Модуль 3:

Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ

Модуль 2	Кількість балів
Теми 1-27	4
Разом	108
Індивідуальна СРС: Підготовка	12
огляду наукової літератури з за-
пропонованих тем
Підсумковий контроль за-	80
своєння модуля 2, в тому числі:
Контроль практичної підготов-
ки;
Тестовий контроль теоретичної
підготовки
РАЗОМ сума балів за модуль 2	200

Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються ба-

ли: „5” – 4 бали, „4” – 2 бали, „3” – 1 бал, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав

не менше 27 балів (27 · 1 =27).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє

володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

6

7

Оцінювання дисципліни

Оцінка з біологічної та біоорганічної хімії виставляється лише студентам, яким

зараховані усі 3 модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє ари-

фметичне кількості балів з 3 модулі дисципліни.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результата-

ми підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4- ри бальною (традиційною)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:

Оцінка ECTS Статистичний показ-

ник

AНайкращі 10% студентів

BНаступні 25% студентів

CНаступні 30% студентів

DНаступні 25% студентів

EОстанні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри ба-

льну шкалу таким чином:

Оцінка ECTS	Оцінка за 4-ри бальною шка-
	лою
A	“5”
B, C	“4”
D, E	“3”
FX, F	“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано

хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка F (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний пісумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контроля, не більше 2- ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну

діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

8

МОДУЛЬ 2 ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ. МЕТАБОЛІЗМ ВУГ-

ЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, АМІНОКИСЛОТ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ, ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БІОХІМІЇ. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ,

ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

Актуальність теми.

Біохімія – фундаментальна наука та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний

склад живих організмів та хімічні перетворення біомолекул. Тільки знання молекулярних механізмів функціонування організму забезпечує глибоке розуміння механізмів

патогенезу, біохімічної діагностики, профілактики та лікування найважливіших хвороб людства. Знання біохімії необхідні для вивчення фізіології, мікробіології, фармаколо-

гії, загальної патології та клінічних дисциплін. Без міцного фундаменту теоретичних дисциплін неможливе формування висококваліфікованого лікаря.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вивчення хімічного складу живих організмів і хімічних реакцій біомолекул, що

входять до складу цих організмів. Конкретні цілі:

1.Аналізувати етапи та закономірності становлення біохімії як медикобіологічної науки та навчальної дисципліни.

2.Пояснювати принципи та основи методів біохімічних досліджень функціональ-

ного стану організму людини в нормі та при патології.

3.Використовувати результати біохімічного аналізу для оцінки стану певних ла-

нок обміну речовин.

Вихідний рівень знань-вмінь. Знати хімічний склад живих організмів та структуру біо-

органічних сполук.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
Контроль початкового рівня знань.
1. Визначення біохімії як логічної	1.1.Біохімія як наука.
науки. Задачі біохімії.	1.2.Задачі біохімії.
	1.3.Основні етапи розвитку біохімії.
	1.4.Значення біохімії для діагностики і лікуван-
	ня основних захворювань людини.
2. Розділи біохімії.	2.1. Статична біохімія.
	2.2. Динамічна біохімія.
	2.3. Функціональна біохімія.
	2.4. Клінічна біохімія як розділ біохімії.
3. Мета і методи проведення біохі-	3.1. Об’єкти вивчення біохімії.
мічних досліджень, їх клініко-	3.2. Мета біохімічних лабораторних дослі-
діагностичне значення.	джень.
	3.3. Матеріал і принципи забору матеріалу для
	дослідження (підготовка хворого, забір крові,
	забір сечі).
	3.4. Критерії оцінки методу лабораторних дос-
	ліджень (достовірність, точність, специфіч-
	ність, чутливість та помилка методу).
	3.5. Клініко-діагностичне значення біохімічних
	досліджень.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

9

Підготувати реферат з історії розвитку біохімії:

а) напрями розвитку біохімії; б) основоположні відкриття в галузі структури та функціональної ролі білків.

Правила роботи в біохімічній лабораторії.

1.Лабораторні дослідження розпочинати після інструктажу викладача, суворо до-

тримуючись методики (алгоритму) досліджень.

2.При проведенні лабораторних досліджень бути уважним, акуратним і точним.

3.Роботу з небезпечними реактивами проводити під витяжкою.

4.Дотримуватися інструкцій до роботи на приладах і обладнанні.

Порядок роботи на ФЕК:

Колориметр ввімкнути в мережу за 15 хв. до початку вимірювань. Під час прогрівання кюветне відділення повинне бути відкрите.

Ввести необхідній для вимірювання кольоровий світофільтр.

Встановити мінімальну чутливість колориметра.

Перед вимірюванням перевірити установку стрілки колориметра на “0” при відкритому кюветному відділенні.

В світловій промінь помістити кювету з розчином. Закрити кришку кюветного відділення.

Зняти показники за шкалою колориметра.

Вимкнути прилад з мережі.

Порядок роботи з використанням водяної бані:

1.Встановити баню на підставку чи стіл.

2.Рівень води у бані повинен бути не більше 2/3 об’єму посуду.

3.Занурити в баню штатив для пробірок.

4.На складній вилці бані встановити перемикання потужності в положення “700 В.А.”, що відповідає прискореному нагріванню. Вилку вставити в електричну мережу.

5.Після закипання води перемикач перевести в положення “350 В.А.”, що відповідає робочому режиму.

6.Під час роботи бані підтримувати потрібний рівень води в бачку.

Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.

1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.

Принцип реакції. Нінгідрин при нагріванні з α-амінокислотами спричиняє утворення

з них альдегіду з вивільненням CO2 та NH3, та відновленого нінгідрину. Аміак реагує з відновленим нінгідрином, утворюючи комплекс синьо-фіолетового кольору.

Хід якісного визначення амінокислот. У пробірку налити 0,5 мл розчину амінокислоти

та додати 0,5 мл 1% розчину нінгідрину у спирті. Перемішати та нагрівати на водяній бані 5 хвилин. Спостерігається синьо-фіолетове забарвлення.

2) Біуретова реакція на білки.

Принцип реакції. Іони міді (Cu2+) у лужному середовищі утворюють з пептидними группами (кислото-амідний або пептидний зв'язок) комплексну сполуку синьо-

фіолетового кольору.

Хід якісного визначення білків.

У пробірку налити 0,5 мл розчину білка та 0,5 мл біуретового реактиву. Розвивається синьо-фіолетове забарвлення.

10