13. Україна в народногосподарському комплексі срср.

Участь України у зовнішньоекономічних відносинах СРСР

Розвиток економіки колишнього СРСР передбачав максимальну інтеграцію господарств союзних республік у загальносоюзному народногосподарському комплексі, сформованому в 1950–1960-х рр. Його розвиток базувався на таких засадах: інтернаціоналізація господарського життя СРСР, підвищення рівня спеціалізації та кооперації виробництва; вирівнювання рівнів економічного розвитку радянських республік; централізація планування та управління економікою, розвиток територіально-виробничих комплексів загальносоюзного значення; створення єдиних економічних систем у межах СРСР (Єдиної енергетичної системи, загальнодержавної системи нафто- і газопостачання, єдиної мережі видів транспорту, єдиної автоматизованої система зв’язку); розподіл між союзними республіками, економічними регіонами і галузями фінансових, трудових, матеріально-технічних та інших ресурсів.

Україна посідала третє місце (2,7%) в СРСР за територією після РРФСР і Казахської РСР, друге ― за чисельністю населення (18,5%). Її економічний потенціал у складі народногосподарського комплексу СРСР характеризують наведені нижче дані (% від загальносоюзних показників).

Показник	1970 р.	1980 р.	1990 р.	1991 р.
Площа	2,7	2,7	2,7	2,7
Населення	19,5	18,96	18	17,9
Національний дохід		16,7	16,8	16,6
Прибуток по народному господарству		16	17,8	18,6
Грошові доходи населення		17,6	16,8	16,6
Платні послуги населенню		17,9	18	19,3
Участь України у валовому суспільному продукті СРСР, у тому числі:	18,8	18,7	18,6	16,6
Промисловість	17,6	17,4	18,72	17,2
Будівництво	14,69	14,6	14,26	10
Транспорт	16,9	16,5	16,6	15,2
Сільське господарство	21,7	21,3	21,9	20,9
Торгівля і сфера послуг	17	17,4	17,42	14,9
Виробництво продукції на душу населення порівняно з СРСР, у тому числі:
Промисловість	90,3	91,35	103	95
Будівництво	75,4	76,6	78	50
Транспорт	86,7	86,6	91	75
Сільське господарство	111,32	111,8	123,1	117
Торгівля і сфера послуг	87,2	91,4	95	100
Частка України в загальносоюзних капіталовкладеннях		14,2	13,1
Частка України в промисловому виробництві СРСР, у тому числі	17,6	17,4	17,6	17,2
Електроенергетика	15,9	15,6	14,7	15,5
Паливна промисловість	19,6	15,5	14,1	15,4
Хімічна промисловість	15,5	16,1	16	14,9
Машинобудування	17,6	18	17,7	18,7
Деревообробна промисловість	9,9	10,6	12,1	10
Промисловість будівельних матеріалів	20,2	16,9	16,3	15,2
Легка промисловість	19,4	13,8	14,2	13,1
Харчова промисловість	21,8	20,5	21,9	20,9
Частка України в загальносоюзному виробництві
Електроенергія	18,8	18,24	17,27
Видобуток нафти	4	1,24	0,93
Видобуток вугілля	33,2	27,51	23,44
Чавун	35,7	43,45	40,81
Сталь	54,2	36,28	34,16
Видобуток залізної руди	57	51,22	34,16
Металорізальні верстати		25,12	23,6
Мінеральні добрива	20,8	16,53	15,14
Трактори	32,2	24,5	21,5
Газ	30,5	13	3,5
Сірчана кислота	18,4	19,6	15,7
Автомобілі	12,6	9,4	17,7
Тканини	5,2	9,2	9,5
Телевізори	29,6	33,2	35,8
Холодильники	11,6	11,8	13,9
Цемент	18,1	17,3	16,6
Взуття	21,6	24,1	23,3
Частка сільськогосподарського виробництва України у загальносоюзному	23,7	22,3	21,9
Загальна площа сільськогосподарських угідь, у тому числі культури	15,2	15,4	15,6
Зернові	13,1	13	13,3
Технічні	27,4	27	26
Картопля і овочі	25,5	25	25,9
Кормові	16	15,9	15,6
Площа зрошених земель	8,5	11,8	12,5
Площа осушених земель	15,4	20,6	20,5
Валовий збір сільськогосподарських культур
Зернові	21,7	21,6	23,4
Цукровий буряк	63,9	60,2	54,2
Соняшник	46,5	48,7	41,1
Картопля	25,3	19,6	26,2
Овочі	29,9	26,3	24,8
Урожайність сільськогосподарських культур порівняно з середньосоюзною
Зернові, у тому числі	165,4	166	175
Пшениця яра	158	131	258
Пшениця озима	129	99,6	131
Цукровий буряк	127	125	110
Соняшник	125	129	115
Картопля	105	80	107
Поголів’я худоби
Великої рогатої, у тому числі	20,5	22,2	21,3
Корови	21,2	21,4	20,4
Свині	25,5	27,6	25,2
Вівці і кози	6,2	6,1	6,2

За темпами економічного зростання Україна перебувала на останніх місцях серед республік СРСР. Так, за темпами зростання національного доходу Українська РСР у VIII п’ятирічці була на дев’ятому місці, в X ― на передостанньому. В СРСР національний дохід на особу населення в 1980 р. дорівнював 1740 руб., а в Україні ― 1550 руб., або 89% від загальносоюзного рівня.

