2. Фінансова звітність суб'єктів господарювання

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зо­бов'язані складати фінансову звітність. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів під­приємства.

Фінансову звітність підписують керівник та головний бух­галтер підприємства.

Фінансова звітність (крім бюджетних установ, представ­ництв іноземних суб'єктів господарювання та суб'єктів малого підприємництва) включає:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс - це звіт про фінансове становище підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є ка­лендарний рік. Баланс підприємства складається на кінець ос­таннього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком із початку звітного року.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандар­том), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управлін­ня яких належать підприємства.

3. Обліково-фінансові документи: документи на відкриття рахунків у банку. Заява на відкриття рахунку.

За загальним правилом (ст. 380 ЦК) платежі за зобов'язаннями між організаціями провадяться у порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти.

З цією метою банки мають право відкривати своїм клієнтам (крім інших банків) вкладні (депозитні) та поточні рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Платник може розпоряджатися грошима, що зберігаються на його поточному рахунку, за допомогою платіжних інструментів" зокрема платіжної картки.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам - іншим банкам кореспондентські рахунки.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається банку для здійснення розрахунків, які виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, в якому відкривається цей рахунок.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим банкам здійснюється шляхом встановлення між ними кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок бюджетів.

Депозитні рахунки відкриваються підприємствам усіх форм власності, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк. Установи банків відкривають депозитні рахунки підприємствам, що використовують найману працю, за умови надання ними копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Структура заяви-зобов’язання. Акт. Відмова від акцепту.

План:

1. Структура заяви-зобов' язання. Реквізити.

2. Акт, як документ, складений однією або кількома особами на підтве­рдження певних фактів, подій. Структура акта.

3. Відмова від акцепту. Форма акцепту.