- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
Основой украинского театра стали народные игры и обряды, в которых драматическое действие сочеталась с диалогами, пением, танцами, перерядженням подобное. Театрализованные зрелища проходили на площадях и ярмарках, собирали много зрителей среди крестьян, мещан, казаков, шляхты.В 18 в. возник также крепостной театр. В имениях богатых помещиков и промышленников устраивались зрелища, в которых были заняты крепостные. Впоследствии театры действовали преимущественно в городах. В 1789 г. в Харькове возник первый постоянный театр в Украине. В Острожской школе, Киевском коллегиуме, братских школах устраивались свои театрализованные представления - так называемые школьные драмы. Ставились драматические произведения на религиозные или мифологические темы. Актерами выступали в основном ученики и студенты. В антрактах драм относились комедийные интермедии (пьесы-вставки) на бытовые теми.У то время возник и вертеп - кукольный театр. Вертепы проходили в специально сделанной двухэтажном деревянном сундуке: спектакли на верхнем этаже на религиозные сюжеты, а на нижнем - из народной жизни.Украинское музыкальное искусство приобрело популярность далеко за пределами края. Украинский были учителями пения во многих городах России, выдавали там нотные книги. В большинстве украинских коллегиумов, лицеев существовали хоровые капеллы, театры, балет. Для подготовки хористов по царскому приказу был открыт певческую школу в Глухове.Важным событием в музыкальной жизни стало основанное в 1807 г. в Львове печатание нот - ирмолив. Гетман К. Разумовский удерживал в своем дворе собственный театр и оркестр, где устраивали постановки популярных итальянских опер, читали литературные произведения, исполняли отрывки из балетов, ставили лучшие пьесы классической европейской драматургии. В Глухове существовала и крупнейшая в Европе нотная библиотека.
37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
В конце 18 в., Когда начался процесс национального возрождения, украинский этнолингвистические территория, есть те земли, где жили украинская, находилась в пределах двух многонациональных империй: Российской и Австрийской. Духовная культура украинского народа конца 18 - начала 20 вв. развивалась в условиях постоянных притеснений Российской и Австрийской империй. .Сущность возрождения проявляется в модернизации нации, ее обновлении в системе реалий современной жизни, развитии общечеловеческой цивилизации.В современных научных исследованиях по проблемам духовной культуры под понятием "национальное возрождение" понимают такой этап в развитии конкретного этноса, когда последний осознает себя нацией, "действующее лицо истории и современного мира", имеет право на свободное развитие, самоопределение и государственную независимость.На первом этапе национально-культурного возрождения как движущая сила его выступило украинское дворянство казацкого происхождения на Левобережье и польско-украинского шляхетства на Правобережье. Несмотря на принятие украинским дворянством русского или польского благородно-политической идеологии, в его недрах продолжал тлеть украинской территориальный патриотизм. Отчетливо эти идеи прозвучали в книге "История Русов", которую выдающийся историк Александр Оглоблин назвал "вечной книгой независимости украинского народа". Главным девизом этого периода национального возрождения был лозунг: "вернуться к казачества".На втором народническом, этапе национально-культурного возрождения ведущей его силой выступила демократически настроенная интеллигенция Украины, среди которого выделяется Т.Шевченко. Его творчество насквозь пронизано национальной идеей, страстной любовью к Украине и ее народу. Главным лозунгом этого периода национального возрождения стал призыв "повернуться лицом к народу".На третьем, модернистском этапе генезиса украинской национально-культурное движение проник от интеллигенции в среду народных масс и продолжался вплоть до Первой мировой войны, в истории современного украинства открыла новую историческую эпоху - национально-освободительной борьбы за независимое Украинское государство. Именно в то время формировались политические партии. Они возглавили национальное возрождение, стали проводниками украинской национальной идеи, а в программных документах четко формулировали конечные цели национально-освободительного движения - провозглашение независимого Украинского государства.Внутренняя сущность национально-культурного возрождения в Украине на разных этапах его эволюции определялась содержанием украинской национальной идеи, сформулированной представителями национальной элиты, вышедшей из среды украинского дворянства, писателей, деятелей науки и культуры, общественно-политических деятелей Украины. В ней отражены вековые стремления украинского народа к свободе, национальной независимости, государственного суверенитета.