Економіка України в межах СРСР була відкритою. На підприємствах союзного підпорядкування вироблялося 95% продукції. Існувало понад 2 тис. великих підприємств, підпорядкованих загальносоюзним міністерствам і відомствам. За оцінками економістів, 70–80% від загальної кількості промислових виробництв не мали на території України замкнених технологічних циклів. Вони не могли існувати без виробничої кооперації з підприємствами інших республік СРСР. За рахунок поставок зі союзних республік Україна забезпечувала 25% потреби республіканської промисловості, в тому числі лісової та деревообробної ― наполовину, машинобудування та легкої промисловості ― на 40%. В Україні не розвивалися такі енергомісткі галузі промисловості, як електронна, електротехнічна, комп’ютерна, точне машинобудування. Сировинні ресурси працювали на загальносоюзні потреби, що призвело до їхнього виснаження.

Україна постачала республікам кам’яне вугілля, кокс, залізну руду, природний газ, чавун, сталь, прокат чорних металів, металургійне та гірничо-шахтне обладнання, турбіни, дизелі, електродвигуни, трактори, екскаватори, тепловози, автобуси, автомобілі, цемент, мінеральні добрива, природне каміння, зерно, цукор, кондитерські вироби, консерви, олію та багато іншої продукції. В Україну постачали нафту та нафтопродукти, руди, прокат кольорових металів, верстати, нафтове обладнання, засоби автоматизації, легкові та вантажні автомобілі, вагони, силові трансформатори, електронно-обчислювані машини, кабель, автомобільні шини, пластмаси, вироби радіопромисловості тощо.

Економічна система СРСР щодо світогосподарських зв’язків була закритою. На СРСР припадало 4% світового експорту, хоча він виробляв 14% чистого світового матеріального продукту. Частка України у зовнішньоекономічних відносинах СРСР становила 20%. Експортну продукцію спрямовували в 123 країни світу, за цінами світового ринку вона оцінювалась у 30 млрд. руб. У 1989 р. у структурі експорту на сировину, матеріали і товари народного споживання припадало 72%, на машини й устаткування ― 22%. Суб’єктами міжнародних економічних зв’язків були понад 1400 українських підприємств. Частка експорту України в загальносоюзному щодо окремих видів продукції була такою: екскаватори ― 62%, сільськогосподарські машини ― 74%, скло ― 100%, цемент ― 75%, залізна руда ― 98%, марганцева руда ― 100%, чавун ― 75% листовий прокат ― 56%, сортовий прокат ― 60%, труби ― 75%, металургійне обладнання ― 43%, ковальсько-пресове обладнання ― 74%, велосипеди ― 40%, телевізори ― 25%.

У структурі експорту України до країн Центральної Європи переважала продукція галузей важкої індустрії, електроенергія, природний газ, кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини. Імпортували машини і устаткування, верстати, комплектне промислове устаткування для хімічної, меблевої та харчової промисловості, прилади, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомобілі, побутові електроприлади, медикаменти тощо.

Україна співробітничала з економічно розвиненими країнами світу. Більш ніж 20 країн (Австрія, Нідерланди, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобританія, Японія) одержували з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничошахтне устаткування, штучні алмази, алмазний інструмент, а також цукор, олію, льоноволокно тощо. В Україну Велика Британія постачала різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини тощо. У ФРН Україна експортувала феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо, а звідти імпортували різні машини і промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.

Україна вивозила товари більш ніж у 50 країн, що розвиваються. У структурі експорту головне місце посідали машини і промислове устаткування. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовлялися, враховуючи природно-кліматичні умови роботи.

Державне регулювання економіки. Брестський економічний договір 1918 р. Земельна реформа. Націоналізація землі. Конфіскація землі. Парцеляція землі. Товариство «Сільський господар». Кооперація. Кооператив. «Центросоюз». «Маслосоюз», «Ревізійний союз кооперативів.

Соціалістична економіка. Радянська економічна модель. Перехідний період від ринкової до соціалістичної економіки. Конфіскація. Націоналізація. Командно-адміністративна система. Державна власність. Політика «червоногвардійської атаки на капітал». Політика воєнного комунізму. Продрозкладка. Продовольча диктатура. Продрозверстка. П’ятирічний план економічного та соціального розвитку країни. Нова економічна політика. Артіль. Розкуркулення. Масова колективізація. Суцільна колективізація.

