ни.
				2.3. Роль вiтамiнiв в мiнеpалiзацiї кiсткової ткани-
				ни (вiтамiни С, А, D).
3. Гоpмональна pегуляцiя				3.1. Роль кальцитpопних гоpмонiв в мiнеpалiзацiї
обмiну кiсткової тканини.				кiсткової тканини.
				3.2. Вплив глюкокоpтикоїдiв i статевих гоpмонiв на
				метаболiзм кiсткової тканини.
4.	Бiохiмiчнi	тести	в	4.1. Сучаснi методи дiагностики захвоpювань
дiагностицi		захвоpювань		кiсткової тканини (маркери остеогенезу та резорб-
кiсткової тканини.				ції).
				4.2. Hоpми вмiсту кальцiю i фосфоpу в кpовi.
5. Поняття пpо остеопоpоз i				5.1. Визначення понять остеопоpоз і остеома-
остеомаляцiю.				ляцiя.
				5.2. Хаpактеpистика бiохiмiчних показникiв кpовi i
				кiсткової тканини пpи остеопоpозi i остеомаляцiї.

Маркери резорбції та формування кісткової тканини

Маркери резорбції

В сироватці крові

Тартрат-резистентна кисла фосфатаза

Карбокситермінальні телопептиди колагену І типу

В сечі

Кальцій

Гідроксипролін

Піридинолін

Деоксипіридинолін

Карбоксита амінотермінальні телопептиди колагену І типу

Галактозилгідроксилізин (гідроксилізіновий глікозид)

Маркери формування

В сироватці крові

Лужна фосфатаза (кісткова ізоформа)

Кісткова лужна фосфатаза

Остеокальцин

Карбоксита амінотермінальні пептиди проколагену І типу

Алгоритм лабораторної роботи. 1) Якісна реакція на фосфор.

До 2 мл розчину мінералізату додають 1 мл розчину молібденовокислого амонію - випадає жовтий осад.

2) Якісна реакція на кальцій.

До 4 крап. щавелевокислого амонію додають 4 крап. мінералізату - випадає білий

осад щавелевокислого кальцію. 3) Якісна реакція на магній.

Визначення магнію ведеться в присутності розчину солей кальцію. Вміст пробірки

(2) з осадом щавелевокислого кальцію фільтрують. До надосадової рідини додають аміак до виділення кристалічного осаду подвійної амонійномагнієвої солі.

4) Визначення карбонатаніону.

Наявність карбонатаніону оцінюють по реакції утворення білого осаду з розчином хлориду барія (BaCl2 ): до 1 мл мінералізату додають 2-3 крап. BaCl2 - випадає білий

осад.

ТЕМА 27. БІОХІМІЯ НЕРВОВОЇ ТКАНИНИ

Актуальність теми.

92

Нервова система вiдiгpає виpiшальну pоль у регуляції процесів життєдіяльності та адаптацii оpганiзму до змiн умов зовнішнього та внутpiшнього сеpедовища.

Знання основ бiохiмiї неpвової тканини необхiднi для розкриття патогенезу, клінічних проявів, профілактики та терапії нервових, психiчних та психосоматичних за-

хвоpювань, а також для обгpунтування показань до застосування психотpопних за-

собiв (психофаpмакологiя).

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати особливості хімічного складу, метаболічних процесів у нервовій тканині,

механізми передачі нервових імпульсів, нейромедіаторну та пептидергічну системи

головного мозку, їх роль у розвитку психічних розладів та у механізмі впливу психот-

ропних засобів. Конкретні цілі:

Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів

головного мозку при психічних розладах.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати структуру, функції нервової системи, походження

нейромедіаторів (схеми синтезу катехоламінів, ГАМК), основи передачі імпульсів у збудливих тканинах), обмін речовин (білків, ліпідів,вуглеводів).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначен-	1.1. Визначення вмісту білку з сульфосаліци-
ня білку у лікворі.	ловою кислотою у лікворі.
2. Особливості біохімічного скла-	2.1. Нейроспецифічні білки головного мозку.
ду та метаболізму нервової сис-	2.2. Особливості амінокислотного складу моз-
теми. Хімічний склад головного	ку.
мозку.	2.3. Роль системи глутамінової кислоти.
	2.4. Нейроспецифічні ліпіди (гангліозиди, це-
	реброзиди, холестерол).
3. Енергетичний обмін в головно-	3.1. Значення аеробного окислення глюкози в
му мозку.	енергозабезпеченні мозку.
	3.2. Зміни енергетичного обміну в умовах фізі-
	ологічного сну та наркозу.
4. Нейромедіатори і рецептори	4.1. Збуджувальні та гальмівні нейромедіатори.
нейромедіаторів та фізіологічно	4.2. Пептидергічна система головного мозку:
активних сполук.	опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пепти-
	дів.
	4.3. Порушення обміну медіаторів та модуля-
	торів головного мозку при психічних розладах.
	4.4. Нейрохімічні механізми дії психотропних
	засобів.
Практичні навики:

1.Порівняти вміст фосфатидів в нервовій та м’язовій тканинах.

2.Порівняти вміст холестеролу в нервовій та м’язовій тканинах.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Підготувати доповідь на тему: “Особливості нейромедіаторного балансу мозку при

стресорних впливах”.

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Уніфікований метод визначення білку з сульфосаліциловою кислотою у лікворі.

Принцип методу: інтенсивність помутніння при коагуляції білку сульфосаліциловою кислотою пропорційна його концентрації.

93

Хід визначення: в пробірку наливають 5 мл свіжевиготовленого робочого розчи-

ну (суміш рівних об’ємів 6% розчину сульфосаліцилової кислоти і 14% розчину безводного сірчанокислого натрію) і 0,5 мл ліквору. Ретельно перемішують. Через 10

хвилин інтенсивність помутніння виміряють в фотоелектрокалориметрі в кюветі з до-

вжиною оптичного шляху 1 см навпроти контролю, довжина хвилі 410 – 480 нм (си- ньо-фіолетовий світлофільтр). Для контролю замість реактиву беруть 0,9% розчин хлориду натрію.

Розрахунок ведуть за калібровочним графіком:

Е

0,4

0,3

0,2

0,1

0,1

0,2

0,3

0,4

С г/л

Нормальні величини:

Нормальний вміст білка в лікворі із шлуночків мозку – 0,12 - 0,2 г/л, Із великої цистерни - 0,1 – 0,22 г/л, При люмбальній пункції – 0,22 – 0,33 г/л.

2. Уніфікований метод визначення глобулінів висолюванням (реакція Нонне-

Апельта).

Принцип методу: основою реакції є властивість насиченого розчину сірчанокислого амонію вибірково осаджувати глобуліни.

Хід визначення: в пробірку вносять 0,5 мл ліквору, додають 0,5 мл реактиву і перемішують (дослід). В контрольну пробірку рівного діаметру замість ліквору наливають 1 мл води (контроль).

Оцінка результатів.

Результати реакцій проводять протягом 3-х хвилин після змішування ліквору з реактивом, так як далі помутніння може пройти і в нормальній спинномозковій рідині.

Порівнювання досліду з контролем проводять на темному фоні. Для оцінки результатів користуються системою 4-х плюсів:

-значне помутніння - 4+

-помірне - 3+

-помітна опалесценція - 2+

-слабка опалесценція - 1+

94

ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

Перелік питань для підсумкового модульного контролю

І. Теоретична підготовка.

1.Азотисті основи, нуклеозиди та нуклеотиди – складові компоненти молекул нукле-

їнових кислот. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди. Вільні нуклеотиди (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ; 3',5'-АМФ, 3',5'-ГМФ) та їх біохімічні функції.

