- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
Население, оставившее памятники трипольской культуры, овладело передовыми на то время технологиями производства продуктов - земледелием, животноводством. Трипольцами было произведено оптимальное в условиях лесостепи переложну систему землепользования, а наличие значительных природных ресурсов - земель - позволила переносить поля вместе с поселениями на плодородные почвы раз в 50-70 лет, что свидетельствует о высоких знания в агротехнике. Высокие достижения в трипольцев в области металлургии и металлообработки. Благодаря знаниям о кузнечное обработку меди, режим термообработки и литья трипольцы получали высококачественный продукт, среди которого практически не было недостатка. Они применяли быстрое и медленное гончарный круг, вследствие чего получали тонкостенный, качественную посуду, который мог выдержать высокотемпературный обжиг в одно-и двухъярусные горнах. При этом у трипольцев существовал своеобразный одежда и обувь, которые производились в домашних условиях из ткани и кожи, они носили различные украшения и амулеты. К тому же уже со среднего этапа в трипольской культуре появляются протогорода (в виде нескольких эллиптических структур) со сложной социальной структурой населения. Эти огромные поселения, состоявшие из двухэтажных жилищ, имеют очень много элементов присущих средневековым городам.Развитая знаковая система, созданная носителями трипольской культуры, в целом может восприниматься как свидетельство существования у них письменности. Также у них существовала объемная знаковая система, состоящая из жетонов, которые, возможно, могли служить для учета. Трипольцы имели широкий ассортимент орнаментов, которые изображались на посуде (геометрические линии, зооморфные изображения и т.п.), причем каждый имел какое-то значение. Орнаменты, антропоморфные фигурки и различные зооморфные изображения свидетельствуют о довольно развитую систему религиозных верований и мировоззрения, в частности о наличии пантеона богов, разнообразных анималистических культов подобное.Трипольцы, предки которых пришли в VI тыс. до н.э. на территорию Украины из Южной Анатолии, вследствие усиления кризиса хозяйства и последующей ассимиляции трипольского населения охотниками и рыбаками Европы постепенно исчезают. И хотя появление и исчезновение трипольской культуры были одинаково обильные, но их влияние на неолитическое население Украины, в частности охотников и рыболовов Подунавья и Правобережной Украины, был достаточно огромный. Конечно, считать украинский прямыми потомками трипольцев нельзя, ибо последние антропологически принадлежат к средиземноморскому антропологическому типу, но, безусловно, трипольцы заложили основы материальной культуры предков украинский, в частности, - это навыки изготовления глиняной посуды, системы земледелия, животноводства, примитивной металлургии и т.д.. Также украинский характерна трипольская глинобитная хата с расписанными стенами, характерной орнаментацией, глиняная расписная посуда, домашнее производство и быт (вышивания рушников, рубашек, изготовление обуви и т.п.), которые по сей день существуют в Украине, в частности в западной ее части. Наряду с этим трипольцы передали много терминов сельскохозяйственной лексики, а их мировоззрение и религия стали прототипами славянских культов и мифологии, связанных с воспроизводящими формами хозяйства.