29. Депалаталізація р в українській мові

Належить до протоукр фон змін дописемного періоду. Відбувалася у 8-9 ст. Найперше вона стосується північного наріччя укр мови, пов'язано з впливом сусідніх балтійських племен. Спершу ствердіння відбулося перед а та у, згодом і в інших позиціях.  Засвідчено ствердіння р: Остромирове Є. 1056-57: ЦАРОУ. Ствердіння р зберігає південно-зах наріччя. Бойківські, наддністрянські, покутсько-буковинські говірки: бур'як, зор'я. Зберігає р' південно-сх говори: плугатарь, кобзарь. Ствердіння р' перед губними, передньоязиковими та фрикативним Г відбувається пізніше.

4. Дослідження з історії української мови

. Отже, проблема походження української мови досліджується й нині.

Мовознавці обговорювали і намагалися розв’язати такі проблемні питання з історії української мови:

1.На питання, коли саме започаткувалося формування української мови, відповіді були такі:

українська мова існувала ще в  доісторичні часи, до IV ст. н.е. (М.Грушевський, І.Огієнко);

в пам’ятках ХІ ст. трапляються риси майбутньої української мови, які в живій народній мові були ще в VI ст. (І. Свєнціцький, О.Колесса);

в VІІ – VІІІ ст.,  коли виділилась південна групи східнослов’янських говірок, а цілком відособлено українська мова  почала розвиватись з ХІІ ст. (Л.Булаховський);

з ХІ ст.   українська мова була виразною окремою  східнослов’янською мовою, яка остаточно оформилась у ХІV ст. (А.Кримський);

південне наріччя праруської мови, предок української мови, існувало вже в ІХ ст. (О.Шахматов);

південне східнослов’янське наріччя, предок української мови, існувало до ХІ ст. (О.Потебня);

українська мова утворилась ще в доісторичний час і старовинніша навіть за санскрит (М.Красульський, Б.Степанишин, В.Кобилюк);

українська мова існувала вже в VІ-VІІ ст., а її основні риси були  започатковані ще в часи виникнення латинської мови (І.Ющук, А.Бурячок).

2.На питання, як саме утворилась українська мова, чи безпосередньо з праслов’янської, чи з спільноруської, чи з давньоруської, відповіді були такі:

українська мова виникла з протоукраїнських говорів праслов’янської мови (С.Смаль-Стоцький, Є.Тимченко, Ю.Шевельов,   О.Горбач);

українська мова утворилась після  розпаду спільнослов’янської мови на базі південного наріччя (О.Шахматов);

українська мова  починає свою історію після розпаду давньоруської мови аж від ХІV ст. (донедавне офіційне вчення).

3.На питання, чи українська мова є наріччям російської або польської мови, чи українська мова є окремою самостійною слов’янською мовою абсолютна більшість авторитетних учених визнавала українську мову за окрему самостійну східнослов’янську мову. Адже антропологія довела, що українці, росіяни й поляки – це окремі народи, тому різні в них і мови, кожна з яких є самостійною.

5. Періодизація історії української мови.

В українському мовознавстві напрацьовано кілька загальновизнаних періодизацій української мови, які різняться визначенням її хронологічних початків. Періодизація, запропонована Миколою Бойчуком у 50-ті роки ХХ ст.,об’єднує два періоди становлення української мови — до появи писемних пам’яток і після:

1) незадокументований період:— спільнослов’янська мова (до VІ ст.);

— давня спільносхіднослов’янська (антська) мова (VІ—VІІІ ст.);

— давньоруська мова початкового періоду (ІХ—ХІ ст.);

2) задокументований період:— давньоруська мова пізнішого періоду (ХІ—ХІІІ ст.);

— українська мова (початок ХІV—ХХ ст.).

Періодизація українського вченого Юрія Шевельова (1908—2002) 1) протоукраїнський період (до середини ХІ ст.);

2) староукраїнський період (від середини ХІ до ХІV ст.);

3) середньоукраїнський період:

— ранній середньоукраїнський (ХV — середина ХVІ ст.);

— середній середньоукраїнський (середина ХVІ ст. — початок ХVІІІ ст.);

— пізній середньоукраїнський (ХVІІІ ст.);

4) сучасний період (від ХVІІІ ст. до сьогодні).

В. Німчук пропонує періодизацію історії української мови як лінгвальної системи (системи систем):

1)праслов'янська мова з протосхіднослов'ян-ськими діалектами в її складі;

2) давньоруськоукраїнська мова (ХІ–ХІІІ ст.);

3) середньоукраїнська мова, або середньоукраї-норуська мова (ХІV/ХV — кінець ХVІІ ст.):

а) рання середньоукраїнська мова (ХІV/ХV — перша половина ХVІ ст.);

б) пізня середньоукраїнська мова (друга половина ХVІ — кінець ХVІІ ст.);

4)новоукраїнська мова (від кінця ХVІІ ст.)