1. Структура заяви-зобов' язання. Реквізити.

Заява-зобов'язання - документ, що є різновидом терміново­го зобов'язання, яке оформлюється з метою отримання креди­ту за спеціальними позиковими рахунками. Такі позики (кре­дити) банку підприємствам, організаціям використовуються для оплати вартості товарів, за надані послуги тощо.

Заява-зобов'язання має такі реквізити:

• назва установи банку, до якого звертаються з метою кре­дитування певних операцій (у правому куті);

• назва підприємства, що дає зобов'язання перед банком (у правому куті);

• назва виду документа;

• текст;

• підписи керівника та головного бухгалтера підприєм­ства, скріплені гербовою печаткою;

• дата складання заяви-зобов'язання.

2. Акт, як документ, складений однією або кількома особами на підтве­рдження певних фактів, подій. Структура акта.

Акт - документ, складений однією або кількома особами, що підтверджує встановлені факти або події за результатами цілеспрямованої перевірки.

Розрізняють законодавчі акти та адміністративні.

Законодавчі акти - це рішення, які відповідають прийня­тим законам, указам, постановам.

Адміністративні акти засвідчують явища, пов'язані з діяль­ністю підприємства, установи.

В більшості випадків акти складаються комісією з декіль­кох осіб, але можливе складання акту і однією, але спеціально уповноваженою особою (ревізором).

Акти складаються за результатами обстежень, ревізій, інвентаризацій під час передавання товарно-грошових ціннос­тей однією особою іншій тощо.

Керівник підприємства або вища установа наказом чи роз­порядженням створюють комісію для проведення перевірки. Акти, оформлені на підставі наказу керівництва даного під­приємства, називаються внутрішніми. Акти, складені особа­ми, запрошеними з інших організацій, чи особами, спеціально уповноваженими вищими органами, називаються зовніш­німи.

За ступенем складності акти можуть бути простими і склад­ними.

Акт оформляють на загальних, трафаретних бланках або на чистих аркушах паперу формату А-4 як із кутовим (пере­важно), так і з повздовжнім розташуванням постійних рек­візитів:

• назва виду документа (оформляти великими літерами);

• дата (дата актування фактів чи подій. Якщо перевірка тривала кілька днів, то зазначають дату останнього дня);

• індекс (порядковий номер, іноді додають індекс справи за номенклатурою справ);

• місце складання чи видання (місце актованої події);

• гриф затвердження (в разі потреби);

• заголовок до тексту (відповідає на питання «Про що?»);

• текст;

• відомості про кількість примірників акта, їх місцезна­ходження;

• позначка про наявність додатка (в разі потреби);

• підписи.

Акти прийому - передавання, обстеження чи ревізії набува­ють юридичної сили лише після затвердження вищою інстан­цією або відповідальним керівником установи.

3. Відмова від акцепту

Акцепт - згода платника на оплату грошових і товарних до­кументів. Така форма застосовується в розрахунках за товари, послуги і виконані роботи. За акцептної форми розрахунків оп­лата установою банку платіжних документів постачальника може виконуватися лише за згодою (за акцептом) платника.

Покупець має право відмовитися від акцепту платіжної ви­моги повністю або частково, про що повинен повідомити банк і постачальника із зазначенням причин відмови.

Листи про відмову від акцепту містять такі реквізити:

• назву банку, який обслуговує покупця (платника);

• назву банку, який обслуговує постачальника (якщо поку­пець і постачальник обслуговуються однією установою банку, то перші два реквізити об'єднуються);

• назву постачальника (місцевого або іногороднього);

• текст листа;

• підпис від імені банку, який обслуговує покупця;

• дату відправлення листа, індекс та інші реквізити, відоб­ражені на бланку;

• підписи осіб, які мають право першого і другого підписів.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Листи і телеграми про відмову від акцепту. Гарантійний лист.

План:

1. Структура листів і телеграм про відмову від акцепту.

2. Гарантійний лист як підтвердження фінансово-розрахункових зобов’язань.