- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
2. Структура та функції культури.
Фундаментальные элементы культуры• Познавательный знаково-символический элемент - знания, представления, образцы, находят свое запечатление в знаках и символах, т.е. языке. Язык - это форма накопления, хранения и передачи предметов, явлений, идей, мыслей. В процессе воспитания (образования) происходит освоение знаков и символов культуры, что дает возможность понимать сказанное, услышанное, изображенное ...• Ценностная система. Ценность - свойство вещей, явлений, удовлетворять потребности и интересы человека (Аксиология - наука о ценностях).• Образцы поведения - традиции, обычаи, обряды.Традиционно различают два основных направления культуры - материальный и духовный - соответственно двух главных сфер человеческой деятельности - материальной и духовной.Материальная культура охватывает всю сферу производственной деятельности человечества и его результаты: как орудия труда, жилье, предметы повседневного обихода, одежда, строительные сооружения, средства связи, памятники и монументы подобное.Духовная культура касается области сознания, познания, морали, воспитания, образования, науки, искусства, литературы и других сторон духовной деятельности человека. Сюда также относятся религия и мифология, мировоззренческие, политические, моральные и другие представления людей.Между материальной и духовной культурой существует тесное органическое единство.Структура культуры представляет собой целый макромир. Она охватывает образование, науку, искусство, литературу, мифологию, мораль, политику, право, религию. При этом все ее элементы взаимодействуют между собой, образуя единую систему такого сложного явления, как культура.Также определяется определенная типология культуры в соответствии с ее носителей. В зависимости от этого необходимо выделить мировую и национальную культуры.Мировая культура - это синтез лучших достижений всех национальных культур различных народов, населяющих нашу планету.Национальная культура олицетворяет достижения культур различных социальных слоев и прослоек населения каждого общества.Своеобразие национальной культуры, ее неповторимость и оригинальность проявляются как в духовной так и в материальной сферах жизни и деятельности народа. Так, в частности, выделяют национальные культуры - украинскую, русскую, французскую и др..Каждый народ, создавая собственную национальную культуру, тем самым вносит вклад в мировую культуру, осуществляя с его помощью связь с окружающей природой и другими народами. В результате такого общения происходит взаимное культурное обогащение. И как следствие - разные культуры развиваются, усложняются, становятся гораздо разнообразнее.Мировая культура - феномен глобальный. Национальная культура является частично и источником мировой культуры, одновременно вытекая из нее.В соответствии с носителями выделяют также культуру социальных субъектов (городскую, сельскую, профессиональную, молодежную).На протяжении развития человечества выделились определенные культурные эпохи: античная, средневековая, культура эпохи Возрождения, отдельные формы культуры: политическая, социальная, правовая, экономическая, экологическая, физическая, моральная и т.д.Сложная и многоуровневая структура культуры определяет разнообразие ее функций в жизни общества и отдельного человека.1) Адаптационная - дает возможность каждому индивидууму, который включается в процесс функционирования и развития приспосабливаться к существующим в обществе оценок и форм поведения.2) Познавательная функция культуры - заключается в ознакомлении человека со знаниями, необходимыми для владения силами природы и познания социальных явлений, для определения в соответствии с этим ценностного отношения к миру.3) Аксиологическая функция - дает возможность выработать ценностные ориентации человека, корректировать нормы поведения и идентифицировать себя в обществе.4) Информационная функция - дает человечеству и обществу соответствующую информацию. Культура является средством, которое производит информацию. Вместе с этим она также устройством запоминает эту информацию.5) Коммуникативная функция - выполняет передачу культурных ценностей, их усвоение и обогащение невозможны без общения людей, а само общение осуществляется с помощью языка, музыки, изображений и. д., которые входят в сокровищницу культурных ценностей.6) Нормативная функция - отработка и распространение соответствующих норм поведения, которые общество диктует человеку, в соответствии с которыми формируется образ жизни людей, их установки и ценностные ориентации, способы поведения.7) Гуманистическая функция - культура как реализация верховных ценностей путем культивирования человеческого достоинства.8) Человекотворческая функция - составляет выявление и культивирование сущностных сил человека, их социальное и духовное восхваления и облагораживание.9) Воспитательная функция - культура выступает универсальным фактором саморазвития человечества, человека.10) Мировоззренческая функция - культура синтезирует в целостную и завершенную форму систему факторов духовного мира - познавательных, эмоционально-чувственных, оценочных, волевых. Мировоззрение обеспечивает органическое единство элементов сознания через восприятие и понимание мира не в координатах физического пространства и времени, а в социокультурном измерении.