- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
Уровень духовной культуры любого народа определяется прежде всего состоянием образования и распространением научных знаний в обществе. Развитие их в Украине во второй половине 17 - конце 18 вв. - Яркое свидетельство духовного прогресса украинского народа. Запорожский правительство во главе с кошевым атаманом постоянно проявлял заботу о создании разветвленной системы образования. Всего в системе школ на Запорожье можем выделить три типа школ: сечевые, монастырские и церковно. Школы Запорожской Сечи продолжали традиции братских школ. Обучение в них обязательно сочеталось с воспитанием. Деятельность казачьих школ составляет важный этап в истории образования в Украине. Знаменательным было то, что обучение здесь велось на украинском языке.Важным центром духовной культуры была Киево-Могилянская академия. Она имела огромное влияние не только на украинский, но и на культуру славянских народов. Вместе действовала широкая сеть начальных школ, народных училищ, гимназий и средних специальных учебных заведений (коллегиумов), в которых обучались дети старшин, шляхты и духовенства, а также зажиточных слоев горожан, казаков и крестьян.В развитии образования в Украине важная роль принадлежала коллегиум - средним учебным заведениям, которые осуществляли подготовку служителей религиозного культа, служащих государственных учреждений, учителей начальных классов. В коллегиумах учились преимущественно дети старшин, духовенства, богатых мещан и казаков.В Чернигове 1700 г. открыто Малороссийский коллегиум, обучение в котором длилось шесть лет. Важным образовательным и научным центром на Слобожанщине стал Харьковский коллегиум, основанный 1721Центром образования и науки, общественной и культурной жизни Украины стала Киево-Могилянская коллегия, грамотой Петра от 26 сентября 1701 г. получила статус академии.В 18 в. распространились медицинские знания. Появился ряд врачей-украинский, получившие ученую степень доктора медицины: И.Полетика, И.Руцький, М.Кружень, П.Погорецький, Н.Максимович, И.Данилевський и др..В Лубны 1707 открылась первая в Украине полевая аптека, а в 1787 г. в Елисаветграде - первая медицинская школа, где лечение в госпитале сочетали с изучением медицины.Деятельность украинских врачей была направлена на поиски средств и методов борьбы с эпидемическими заболеваниями.В развитии образования и культуры в Украине важная роль принадлежала книгопечатанию. Во второй половине 17 - середине 18 вв. в Украине функционировало 13 типографий. Ведущая роль принадлежала типографии Киево-Печерского монастыря, его издания распространялись не только в Украине, России, Беларуси, но и в Молдове, Болгарии, Сербии и других странах. Одновременно действовали типографии в Новгороде Северском, Чернигове. Несколько типографий существовало на западноукраинских землях. Мощной из всех них была типография А. Пилера. Важным событием в истории издательского дела стало введение "гражданской" шрифта, что способствовало увеличению публикаций официальных бумаг и светских изданий. Первая в Украине типографию с таким шрифтом было основано 1764 г. в Елисаветграде.