2.3.2. Індустріальний розвиток промисловості

Для СРСР і України зокрема характерні найвищі в світі динаміка і темпи розвитку промисловості. В роки першої п’ятирічки радянська статистика оцінює динаміку промислового розвитку 202, середньорічні темпи ― в 19,2%. Порівняльна динаміка валової продукція галузей групи «А» становила 273, групи «Б» ― 156, відповідно середньорічний приріст валової продукції дорівнював 28,5% і 11,7% (дані по СРСР). В Україні в окремих галузях цей показник був вищим: в електроенергетиці ― 26,7%, хлібопекарній підгалузі ― 55%, консервній ― 37,9%. Планові завдання за загальним обсягом промислового виробництва було виконано на 93,7%, у важкій промисловості ― на 108%. Частка промислової продукції в матеріальному виробництві збільшилася з 51,5% у 1928 р. до 70,7% у 1932 р.

У роки другої п’ятирічки, за даними офіційної статистики, в Україні темпи розвитку промисловості становили 17,4%. Досягнуто збільшення валової продукції промисловості у 2,2 разу (220%), 80% якої отримано від нових і реконструйованих підприємств. Основні фонди збільшилися в 2,5 разу. Собівартість продукції була зменшена на 27%. Порівняно з 1913 р. валова продукція промисловості збільшилася в 7,6 разу, у тому числі важкої ― в 8,9 разу, виробництво предметів споживання ― в 6,15 разу. Частка промислової продукції в матеріальному виробництві збільшилася до 77,4% у 1937 р.

За підрахунками сучасних російських учених, промисловість СРСР за 1929–1937 рр. зросла лише на 117%, у т. ч. за роки першої пיятирічки ― не більш ніж 50%, другої ― на 70%. Середньорічні темпи за період першої п’ятирічки оцінюються в 14,7–5,5%, другої ― 14%.

Галузева структура промисловості України набула індустріального характеру. На кінець першої п’ятирічки (1932 р.) питома вага галузей групи «А» у валовій продукції всієї промисловості збільшилася до 60%. На кінець другої п’ятирічки ― до 62%. У Радянському Союзі питома вага галузей групи «А» становила в 1932 р. ― 53,4%, в 1937 р. ― 57,8%. Перше місце в загальному промисловому виробництві посіло машинобудування. Були створені нові галузі: тракторна, верстатобудування, азотнотукова, електротехнічна, алюмінієва, електрометалургія, трубопрокатне виробництво, маргаринова, молочна, комбікормова, хлібопекарська тощо. Динаміку галузевої структури характеризують такі показники (%)¹

Галузі промисловості	1913 р.	1925/1926 г.р.	1932 р.	1940 р.
Промисловість загалом	100	100	100	100
Добувна	11,3	11,0	8,4	4,5
Металургійна	19,4	12,7	11,0	10,3
Машинобудування, металообробка	11,3	11,5	28,5	36,4
Електротехнічна	0,4	1,1	2,1	2,9
Хімічна	3,1	2,8	5,9	5,5
Лісова і деревобробна	н/д	2,0	2,7	н/д
Будівельна	1,6	0,9	1,2	1,8
Легка	2,6	7,1	14,1	9,7
Харчова	43,5	44,5	19,7	17,6
Інші галузі	6,8	6,4	6,4	11,3

Для промисловісті України характерним був високий рівень концентрації. За даними промислового перепису, в 1938 р. працювало 11 тис. підприємств, що виробляли 92,5% від усієї промислової продукції. У період першої п’ятирічки будували переважно великі підприємства. Так, було введено в експлуатацію Зуївську ДРЕС, Дніпрогес, 53 шахти, 12 доменних і 24 мартенівські печі, «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Дніпроспецсталь», Харківський тракторний і електромеханічний заводи, комбайновий завод «Комунар» у Запоріжжі, Краматорський машинобудівний завод, Київський завод «Ленінська кузня», «Донсода», Горлівський азотнотуковий, Рубіжанський хімічний комбінати, Херсонський консервний звод, 3 трикотажні фабрики тощо. В період першої п’ятирічки було побудовано 400 із 1500 новобудов СРСР. У період другої п’ятирічки будувалося 1000 підприємств із 4500 загальносоюзних. Створено систему залізничного, водного, автомобільного і авіаційного транспорту.

Важливою ланкою індустріалізації була підготовка кадрів. У промисловості України на початку 1929 р. працювало 690 тис. робітників, у 1932 р. ― 1,27 млн. Приріст забезпечили вихідці з села, молодь і жінки. З метою підготовки кваліфікованих робітників було налагоджено масове технічне навчання без відриву від виробництва, підготовка кадрів з технічною середньою та вищою освітою.