1. Структура листів і телеграм про відмову від акцепту.

Листи про відмову від акцепту містять такі реквізити:

• назву банку, який обслуговує покупця (платника);

• назву банку, який обслуговує постачальника (якщо поку­пець і постачальник обслуговуються однією установою банку, то перші два реквізити об'єднуються);

• назву постачальника (місцевого або іногороднього);

• текст листа;

• підпис від імені банку, який обслуговує покупця;

• дату відправлення листа, індекс та інші реквізити, відоб­ражені на бланку;

• підписи осіб, які мають право першого і другого підписів.

Телеграми складаються не від імені платника, а від установи банку, що його обслуговує, у чотирьох примірниках, три з яких передаються до банку покупця. Другий примірник підписуєть­ся особами, котрі мають право першого і другого підписів, і скріплюється печатками. Четвертий примірник залишається в організації.

Якщо відмова від акцепту приймається банком від покупця (платника), то останній за своїм підписом надсилає перший примірник телеграми до відділення зв'язку для відправлення до банку постачальника телеграфом.

2. Гарантійний лист як підтвердження фінансово-розрахункових зобов’язань.

Гарантійний лист укладають з метою підтвердження фінан­сово-розрахункових зобов'язань.

Як правило, гарантуватися може оплата праці за виконану роботу, за проживання співробітників протягом навчання або роботи в іншому місці, погашення кредиту тощо.

Реквізити гарантійного листа:

• назва підприємства або організації, що виступає гаран­том (якщо лист оформляється не на бланку);

• назва банку, до якого надсилається лист;

• назва виду документа;

• текст, в якому формулюється гарантія щодо фінансово-розрахункових зобов'язань, із зазначенням терміну, суми;

• умови дії гарантії;

• підписи керівника та головного бухгалтера організації-гаранта, скріплені печаткою.

Гарантійний лист - документ, що забезпечує виконання викладених в нім зобов'язань. У нім адресатові зазвичай гарантується оплата або надання чого-небудь (місця роботи, проведення досліджень і тому подібне). Ці листи мають підвищену правову функцію, тому виклад тексту має бути граничне чітким і ясним.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Доручення. Платіжне доручення. Накладна. Квитанція. Відомість. Авансовий звіт.

План:

1. Доручення. Умови складання доручень.

2. Платіжне доручення.

3. Накладна як документ про приймання, відправлення, видачу матеріальних цінностей.

4. Квитанція як підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошових коштів.

5. Відомість.

6. Авансовий звіт.

1. Доручення. Умови складання доручень.

Офіційне доручення - це письмове повноваження, за яким організація надає право особі від її імені здійснювати якісь юридичні дії або одержувати матеріальні цінності.

Доручення можуть видаватися на представництво інтересів організації в усіх державних, кооперативних і недержавних установах із відповідних питань, на одержання грошових і то­варно-матеріальних цінностей тощо.

В офіційному дорученні має бути зазначено:

• назву організації, яка видає доручення;

• номер доручення і дату його видання;

• назву документа;

• посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення;

• назву організації чи підприємства, від якого має бути одержано товарно-матеріальні цінності;

• номер і дату супровідного документа;

• перелік товарно-матеріальних цінностей із зазначенням кількості їх або на яку суму;

• термін дії доручення;

• зразок підпису особи, якій видано доручення;

• назву документа, що посвідчує особу - одержувача цін­ностей (паспорт, посвідчення);

• підписи службових осіб, які видали доручення;

• печатку організації, яка видала доручення.

Офіційні доручення поділяють на разові, які видають для певної одноразової дії (найчастіше на право отримання мате­ріальних цінностей); спеціальні та загальні.

Спеціальним доручення називають документ, яким службо­ва особа уповноважується на здійснення однотипних вчинків; на представництво в органах суду; на здійснення транспортних, гос­подарських і банківських операцій в межах певного періоду часу.

Загальне доручення видають на право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном.