загальний		прямий	контроль
				білірубін		білірубін
Сироватка крові				0.5	0.5		-
Кофеїн				1,75	-		1,75
Фіз. розчин				-	1,75		0,5
Діазореактив				0,25	0,25		0,25
Е
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
17,1 34,2			51,3 68,4 85,5 102,6			мкмоль/л

Норма вмісту: загальний білірубін: 8,5-20,5 мкмоль/л (0,5-1,2 мг%),

непрямий білірубін: 1,7-17,1 мкмоль/л (0,1-1,0 мг%),

прямий білірубін: 2,2-5,1 мкмоль/л (0,13-0,3 мг%).

ТЕМА 21. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ БІОТРАНСФОРМІЦІЇ КСЕНОБІОТИКІВ ТА ЕНДОГЕННИХ ТОКСИНІВ. МІКРОСОМАЛЬНЕ ОКИСЛЕННЯ, ЦИТОХРОМ Р450.

Актуальність теми.

Всі лікарські речовини поділяються по відношенню до організму людини на природні (аутобіогенні) та чужорідні (ксенобіотики). Ксенобіотики в нормі відсутні в організмі людини. Ксенобіотики проходять при своєму перетворенні 2 основні фази: модифікацію (несинтетична) і кон’югацію (синтетична). В мікросомах знаходяться

ферментні ланцюги окислення речовин (мікросомальне окислення). Вони представ-

лені двома короткими ланцюгами переносу електронів і протонів. Один з них – монооксигеназний ланцюг окислення, другий – редуктазний ланцюг окислення. Цитохром Р 450 – остання самоокислювальна ланка монооксигеназного ланцюга мікросом. Як і всі цитохроми, він відноситься до гемпротеїнів.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати біохімічні механізми детоксикаційної функції печінки: типи реакцій мікросо-

мального окислення та кон’югації в біотрансформації ксенобіотиків. Знати ферментні ланцюги окислення в мікросомах.

Конкретні цілі: трактувати біохімічні механізми функціонування детоксикаційної системи печінки, реакції мікросомального окислення та кон’югацію в біотрансформації

ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

Вихідний рівень знань-вмінь. Знати будову та функції печінки. Типи хімічних реакцій.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

83