До 20 крап. сечі додають 20 крап. 10% NaOH, 20 крап. нітропрусиду натрію, 10

крап. CH3COOH. При наявності кетонових тіл з'являється вишневе забарвлення. Визначення ацетону за допомогою набору для експрес-аналізу "Ацетон в сечі".

Про наявність ацетону свідчить фіолетове забарвлення таблетки.

5. Визначення жовчних кислот в сечі:

Через паперовий фільтр фільтрують 2 мл сечі. У конус фільтра вносять 1 крап.

HNO3. При наявності жовчних кислот на фільтрі утворюються різнокольорові кільця

(зеленого, синього, червоного, жовтого кольорів).

6. Визначення уробіліну в сечі:

До 1 мл сечі додають 5 крап. 5% розчину CuSO4 та 0,5 мл хлороформу. Пе-

ремішують. При позитивній реакції нижній шар забарвлюється в рожевий колір.

ТЕМА 24. БІОХІМІЯ М’ЯЗІВ ТА М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ.

Актуальність теми.

М’язи складають близько половини маси тіла. При скороченні м’язів хімічна енер-

гія АТФ перетворюється в механічну.

Порушення метаболізму м’язів призводить до тяжких захворювань. Так, підви-

щення активності лізосомальних протеаз в цитозолі призводить до прогресуючої м’язової дистрофії. Недостатність вітаміну Е, денервація м’язів, їх іммобілізація супроводжується розпадом білків м’язів і наступною їх атрофією.

Ішемія міокарда викликає зменшення рівня АТФ в ньому і порушення функції та структури органу. Знання принципів біохімічної діагностики найпоширеніших хвороб людини, в тому числі ІХС – показник професійної зрілості лікаря.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій м’язової тканини, особливості метаболізму серцевого м’яза; основи патохімії м’язової тканини та біохі-

мічні принципи діагностики, зокрема ензимодіагностики інфаркту міокарда.

Конкретні цілі:

1.Пояснювати біохімічні основи енергозабезпечення та молекулярні механізми м’язового скорочення.

2.Пояснювати порушення обміну речовин міокарда та зміну активності ензимів пла-

зми крові при гострому інфаркті.

Вихідний рівень знань-вмінь. Структура та функція м’язів (анатомія, гістологія), обмін

вуглеводів і ліпідів в тканинах (попередні заняття біохімії).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визна-	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм
чення вмісту холестеролу в	лабораторної роботи.
м’язовій тканині.
2. Ультраструктура та біохіміч-	2.1 Cтруктурна організація саркомерів.
ний склад міоцитів.	2.2 Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин,
	тропонін.
	Молекулярна організація товстих та тонких філа-
	ментів.
3. Молекулярні механізми	3.1. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розс-
м’язового скорочення: сучасні	лаблення скелетних і гладеньких м’язів.
уявлення про взаємодію	3.2. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у
м’язових філаментів.	м’язах. Роль креатинфосфату в забезпеченні енер-
	гії м’язового скорочення.

88