- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Модуль 1:
- •Модуль 2:
- •РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ
- •Модуль 3:
- •РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ
- •Тема 1
- •Тема 4
- •Теми 1-27
- •Теми 1-27
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Вивчити фізико-хімічні властивості білків-ферментів.
- •Тема 3. Визначення активності ферментів. Одиниці виміру каталітичної активності ферментів. Дослідження ферментних процесів за типом реакцій основних класів ферментів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Дослідження механізму дії ферментів та кінетики ферментативного каталізу.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 6. Медична ензимологія
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
- •Тема 8. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 9. Фундаментальні закономірності обміну речовин. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 12. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 16. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Глюконеогенез
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 19. Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 20. Транспортні форми ліпідів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 21. β-Окислення жирних кислот. Дослідження обміну жирних кислот та кетонових тіл.
- •Тема 22. Біосинтез жирних кислот. Обмін складних ліпідів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 25. Біосинтез глутатіону та креатину
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Тема 26. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 27. Біосинтез порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Тема 1. Будова та функції нуклеїнових кислот.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Тема 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Регуляція експресії генів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 6. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.
- •Тема 7. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Гормони гіпоталамусу та гіпофізу
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Гормони підшлункової залози. Гормони травного каналу
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Тема 12. Фізіологічно активні ейкозаноїди
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин: ліпідів у травному тракті
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних білків
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 19. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
- •Тема 20. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 21. Дослідження процесів біотрансформіції ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окислення, цитохром Р450.
- •Тема 22. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 24. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 25. Біохімія сполучної тканини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 26. Біохімія кісткової тканини. Фактори ризику остеопорозу
- •Тема 27. Біохімія нервової тканини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •ЛІТЕРАТУРА
2. Визначення активності амінотрансфераз.
Принцип методу. Амінотрансферази – ферменті які вміщують у якості коферментів фосфопірідоксамін, каналізують зворотній перенос аміногруп з амінокислот на α – кетокислоти. Визначення концентрації α – кетокислот, які утворюються при трансамі-
нуванні лежить в основі дінітрофенілгідразінового методу визначення активності трансаміназ.
Техніка роботи. Визначення аспартатамінотрансферази (АсАТ). В пробірку вносять 0,5 мл субстратно-буферної суміші для визначення АсАТ, витримують у термостаті при t =37оС протягом 5 хвилин, додають 0,1 мл сироватки та інкубують при t
=37оС 60 хвилин. Потім додають 0,5 мл розчину дінітрофенілгідразіну та витримують протягом 20 хвилин при кімнатній температурі. Додають 5 мл 0,4 М розчину NaOH,
перемішують та залишають на 10 хвилин.
Вимірюють оптичну щільність проб, які досліджуються при λ = 560нм. Визначення активності аланінамінотрансферази (АлАТ). В пробірку вносять 0,5
мл субстратно-буферної суміші для визначення АлАТ, витримують у термостаті при t =37оС протягом 5 хвилин, додають 0,1 мл сироватки та інкубують при t =37оС 30 хви-
лин. Потім додають 0,5 мл розчину дінітрофенілгідрозіну та витримують протягом 20 хвилин при кімнатній температурі. Додають 5 мл 0,4 М розчину NaOH, перемішують та залишають на 10 хвилин. Вимірюють оптичну щільність проб, які досліджуються.
Контрольні проби обробляють так, як дослідні, але сироватку додають після інкубації проб.
Розрахунок активності ферментів проводять по калібровочному графіку. При бу-
дові калібровочного графіку на осі ординат відкладають значення оптичної щільності,
а на осі абсцис вміст ПВК.
Фізіологічні рівні: для АсАТ – 0,1-0,5, для АлАТ – 0,1-0,7 мкмоль ПВК на 1 мл сироватки за 1 годину інкубації при t =37оС.
ТЕМА 25. БІОСИНТЕЗ ГЛУТАТІОНУ ТА КРЕАТИНУ
Актуальність теми.
Креатинін – це кінцевий продукт обміну креатинфосфату тканин. Підвищена екскреція із сечею креатиніну спостерігається у хворих з лихоманкою, гострими інфекціями, при цукровому діабеті. Креатинін – азотистий шлак, але завдяки азотвидільній функції нирок кров від нього очищається. При патології нирок, що супроводжується
порушенням азотвидільної функції, а також при гострій серцевій недостатності, креа-
тинін накопичується в крові, а виділення його із сечею знижується. Тому кількісне визначення креатиніну в крові та сечі є одним із обов’язкових аналізів при хворобах нирок. Креатинфосфат застосовують в клініці для лікування хворих з серцево-судинною
недостатністю.
Мета та вихідний рівень знань
Загальна мета.
Засвоїти метод кількісного визначення креатиніну в сечі, вміти оцінити результа-
ти аналізу. Знати кольорову реакцію на креатин з пікриновою кислотою, вміти розраховувати результат аналізу.
Конкретні цілі:
1.Пояснювати біохімічні механізми утворення креатину та креатиніну.
2.Аналізувати клінічне значення порушень обміну креатину та креатиніну.
3.Трактувати роль глутатіону в обміні органічних пероксидів.
Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати будову амінокислот – попередників синтезу креатину та глутатіону.
45
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Практичне значення ви- |
1.1. Визначення креатиніну в сечі. |
значення креатиніну в сечі. |
|
2.Обмін креатину. 2.1. Біологічна роль креатин-фосфату.
2.2.Біосинтез креатину.
2.2.1.Попередники біосинтезу креатину.
2.2.2.Особливості другого етапу біосинтезу креатину
– трансметилювання глікоціаміну (гуанидинацетату).
Джерела СН3–груп.
2.3. Реакція фосфорилювання креатину.
3.Клініко-біохімічне значен- 3.1. Клінічне значення визначення вмісту креатину та
ня порушень обміну креакреатиніну в крові та сечі.
тину. |
3.2. Клінічне значення визначення креатинфосфокі- |
|
нази. Ізоформи креатинфосфокінази. |
4. Глутатіон. |
4.1. Попередники біосинтезу глутатіону. |
|
4.2. Роль глутатіону в обміні органічних пероксидів. |
Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему:
1.Сучасні біохімічні методи дослідження функції нирок.
2.Біологічна роль системи глутатіона в антиоксидантному захисті.
Алгоритм лабораторної роботи.
Кільнісне визначення креатиніну в сечі.
Принцип методу: креатинін при взаємодії з пікриновою кислотою у лужному середовищі створює забарвлені сполуки, інтенсивність забарвлення яких пропорційна концентрації креатиніну в сечі.
Екскреція креатиніну: ♂- 1,0-2,0 г/доб
♀- 0,8-1,8 г/доб
Хід роботи:
У колбу об’ємом 100 мл наливають 1 мл сечі, 1 мл NaOH, 1,5 мл розчину пікри-
нової кислоти, перемішують і залишають на 10 хвилин. Потім доводять об’єм до 100 мл дист. водою. Паралельно виконують контроль: 1 мл Н2О, 1 мл NaOH, 1,5 мл пікринової кислоти, перемішують та доводять об’єм до 100 мл дист. водою.
Фотометрують проти контролю на ФЕК з зеленим світлофільтром у кюветі на
5мм. За допомогою калібровочного графіку визначають кількість креатиніну в 1 мл
сечі і перераховують його кількість у сечі за добу (1500-2000).
Калібровочний графік кількісного визначення креатиніну у 1 мл сечі.
Е
0,25
0,20
0,15
0,10
0,5 1,0 |
1,5 |
2,0 |
С, мг/мл |
46