ТЕМА 6. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ МУТАЦІЙ, РЕПАРАЦІЙ ДНК. ЗАСВОЄННЯ ПРИНЦИПІВ ОТРИМАННЯ РЕКОМБІНАНТНИХ ДНК, ТРАНСГЕННИХ БІЛКІВ.

Актуальність теми.

Хімічні мутагени (аналоги азотистих основ, дезамінуючі, алкілуючі агенти) та фі-

зичні (ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання) викликають ушкодження ДНК, мутацій, що є причиною ензимопатій та спадкових хвороб людини.

Відновлення ушкоджених молекул ДНК здійснюється завдяки репараціям. Трансплантація генів, отриманих гібридних молекул ДНК, клонування генів вико-

ристовується з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів та діагностику-

мів (гормонів, ферментів, антибіотиків, інтерферонів та ін.). Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти застосовувати знання про механізми мутацій та репарацій для пояснення причин і наслідків спадкових хвороб, обґрунтування принципів отримання рекомбіна-

нтних ДНК, трансгенних білків, біотехнологічних лікарських засобів.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів.

2.Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії

найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

3.Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної ін-

женерії, технологій рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гі-

бридних молекул ДНК.

4.Пояснювати принцип клонування генів з метою отримання біотехнологічних лі-

карських засобів.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати структуру нуклеїнових кислот, мононуклеотидів,

азотистих основ, пентоз.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Механізми мутацій.	1.1. Мутації: геномні, хромосомні, генні (точкові).
	1.2. Біохімічні механізми дії хімічних мутагенів –
	аналогів азотистих основ, дезамінуючих, алкілу-
	ючих агентів, ультрафіолетового та іонізуючого
	випромінювання.
	1.3. Роль індукованих мутацій у виникненні ензи-
	мопатій та спадкових хвороб людини.
2. Репарація ДНК.	2.1. Біологічне значення та механізми репарації
	ДНК.
	2.2. Репарація УФ-індукованих генних мутацій:
	пігментна ксеродерма.
3. Рекомбінантні ДНК.	3.1. Генна інженерія. Конструювання рекомбінан-
	тних ДНК: загальні поняття, біомедичне значен-
	ня.
	3.2. Технологія трансплантації генів та отриман-
	ня гібридних молекул ДНК; застосування рестри-
	кційних ендонуклеаз.
	3.3. Клонування генів з метою отримання біотех-
	нологічних лікарських засобів та діагностикумів
	(гормонів, ферментів, антибіотиків, інтерферонів
	та ін.).

61