Контрольні запитання та завдання

1. Як вплинула перша світовам війна на економічної розвиток Східної та Західної України?

2. Охарактеризувати основні напрямки економічної політики національно-демократичних урядів України (1917–1920 рр.). Чому не було досягнуто стабілізації економічного розвитку?

3. Проаналізувати рівень індустріалізації сфер і галузей господарства західноукраїнських земель у 1920–1930-ті рр.

Контрольні запитання та завдання

1. Які процеси характеризують перехідний період від ринкової до соціалістичної економіки (1917–1937 рр.)?

2. Проаналізувати причини впровадженя, заходи і результати нової економічної політики у промисловості, сільському господарстві та сфері обігу.

3. З’ясувати ознаки командно-адміністративної системи управління народним господарством.

4. Простежити процес формування індустріально-аграрної економіки в Україні.

5. Які явища характеризують розвиток соціалістичної економіки?

6. Проаналізувати макроекономічні показники розвитку економіки України в 1950–1960-ті рр., 1971–1985 рр., стан сфер і галузей національної економіки. Пояснити зміст і причини кризових явищ в економіці республіки.

7. Дати порівняльний аналіз економічних реформ 1950-х рр., 1965 р., 1970–1980-х рр.

8. Розкрити зміст, етпи реалізації економічної політики перебудови. Які факти свідчать про спроби запровадження ринкових відносин в національну економіку України.

9. Наведіть конкретні факти інтеграції економіки України в народногосподарський комплекс СРСР, участі в зовнішньоекономічних зв’язках Радянського Союзу.

Рекомендована література

1. Гринчуцький В. І. Промислові трести України в 20-ті роки. – К., 1997.

2. Економічна історія України / За ред. Б. Лановика. – К., 2004.

3. Економічна історія України: Навчальний посібник / За ред. М. О. Уперенка. – Х., 2004.

4. Злупко С. М. Економічна історія України: Навч. посіб. – К., 2006.

5. Історія народного господарства Української РСР. У трьох томах і чотирьох книгах. Т. 3. – К., 1986.

6. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія України і світу: Підручник. – К., 2005.

7. Мороз О. Г., Злупко С. М. Українське селянство у першій половині XX ст.. (Трагедія і героїзм). – Л., 1997.

8. Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. посіб. – К., 2004.

Рекомендована література

1. Економічна історія України / За ред. Б. Лановика. – К., 2004.

2. Економічна історія України: Навчальний посібник / За ред. М. О. Уперенка. – Х., 2004.

3. Злупко С. М. Економічна історія України: Навч. посіб. – К., 2006.

4. Історія народного господарства Української РСР. У трьох томах і чотирьох книгах. Т. 2. – К., 1984.

5. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія України і світу: Підручник. – К., 2005.

6. Мороз О. Г., Злупко С. М. Українське селянство у першій половині XX ст.. (Трагедія і героїзм). – Л., 1997.

7. Родіонова Л. Українське товариство «Сільський господар». 1899–1944. Історія. Досвід. – Тернопіль, 2000.

8. Хонігсман Я. С. Проникнення іноземного капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму (до 1918 р.). – Л., 1971 .

1 Bretton-Woods – курорт у штаті Гемпшир, США.

1 Підписана міністрами та керівниками центральних банків десяти європейських держав у Смітсонівському інституті у Вашингтоні в грудні 1971 р.

1 Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. – К.: Видавничий центр „Друк”, 2002. – С. 14.

1 Лауреат Нобелівської премії з економіки 1969 р. разом із Р.Фішером.

1 Чухно А. А. Юхименко П.І., Леонеко П.М. Сучасні економічні теорії: Підручник / За ред. А. А. Чухна. – К.: Знання, 2007. – С. 124..

1 Назву науці дав німецький політолог Осип Флехтхейм у 1943 р. У праці „Історія та футурологія” визначив футурологію як засіб переборення „старих ідеологій”.

1 Дж.К. Гелбрейт. Экономические теории и цели общества. – М.: Прогресс, 1979. – С. 32, 54‑55.

1 Теорія корпорації більш ґрунтовно розглянута у параграфі 12.1.4.

1 Погляди П. Друкера розвинені у працях „Невидима революція” (1976), „Менеджмент в епожу змін” (1980), „Пост капіталістичне суспільство” (1993).

1 [1, с . 27]

1 Термін «Зелена революція»введений Вільямом Гаудом у 1968 році, первісне значення ― програма мексиканського уряду та Фонду Рокфеллера (1943-р.), спрямована на піднесення сільського господарства.

1 Проблемами порівняльного аналізу економічних систем займається економічна компаративістика, яка використовує різні класифікації економічних систем.

