2. Складання резюме

Резюме в перекладі з французької мови означає — короткий висновок з основними положеннями доповіді, промови, наукової праці тощо.

Як документ резюме — це коротке узагальнення най­важливіших відомостей про особу. Зокрема в ньому пода­ються дані про освіту, професійний досвід, а також ос­новні біографічні дані. На відміну від автобіографії чи анкети, резюме характеризується граничним лаконізмом і дає людині змогу, влаштовуючись на роботу, повідомити про себе те, що вважає за найнеобхідніше, аби справити на роботодавця приємне враження про себе як потенційного працівника. Правильно, грамотно складене резюме — за­порука успіху.

Обсяг резюме не повинен перевищувати однієї сторінки. Інформацію слід розмішувати так, щоб легко сприймалася візуально, передусім акцентувала особистісні позитиви.

На сторінці зліва розміщують графу питань у вигляді коротких називних речень, справа — лаконічні відповіді.

Розрізняють три форми резюме:

• звичайне або стандартне (довільне),

• хронологічне, що висвітлює досвід за роками.

• функціональне, яке демонструє освіту та потенціал автора, вияскравлює професійні здібності, підтверджені попередніми роками діяльності.

3. Оформлення характеристики

Характеристика — документ з особового складу, що відображає думку адміністрації та громадських ор­ганізацій про певного працівника підприємства, ор­ганізації чи установи. В характеристиці подаються дані про його службову, громадську діяльність, оцінюються ділові якості та моральні риси.

Характеристика оформляється на бланку формату А4. Оформлена належним чином характеристика вважається офіцшним документом. Пишуть чи друкують характери­стику у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи. В уп­равлінському документуванні використовуються такі ви­ди характеристик:

• службова характеристика,

• характеристика-відгук,

• характеристика-рекомендація,

• атестаційна характеристика,

• подання (як вид характеристики).

Реквізити характеристики такі: назва документа; посада особи, якій видається характеристика; назва організації, що видає характеристику; ім'я, по батькові, прізвище працівника; текст; підпис; печатка; дата.

Характеристика подається при вступі до навчального закладу, висуванні на виборні посади, для участі в кон­курсах на заміщення вакантних посад у науково-дослідних інститутах, навчальних закладах тощо.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документування роботи з резервом кадрів. Документування атестації кадрів

План:

1. Документування роботи з резервом кадрів. Картотека резерву кадрів.

2. Формування резерву кадрів.

3. Планування роботи з резервом кадрів.

4. Атестація: поняття, мета, завдання та правове регулювання.

5. Критерії оцінювання працівників.

6. Порядок проведення атестації.

7. Реалізація результатів атестації

1. Документування роботи з резервом кадрів. Картотека резерву кадрів

Картки обліку осіб, зарахованих до кадрового резерву, складають картотеку резерву, в середині якої формують­ся розділи, що відповідають затвердженим номенклату­рам посад. Розділи картотеки резерву кадрів за но­менклатурами поділяються на групи за конкретними посадовими ознаками кандидатів на висунення. Картки обліку осіб, зарахованих до резерву кадрів, крім соціаль­но-демографічних даних претендентів, містять відомості про підвищення їхньої кваліфікації та загальноосвітнього рівня, тимчасове заміщення інших посад, відрядження і стажування, виконання спеціальних доручень.

У відділі кадрів складають також списки резерву кадрів на просування. Ці списки підлягають затверджен­ню та узгодженню з вищою організацією.

Резерв кадрів для державної служби формується згідно з положенням, затвердженим постановою Кабіне­ту міністрів України від 19.12.94 №853. За цим положен­ням резерв кадрів для державної служби створюється для заміщення посад державних службовців, а також для їхнього просування по службі.

Робота, що проводиться з особами, зарахованими до резерву кадрів, має сприяти підвищенню професійного рівня працівників та підготовці їх до виконання функцій на майбутній посаді.