2.Нуклеїнові кислоти. Загальна характеристика ДНК та РНК, їх біологічне значення

в збереженні та передачі генетичної інформації. Особливості первинної структури

ДНК та РНК. Зв’язки, що утворюють первинну структуру нуклеїнових кислот.

3.Вторинна структура ДНК, роль водневих зв'язків в її утворенні (правила Чаргафа,

модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія ДНК з катіонними лігандами, утворення

нуклеосом.

4.Молекулярна організація ядерного хроматину еукаріотів: нуклеосомна організація;

гістони та негістонові білки.

5.Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК. Особливості структурної організацїї різних типів РНК.

6.Нуклеопротеїни: будова, біологічні функції.

7.Біохімічний склад, будова та функції біологічних мембран. Роль ліпідів у побудові біологічних мембран. Рідинно-мозаїчна модель біо-мембран.

8.Компартменталізація біохімічних процесів в клітинах.

9.Біосинтез пуринових нуклеотидів: cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ та ГМФ; механізми регуляції.

10.Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.

11.Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.

12.Катаболізм пуринових нуклеотидів; спадкові порушення обміну сечової кислоти.

13.Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.

14.Реплікація ДНК: біологічне значення; напівконсервативний механізм реплікації. Послідовність етапів та ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

15.Транскрипція РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції

(промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки генома).

16.Процесинг - посттранскрипційна модифікація новосинтезованих мРНК.

17.Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.

18.Транспортні – тРНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.

19.Етапи та механізми трансляції (біосинтезу білка) в рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.

20.Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.

21.Інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів: антибіотики та інтерферони – їх застосування в медицині; дифтерійний токсин.

22.Регуляція експресії генів прокаріотів: регуляторні та структурні ділянки лактозного (Lac-) оперону (регуляторний ген, промотор, оператор).

23.Мутації: геномні, хромосомні, генні; механізми дії мутагенів; роль індукованих мутацій у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.

24.Біологічне значення та механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій: пігментна ксеродерма.

25.Генна інженерія: конструювання рекомбінантних ДНК; клонування генів; генноінженерний синтез ферментів, гормонів, інтерферонів та ін.

26.Гормони: загальна характеристика; роль гормонів та інших біорегуляторів у сис-

темі міжклітинної інтеграції функцій організму людини.

27.Класифікація гормонів та біорегуляторів: відповідність структури та механізмів дії гормонів.

28.Реакція клітин-мішеней на дію гормонів. Мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.

95

29.Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів: G-білки, вторинні посередники (цАМФ, Са2+/кальмодулін, ІФ3, ДАГ).

30.Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.

31.Гормони гіпоталамуса – ліберини та статини.

32.Гормони передньої частки гіпофіза: соматотропін (СТГ), пролактин. патологічні

процеси, пов'язані з порушенням функції цих гормонів.

33.Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин та окситоцин: будова, біологічні фу-

нкції.

34.Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, аміноки-

слот та білків. Рістстимулюючі ефекти інсуліну.

35.Глюкагон: регуляція обміну вуглеводів та ліпідів.

36.Тиреоїдні гормони: структура, біологічні ефекти Т4 та Т3. Порушення метаболічних процесів при гіпота гіпертиреозі.

37.Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні

ефекти, біохімічні механізми дії.

38.Стероїдні гормони кори наднирників (С21-стероїди) – глюкокортикоїди та мінера-

локортикоїди; будова, властивості.

39.Жіночі статеві гормони: естрогени, прогестерон. Фізіологічні та біохімічні ефекти; зв' язок з фазами овуляційного циклу.

40.Чоловічі статеві гормони (С19-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти андро-

генів; регуляція синтезу та секреції.

41.Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Паратгормон, кальцитонін, кальцитріол.

42.Ейкозаноїди: будова, біологічні та фармакологічні властивості. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

43.Біохімія харчування людини: компоненти та поживні сполуки нормального харчування; біологічна цінність окремих нутрієнтів.

44.Механізми перетворення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. Ферменти шлунка і кишечника.