1 Історія економіки та економічної думки / за ред. Степаненко С.В. Рукопис.

1 Ці думки Ф. Хайек висловлює у книзі “Дорога до рабства”, написаній під час другої світової війни. Її тему формулюють так: народження фашизму із духу соціалізму. У праці вчений за допомогою своєрідного історико-психолого-економічного аналізу показує, як індивідуалістична культура Заходу ХІХ ст. в самій собі породила тяготіння до колективізму і чому логічним наслідком теорії про всезагальну рівність без експлуатації стає практика деспотизму й рабства.[113, с. 515].

1 Дж.К. Гелбрейт. Экономические теорыы ы цели общества. – М.: Прогресс, 1979. – С. 32, 54‑55.

1 Більш ґрунтовно це питання розглянуто у параграфі 12.1.4.

1 Назву науці дав німецький політолог Осип Флехтхейм у 1943 р. У праці „Історія та футурологія” визначив футурологію як засіб переборення „старих ідеологій”.

1 Ці думки Ф. Хайек висловлює у книзі “Дорога до рабства”, написаній під час другої світової війни. Її тему формулюють так: народження фашизму із духу соціалізму. У праці вчений за допомогою своєрідного історико-психолого-економічного аналізу показує, як індивідуалістична культура Заходу ХІХ ст. в самій собі породила тяготіння до колективізму і чому логічним наслідком теорії про всезагальну рівність без експлуатації стає практика деспотизму й рабства.[113, с. 515].

1 Проблемами порівняльного аналізу економічних систем займається економічна компаративістика, яка використовує різні класифікації економічних систем.

1 Корпаративізм визнають як „набор інституцій і відносин, які дають можливість громадянам мати у приватній власності засоби виробництва, прагнути корисності та прибутку на ринку за умови контролю з боку колективу та виконання своїх обов’язків перед ним. Корпоративізм є умовним позначенням економічного суверенітету еліти”. Дана змішана економічна система формує інституціональні елементи: професійні асоціації, компаративістські підприємства, картелі, індикативне планування, корпорації зі змішаною приватно-державною формою власності, етатистські програми соціального забезпечення, регулювання, адміністрування тощо.

1

1 Федеральними канцлерами були К. Аденауер (1949–1963 рр,), Л. Ерхард (1964–1966 рр.), К. Кізенгер (1963–1969 рр.), які очолювали уряди блоку ХДС/ХСС; В. Брант (1969–74 рр.) очолював соціал-демократичний уряд.

1 Brunner K. The Role of Money and Monetary Police // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. 1968. July.

1 Передбачення не обов’язково стосується подій, які ще не відбулись; воно може стосуватись явищ, які ще не досліджувались.

2 Фридмен М. Методология позитивной экономической науки // THESIS. -1994. – Т. 2.-вып. 4.-С.25.

3 Friedman M. The Quantity Theory of Money: a Restatement // Studies in the Quantity Theory of Money.- Chicago, 1956. – P. 58-59.

1Friedman M. A Theory of the Consumption Function. – N.J., 1957.

2 Горизонт споживання – це той мінімальний часовий інтервал, протягом якого дохід залишається сталим і оцінюється споживачем як перманентний. М. Фрідмен визначає його як такий, що дорівнює 2-3 рокам.

1 Блауґ Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з анґл. І. Дзюб. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 616.

2 Блауґ Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з анґл. І. Дзюб. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 616.

1 Muth J. Rational Expectation and the Theory of Price Movements // Econometrica.- 1961.- Vol.29. – № 3.

2 Блауґ Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з анґл. І. Дзюб. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 622.

1 «Рейганоміка» – програма адміністрації президента США р. Рейгана в 1981–1989 рр.

1 У січні 1918 р. УРР перемейнована в Українську соціалістичну республіку (УСР).

2 У РРСФР політику «червоноармійської атаки на капітал» впроваджували від листопада 1917 р. доосені 1918 р.

1 У РРСФР продрозкладка введена декретом 11.01.1919 р.

1 Господарський рік починався у жовтні поточного року.

1 Найпоширеніша точка зору щодо розшарування селянства.

2 Є розходження щодо кількості колективних господарств в Україні періоду відбудови.

1 Показники за 1937 р. у наукових джерелах не знайдені.

1 Радянська статистика не враховувала невиробничу сферу.

1 Зокрема, на науку в СРСР у 1960 р. виділено 2,2% національного доходу.

1 За радянською статистикою до агропромисловому комплексу належали сільське і лісове господарства, переробні галузі, ремонт техніки, будівництво, торгівля та громадське харчування.

2 У порівняльних цінах 1983 р. У порівняльних цінах 1973 р. це співвідношення становило 26,4 і 30,1 млрд. руб. (збільшення на 14%).

125