фосфоліпідах).

2.4. Біологічна цінність ліпідів. Раціональне харчу-

вання. Вміст ліпідів в поширених продуктах харчування.

3. Механізм перетравлення 3.1. Загальна характеристика перетравлення ліпі-

ліпідів в травному тракті. дів. Ферменти, біохімічні механізми перетравлення

ліпідів в окремих відділах травного тракту.

3.2.Склад жовчі. Біохімічні механізми розвитку жовчокам’яної хвороби.

3.3.Біохімічні зміни обміну ліпідів при порушеннях функції шлунка і кишечнику та їх клініко-біохімічна

діагностика.

3.4.Порушення секреторної функції підшлункової

залози при гострому та хронічному панкреатитах, їх клініко-біохімічна характеристика.

3.5.Види стеаторей: панкреатична стеаторея (де-

фіцит панкреатичної ліпази при панкреатитах), ге-

патогенна стеаторея (дефіцит жовчі в кишечнику), ентерогенна стеаторея (інгібування ферментів лі-

полізу та ресинтезу триацилгліцеролів у кишечни-

ку). Індивідуальна самостійна робота студентів. Створить схему травлення та транспорту ліпідів. Практичні навики:

1.Пояснювати біохімічні механізми травлення ліпідів за участю ферментів в

шлунково-кишковому тракті.

2.Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози. Які сполуки в організмі активують ліпазу? Проілюструйте відповідь результатами практичної роботи.

Алгоритм лабораторної роботи. Дослідження активності ліпази підшлункової залози.

Принцип методу: Про активність панкреатичної ліпази судять по кількості звіль-

нених під дією ферментів жирних кислот, які відтитровують лугом.

Хід роботи: Три пробірки заповнюють за схемою. вміст пробірок інкубують на водяній бані при 37ºС протягом 15 хв. Після інкубації проводять титрування 0,1 М розчином гідроксиду натрію в присутності фенолфталеїну. Кількість лугу в мл, що пішла

на титрування (нейтралізацію) звільнених жирних кислот, є показником активності лі-

пази.

		Компоненти суміші		№№ пробірки
			1	2	3
	1.	Рослинна олія	0,5	0,5	0,5
	2.	Витяжка з підшлункової за-	1,0	1,0	-
	лози
	3.	Жовч	-	2,0	2,0
	4.	Буфер рН 7,8	3,0	1,0	2,0
	Кількість NaOH, що пішла на
	титрування

ТЕМА 15. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ РОЛІ ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІНІВ У МЕТАБОЛІЗМІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КЛІТИННИХ ФУНКЦІЙ.

Актуальність теми.

Жиророзчинні вітаміни – А, Д, Е, К – є компонентами харчування, екзогенними го-

рмонами, які потрапляючи в організм стимулюють синтез специфічних білків. Вітамін Е як найбільш потужний природний біоантиоксидант, інактивує продукти перекисного

73

окислення ліпідів і попереджає окислювальну модифікацію біомолекул (білків, нукле-

їнових кислот), забезпечує нормальну функцію репродуктивних органів. Поліненасичені жирні кислоти (вітамін F) входять до складу фосфоліпідів клітин-

них мембран та є попередниками синтезу фізіологічно активних сполук – ейкозаноїдів.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати процеси та молекулярні основи впливу жиророзчинних вітамінів та прояви

гіповітамінозів і гіпервітамінозів.

Конкретні цілі:

1.Пояснити біорегуляторні (гормоноподібні) та антиоксидантні функції жиророзчинних вітамінів А, Е, К, F, D.

2.Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологіч-

них змін при гіпота гіпервітамінозах.

Вихідний рівень знань-вмінь.

Знати структуру біоорганічних сполук (холестеролу, поліненасичених жирних кислот,

β-каротину).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

	Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
	1. Практичне вивчення якісних	1.1. В зошит протоколів практичних занять ви-
	специфічних реакцій на жиророз-
	чинні вітаміни.	писати алгоритм лабораторної роботи.
	2. Загальна характеристика віта-	2.1. Класифікація вітамінів.
		2.2. Екзогенні та ендогенні гіпота авітамінози.
	мінів як компонентів харчування	2.3. Використання вітамінних препаратів у
	людини.
		профілактиці та лікуванні захворювань.
	3. Особливості засвоєння та ме-	3.1. Вітаміни як компоненти харчування люди-
	таболізму жиророзчинних вітамі-
	нів.	ни.

4.1.Біохімічні механізми участі в метаболізмі

4.Біологічні властивості, роль в жиророзчинних вітамінів А, Е, К, F, D.

обміні речовин, прояви недостат- 4.2. Біохімічні прояви недостатності вітамінів А, ності та гіпервітамінозу вітамінів. D, Е, К.

4.3.Біохімічні прояви гіпервітамінозів.

5.Біоантиоксидантні властивості 5.1. Механізм антиоксидантної дії вітамінів.

коферментних та жиророзчинних 5.2. Поняття про фізіологічну антиоксидантну

вітамінів. систему.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферативні повідомлення на теми:

а) “Біологічна роль вітаміну F”

б) “Токоферол – природний антиоксидант”.

Алгоритм лабораторної роботи. 1) Якiсна pеакцiя на вiтамiн A (реакція Друммонда).

Пpинцип методу: pетинол пpи взаємодії з хлоpофоpмним pозчином SbCl3 утворює продукти реакції синього кольору.

Хiд pоботи.

В суху пpобipку вносять 1крап. вiтамiну A i додають 4-5 крап. 33% хлоpофоpмного pозчину SbCl3. Спостеpiгають виникнення інтенсивно-синього за-

баpвлення суміші.

2) Якiсна pеакцiя на вiтамiн D.

Пpинцип методу: пpи взаємодii вiтамiну D з сумiшшю анiлiну та конц. HCl pозчин

набуває чеpвоного кольоpу.

Хiд pоботи.

74