45.Порушення перетравлення окремих нутрієнтів у шлунку та кишечнику; cпадкові

ензимопатії процесів травлення.

46.Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостатності.

47.Вітаміни в харчуванні людини. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; екзогенні

та ендогенні причини вітамінної недостатності.

48.Вітамін А (ретинол, ретиналь, ретиноєва кислота): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

49.Вітамін К (філохінон, фарнохінон): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

50.Вітамін Е (a-токоферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

51.Вітамін D3 (холекальциферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недо-

статності, джерела, добова потреба.

52.Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція ерит-

роцитів.

53.Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.

54.Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний та респіраторний ацидоз, алкалоз).

55.Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна харак-

теристика.

56.Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань органів і тканин.

57.Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініно-

утворення.

96

58.Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми.

59.Біохімічні та функціональні характеристики системи гемостазу.

60.Згортальна система крові; характеристика окремих факторів; механізми функціонування каскадної системи згортання крові.

61.Роль вітаміну К в реакціях коагуляції; лікарські засоби – агоністи та антагоністи вітаміну К.

62.Антизгортальна система крові; характеристика антикоагулянтів. Спадкові порушення процесу згортання крові.

63.Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібри-

нолізу.

64.Імуноглобуліни; біохімічна характеристика окремих класів імуноглоглобулінів лю-

дини.

65.Медіатори та гормони імунної системи: інтерлейкіни; інтерферони; білковопептидні фактори регуляції росту та проліферації клітин.

66.Система комплементу; біохімічні компоненти системи комплементу людини; класичний та альтернативний шляхи активації.

67.Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: первинні (спадкові) та вторинні імунодефіцити.

68.Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезуюча, сечовино-утворювальна,

жовчоутворювальна, регуляція ліпідного складу крові.

69.Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

70.Реакції мікросомального окислення. Цитохром Р-450; електроно-транспортні

ланцюги в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів.

71.Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

72.Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць; типи жовтяниць; спадкові (ферментні) жовтяниці.

73.Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітинна і позаклітинна вода; обмін

води, натрію, калію.

74.Роль нирок в регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.

75.Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори

ангіотензинперетворюючого ферменту.

76.Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі.

77.Біохімічний склад м'язів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.

78.Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів Са2+ в регуляції скоро-

чення та розслаблення м'язів.

79.Біоенергетика м'язової тканини; джерела АТФ; роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення.

80.Біохімія нервової системи: особливості біохімічного складу та метаболізму головного мозку.

81.Енергетичний обмін в головному мозку людини. Значення аеробного окислення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу.

82.Біохімія нейромедіаторів; рецептори нейромедіаторів та фізіологічно активних

сполук.

83.Пептидергічна система головного мозку: опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пептидів.

84.Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних роз-

ладах. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів.

97

ІІ. Практична підготовка.

1.Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.

2.Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.

3.Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити основні компоненти нуклеопротеїну (білка, азотистої основи, пентози, фосфорної кислоти)

в його гідролізаті. Поясніть принципи методів.

4.Визначити вміст сечової кислоти в біологічній рідині з реактивом Фоліна. Поясніть

принцип методу.

5.Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути викори-

станими як протипухлинні? Поясніть механізм дій афідиколіну, актиноміцину D.

6.Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів ініціації: стрептоміцину, ауринтрикарбоксилової кислоти, рифаміцину, рифампіцину.

7.Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорам-

феніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.

8.Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів термінації: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоцину, стрептоміцину.

9.Поясніть механізм дії інтерферонів.

10.Поясніть механізм дії дифтерійного токсину.

11.Поясніть молекулярні механізми мутацій. Які найбільш поширені мутагени Ви знаєте?

12.Поясніть, як методи генної інженерії можуть бути використані в біології та меди-

цині.

13.Осадження інсуліну сульфосаліциловою кислотою. Яка хімічна природа інсуліну? Чи є реакція специфічною?

