67.Класи дієслівних основ теперішнього часу

Більшість давньоукраїнських дієслів між коренем і флексією мала тематичний голосний. їхні особові закінчення приєднувалися не безпосередньо до кореня, а до цього сполучного голосного. Поділ на 5 класів:

І клас — дієслова на -є- (-о-): нєс-є-ши; *nes-o-ntb;

II клас — дієслова на -не- (-но-): сьх-нє-ши; *sbx-no-ntb;

III клас — дієслова на -je- (-jo-): зна-к-ши; *zna-jo-ntb;

IV клас — дієслова на -і-: хвал-и-ши; *xval-i-ntb;

V клас — нетематичні дієслова

Від основ теперішнього часу утворилися особові форми дійсного способу (теперішній і простий майбутній час) і наказового, а також активні і пасивні дієприкметники теперішнього часу.

69. Аналітичні та синтетичні форми дієслова.

В українській мові існують дві рівнозначні форми дієслів синтетична(проста) й аналітична(складена)

Синтетичні форми : Аорист, імперфект, теп.час, майбутній синтетичний, інфінітив, супін, дієприкметник.

Аналітичні форми складається з основного дієслова, що позначує дію+допоміжного(Перфект, Плюсквамперфект, майб.аналіт 1ий, майб. Аналіт 2ий. , усовний спосіб)

70. Граматична категорія часу дієслова: загальна характеристика

Категорія часу виражає відношення дії або стану до моменту мовлення чи іншої дії або стану. У писемних пам'ятках наявні дієслова теперішнього, минулого (чотири форми) і майбутнього (три форми) часу.

Форми теперішнього часу.Вони означали дію, яка відбувалася в момент мовлення. Особові форми дієслова теперішнього часу утворювалися приєднанням до основи теперішнього часу особових закінчень 1-ї ,2-ї ,3- ї особи однини, двоїни чи множини.

Форми минулого часу. Минулий час передавав дію, яка завершилася до моменту мовлення або іншої минулої дії..

Система форм минулого часу була успадкована східнослов'янськими мовами з праслов'янської і об'єднувала чотири різновиди: прості—аорист,імперфект;складені—перфект,плюсквамперфект.

Форми майбутнього часу.У давньоукраїнський період було три форми майбутнього часу:

1.Простий майбутній час. Він утворювався відносно в теперішнього часу дієслів доконаного виду шляхом додавання особових закінчень

2.І майбутній час.Він складався з допоміжних дієслів хотіти,начати,имати, стати + основне дієслово.

3.II майбутній час.(перед майбутній) складався з ак-тивного дієприкметника і дієслова бути (у майбутньому часі).

71. Система форм вираження минулого часу в історії української мови.

Для мин часу існувало дві простих і дві синтетичних форми.

АОРИСТ - проста ф. мин часу, яка виражала тривалу, нерозчленовану дію, віднесену в минуле.

Простий і сигматичний, тобто ускладнений суфіксом –с-.

1) Якщо основа і-ва закінчувалась на гол., то суфікс безпосередньо приєднувався до неї: ЗНNA-TH x<*s ЗNНA-XЪ. 

2) Якщо основа закінчувалась на пригол., то між основою і суфіксом вставлявся гол. –о-: NНЄС-О-ХЪ,

ІМПЕРФЕКТ - ф. Простого мин часу, що позначала тривалу, необмежену в часі дію, повторювану в минулому. Утворення: дієприкметники на лъ, ло, ла + БЫТИ в теперішньому часі.

ПЕРФЕКТ - характеризує результата мин дії, наслідки якої тривають у момент мовлення про неї. 

Утворення: Дієприкметник на -ЛЪ- + БЫТИ у теп часі (далъ єсмь, были єсмо).

ПЛЮСКВАМПЕРФЕКТ - синтетична форма мин часу, яка описує дію, що відбулася раніше до іншої мин дії. 

Утворення: Дієприкметник на -Л- (ъ/а/о/и) + БЫТИ в аористі або імперфекті (зналъ бяхъ)