваних м’язах.

Гомогенати м’язів готують в співвідношенні 5,0 г тканини на 20,0 мл води.

В нормі вміст холестеролу в скелетних м’язах – 0,06 %, в серцевому – 0,12 %, в

гладеньких м’язах – 0,21 %.

ТЕМА 25. БІОХІМІЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

Актуальність теми.

Вивчення особливостей хімічного складу і метаболізму сполучної тканини має важливе значення для розуміння патогенезу колагенозів, мукополісахаридозів та інших захворювань сполучної тканини і для розробки методів їх діагностики та лікування.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета. Уміти використовувати знання про будову та метаболізм сполучної

тканини для діагностики колагенозів, мукополісахаридозів.

89

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні закономірності метаболізму сполучної тканини.

2.Аналізувати біохімічний склад сполучної тканини (фібрилярного та основного

компонентів).

3.Пояснювати особливості патобіохімії сполучної тканини: біохімічні механізми ви-

никнення мукополісахаридозів та колагенозів.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати хімічну будову амінокислот, які входять до складу

колагену. Знати гістологію сполучної тканини.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій		Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визна-	1.1.	Визначення вмісту сіалових кислот в
чення сіалових кислот за мето-	ротовій рідині.
дом Геса.	1.2.	Клінічне значення визначення сіалових
	кислот в біологічних матеріалах.

2.Загальна характеристика 2.1. Біохімічна будова міжклітинної речо-

морфології та	біохімічного	вини пухкої волокнистої сполучної тканини.
складу сполучної тканини.		2.2.	Фібрилярні	білки:	колагенові
		та еластичні волокна (будова колагену та
		еластину).
		2.3.	Біохімічний	склад	основної
		аморфної речовини міжклітинного матриксу
		(будова глікопротеїнів та протеогліканів).
3. Біосинтез колагену.		3.1. Етапи синтезу колагену.

3.2.Особливості трансляційної та посттра-

нсляційної модифікації колагену.

3.3.Утворення фібрилярних структур.

4.Розподіл різних глікозаміног- 4.1. Складні вуглеводи основного амор-

ліканів в органах і тканинах люфного матриксу сполучної тканини – гліко-

дини. заміноглікани.

4.2.Особливості біосинтезу глікозаміногліканів.

4.3.Механізми участі молекул глікозаміногліканів у побудові основної речовини пухкої волокнистої сполучної тканини.

4.4.Розподіл різних глікозаміногліканів в

органах і тканинах людини.

5. Патобіохімія сполучної тка- 5.1. Біохімічні механізми виникнення му-

нини. кополісахаридозів, їх клініко-біохімічна діагностика.

5.2. Біохімічні механізми виникнення ко-

лагенозів, їх клініко-біохімічна діагностика.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Реферат: «Типи колагенів. Вікові зміни колагенових структур».

2.Створити схему етапів біосинтезу колагену.

Алгоритм лабораторної роботи.

Кількісне визначення сіалових кислот в ротовій рідині.

Принцип методу: метод заснований на кольоровій реакції сіалових кислот з р е- активом Гесса. Інтенсивність рожевого забарвлення прямо пропорційна концентрації

сіалових кислот.

Хід визначення:

До 1 мл ротової рідини у центрифужній пробірці додають 1 мл 10% розчину ТХО. Пробірку кип'ятять у водяній бані 5 хвилин. Після охолодження центрифугують (1500

90