14.Біуретова реакція з гормонами білкової та пептичної природи. Які гормони білкової та пептичної природи Ви знаєте?

15.Яким методом можна виявити метаболіти гормонів стероїдної природи? Які гор-

мони відносяться до цієї групи? Поясніть принцип методу.

16.Виявлення адреналіну хлоридом заліза (III). Поясніть принцип методу. Яка хімічна

природа адреналіну? Напишіть його формулу.

17.Виявлення йодовмісних гормонів. Поясніть принцип методу. Які гормони відносяться до цієї групи.

18.Визначення забезпеченості організму вітаміном В1 за вмістом піровиноградної кислоти в плазмі крові. Поясніть принцип методу.

19.Виявлення вітаміну В2. Поясніть принцип методу.

20.Виявлення вітаміну С реакцією з метиленовим синім. Поясніть принцип методу.

21.Виявлення вітаміну А реакцією Друммонда. Поясніть принцип методу.

22.Виявлення вітаміну D аніліновою пробою. Поясніть принцип методу.

23.Виявлення вітаміну Е реакцією з азотною кислотою. Поясніть принцип методу.

24.Виявлення вітаміну К реакцією з лужним розчином цистеїну. Поясніть принцип

методу.

25.Визначення кислотності шлункового вмісту: загальної кислотності, вільної та зв'я-

заної соляної кислоти. Поясніть принцип методу.

26.Виявлення в шлунковому вмісті молочної кислоти. Поясніть принцип методу. При яких патологічних станах в шлунку виявляється молочна кислота?

27.Виявлення в шлунковому вмісті "кров'яних пігментів" (бензидиновою пробою). По-

ясніть принцип методу. Яка чутливість цього методу?

28.Виявлення фібриногену в плазмі крові. Поясніть принцип методу.

29.Визначення гемінової групи гемоглобіну. Поясніть принцип методу.

30.Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом (Городецького). Написати рівняння реакцій, що лежать в основі цього методу. Який нормальний вміст глю-

кози в крові людини?

31.Визначення вмісту білірубіну та його фракцій в сироватці крові колориметричним діазометодом. Поясніть принцип методу.

32.Визначення глюкози в крові методом Хагедорна-Йєнсена. Пояснити принцип.

98

33.Виявлення холестерину в крові методом Сальковського. Поясніть принцип мето-

ду.

34.Визначення креатиніну в сироватці крові кольоровою реакцією Яффе. Поясніть принцип методу.

35.Визначити активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази крові. Принцип методу. Значення визначення цих ферментів для медицини.

36.Визначити реакцію сечі. Проаналізувати результат.

37.Виявлення ферментної активності сечі на прикладі ферменту амілази – метод Вольгемута. Клінічне застосування цього методу.

38.Виявлення білка в сечі при її кип”ятінні, реакціями з сульфосаліциловою та азотною кислотами. Клінічне застосування цих методів.

39.Виявлення глюкози в сечі реакцією Фелінга. Поясніть принцип методу.

40.Виявлення уробіліну в сечі (реакція Богомолова). Поясніть принцип методу.

41.Виявлення жовчних пігментів в сечі (реакція Гмеліна). Поясніть принцип методу.

42.Виявлення крові в сечі (бензидинова проба).

43.Визначення аланін-р-гідроксилазної активності мікросом печінки. Поясніть прин-

цип методу.

44.Пояснити значення утворення індикану. Де локалізований цей процес?

45.Пояснити спосіб оцінювання детоксикаційної функції печінки за утворенням гіпу-

рової кислоти.

46.Порівняти вміст фосфатидів в м’язовій та нервовій тканинах. Пояснити отримані результати експериментів.

47.Порівняти вміст холестерину в м’язовій та нервовій тканинах. Пояснити отримані

результати експериментів.

99

БIОХIМIЧHI ПОКАЗHИКИ СИРОВАТКИ КРОВI

Компонент сиpоватки кpовi	Концентpацiя в моляpних одиницях
1. Бiлки кpовi:
загальний бiлок	65,0-85,0 г/л
глобулiни	23,0-35,0 г/л
альбумiни	35,0-50,0 г/л
бiлковий коефiцiєнт	1,5-2,3
2. Hебiлковi азотистi компоненти:
залишковий азот	14,3-28,5 ммоль/л
сечовина	3,3-8,3 ммоль/л
сечова кислота	0,12-0,46 ммоль/л
кpеатин	0,08-0,11 ммоль/л
кpеатинiн	0,06-0,076 ммоль/л
азот амiаку	29,4-47,0 мкмоль/л
iндикан	1,19-3,13 мкмоль/л
3. Показники вуглеводного обмiну:
глюкоза	3,3-5,5 ммоль/л
молочна кислота (венозна кpов)	0,55-2,22 ммоль/л
пipовиногpадна кислота	34-102 мкмоль/л
сiаловi кислоти	2,0-2,33 ммоль/л
4. Показники лiпiдного обмiну:
загальнi лiпiди	4,0-8,0 г/л
тpиацилглiцеpоли	0,59-1,77 ммоль/л
холестеpол	3,0-6,5 ммоль/л
фосфолiпiди	2,0-4,6 ммоль/л
лiпопpотеїди:
α-ЛП: чоловiки	1,25-4,25 г/л
жiнки	2,5-6,5 г/л
β-ЛП	3,0-4,5 г/л
кетоновi тiла	0,034-0,43 ммоль/л
5. Показники пiгментного обмiну:	(не бiльше 2,5 мг/%)
бiлipубiн загальний	8,5-20,5 мкмоль/л
бiлipубiн пpямий	1,0-5,0 мкмоль/л
бiлipубiн непpямий	1,7-17,0 мкмоль/л
6. Показники мiнеpального обмiну:
натpiй	137,0-144,0 ммоль/л
калiй	3,8-5,3 ммоль/л
кальцiй загальний	2,25-2,75 ммоль/л
залiзо: чоловiки	14,3-26,0 мкмоль/л
жiнки	10,7-21,5 мкмоль/л
хлоpиди	95,0-103,0 ммоль/л
неоpганiчний фосфат	1,0-2,0 ммоль/л
ОСHОВHІ КОМПОHЕHТИ ШЛУHКОВОГО СОКУ
Загальна кислотнiсть	40,0-60,0 ммоль/л
Вiльна соляна кислота	20,0-40,0 ммоль/л
Зв'язана соляна кислота	10,0-20,0 ммоль/л
Дебiт година	1,0-4,0 ммоль/г

100

ОСHОВHІ КОМПОHЕHТИ СЕЧІ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ

Компонент	Концентpацiя
	в моляpних одиницях		в одиницях маси
			(г/доб)
Сечовина	333,0-583,0 ммоль/доб		20,0-35,0
Креатинiн	8,0-16,0 ммоль/доб		0,8-2,0
Сечова кислота	1,5-4,4 ммоль/доб		0,3-0,8
Гiпуpова кислота			0,4-0,8
Індикан	46,0-56,0 мкмоль/доб		0,01
Натpiй	100,0-200,0 ммоль/доб		2,0-4,0
Калiй	50,0-70,0 ммоль/доб		1,5-2,0
Кальцiй	1,2-3,7 ммоль/доб		0,1-0,3
Хлоpиди	100,0-250,0 ммоль/доб
Фосфати	29,0-45,0 ммоль/доб		0,8-1,2
Азот загальний			10,0-18,0
17КС			5,0-25,0 мг/доб
Кетоновi тiла	344,0-861,0 мкмоль/доб		20,0-50,0 мг/доб
Клipенс кpеатинiну			80,0-120,0 мл/хв.
Вiдносна густина	1016-1022

БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СЕЧІ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Показник	Вікова група
Об’єм сечі – 30-60 мл/доб	Новонароджені
400-500 мл/доб	Діти до року
600-700 мл/доб	3-5 років
800-1400 мл/доб	8-14 років
Відносна густина – 1012	Новонароджені
1002-1006	Діти до року
РН сечі – 5,0-7,0	Новонароджені
4,5-8,0	діти
Сечовина – 0,14 г/кг за добу	До 3 місяців
0,25 г/кг за добу	9-12 місяців
Сечова кислота - 28,3 мг/кг за добу	До 3 місяців
Креатинін – 10-13 мг/кг за добу	Новонароджені
17-КС – 0,1-0,5 мг/доб	Новонароджені
0,7-2,4 мг/доб	4-7 років
1,8-5,0 мг/доб	7-12 років
5,0-10,0 мг/доб	12-15 років

101

БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

	Компонент	Концентрація показників в залежності від вікової групи ді-
			тей
	сироватки крові
		новонароджені	1-5 років	8-12 років
	Білки крові:
	загальний білок	48-73 г/л	61-75 г/л	58-76 г/л
	альбуміни	38-42 г/л	35-40 г/л	38-42 г/л
	α1-глобуліни	1,6-2,4 г/л	1,6-2,4 г/л	2,0-2,6 г/л
	α2-глобуліни	4,1-6,1 г/л	5,3-7,3 г/л	5,2-7,0 г/л
	β-глобуліни	2,4-7,4 г/л	5,7-7,3 г/л	6,0-8,0 г/л
	γ-глобуліни	9,9-11,9 г/л	6,3-9,1 г/л	8,6-12,8 г/л
	Залишковий	14,6-22,8 ммоль/л	19,0-29,0 ммоль/л	19,0-20,0 ммоль/л
	Азот
	Сечовина	2,5-4,5 ммоль/л	4,3-7,3 ммоль/л	4,3-7,3 ммоль/л
	Сечова кислота	0,14-0,29 ммоль/л	0,14-0,21 ммоль/л	0,17-0,41 ммоль/л
	Глюкоза	2,44-3,44 ммоль/л	2,78-5,5 моль/л	3,33-5,55 ммоль/л
	Молочна кислота	2,0-2,4 ммоль/л	1,0-1,7 ммоль/л	1,0-1,7 ммоль/л
	Піровиноградна ки-
	слота	0,17-0,32 ммоль/л	0,05-0,09 ммоль/л	0,05-0,09 ммоль/л
	Лимонна кислота	26,0-67,0 ммоль/л	62,0-130,0ммоль/л	62,0-130,0ммоль/л
	Загальні ліпіди	1,7-4,5 г/л	4,5-7,0 г/л	4,5-7,0 г/л
	Триациал-	0,11-1,11 ммоль/л	0,34-1,12 ммоль/л	0,41-1,56 ммоль/л
	гліцероли
	Холестерол	1,37-3,50 ммоль/л	1,81-4,53 ммоль/л	3,11-5,18 ммоль/л
	Фосфоліпіди	0,65-0,14 ммоль/л	1,3-2,2 ммоль/л	1,8-3,3 ммоль/л
	Білірубін (загаль-
	ний)	до 102,6 мкмоль/л	3,4-13,6 мкмоль/л	3,4-13,6 мкмоль/л
	Калій	4,7-6,6 ммоль/л	4,15-5,76 ммоль/л	3,7-5,1 ммоль/л
	Натрій	135-155 ммоль/л	125-143 ммоль/л	137-147 ммоль/л
	Кальцій	2,3-2,5 ммоль/л	2,5-2,87 ммоль/л	2,5-2,87 ммоль/л
	Фосфор	1,78 ммоль/л	0,65-1,62 ммоль/л	0,65-1,62 ммоль/л
	Хлор	96-107 ммоль/л	96-107 ммоль/л	96-107 ммоль/л
	Залізо	5,0-19,0 мкмоль/л	9,3-33,6 мкмоль/л	9,3-33,6 мкмоль/л

102