Тема 3. Правосуб’єктність аграрних товаровиробників – підприємств

3.1. Поняття і класифікація правосуб'єктності аграрних

товаровиробників

Основними виробниками продуктів харчування і продовольства рослинного і тваринного походження в Україні є аграрні підприємства усіх форм власності й організаційно-правових форм господарювання. В Україні аграрними підприємцями є колективні, державні, приватні (сільськогосподарські, рибні і мисливські підприємства), сільськогосподарські виробничі й обслуговуючі кооперативи, господарчі товариства, фермерські господарства, фермерські об'єднання, асоціації, союзи, спільні (з іноземними інвестиціями) аграрні підприємства.

Усі ці товаровиробники мають наступні ознаки: є юридичними особами, аграрними підприємствами, усі створені власниками для досягнення статутних цілей і завдань.

З позиції теорії аграрного права правосуб’єктність цих аграрних товаровиробників – підприємців являє собою сукупність правових норм Конституції України, законів і підзаконних нормативних актів, правових норм установчих документів (статутів і установчих договорів), покликаних визначити суб'єктивні права й обов'язки аграрних товаровиробників у відповідності зі статусом юридичної особи, що органічно з'єднують і реалізують виробничі і соціальні функції підприємства через свою господарську діяльність.

Розмежування аграрних товаровиробників по юридичному статусі можна зробити за різними критеріями: за формою власності, по спеціальній правоздатності, по організаційно-правовій формі, за функціями.

За формою власності всі юридичні особи поділяються на приватні, комунальні, державні, змішані. А відповідно Цивільного кодексу України – на юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права, у тому числі зі змішаною формою власності.

До першого виду відносяться юридичні особи, створені за правилами норм публічного права, на підставі рішень державних органів, до другого – засновані з ініціативи приватних осіб, як правило, на договірних засадах, за правилами норм цивільного приватного права. Змішану форму складають юридичні особи, що створені з ініціативи приватних осіб за участю юридичних осіб публічного права (державних органів) винятково на договірних засадах, за правилами норм цивільного приватного права. Юридичні особи публічного права вступають у цивільно-правові відносини, що породжують створення юридичної особи зі змішаною формою власності.

По спеціальній правоздатності розрізняються юридичні особи публічного права і юридичні особи приватного права. Так, перші наділені, головним чином, спеціальною управлінською правоздатністю, не обумовленої їхньою участю в товарно-грошовому обігу (наприклад, управлінська правомочність Міністерства аграрної політики і його органів на місцях). На відміну від них, юридичні особи публічного права, що створені для одержання прибутку (наприклад, державні сільськогосподарські підприємства), як і юридичні особи приватного права, наділені правоздатністю бути учасниками цивільних і товарно-грошових відносин за правилами норм цивільного приватного права з метою одержання прибутку.

За функціями усі юридичні особи публічного і приватного права варто розділити на учасників і не учасників цивільно-правових і товарно-грошових відносин. На відміну від юридичних осіб публічного права, наділених управлінсько-розпорядними функціями, всі аграрні підприємці зі статусом юридичної особи приватного і публічного права як товаровиробники наділені загальною функцією бути учасниками цивільно-правових і товарно-грошових відносин.

Крім того, аграрні підприємства наділені також спеціальними функціями, серед яких виділяються дві основні групи: виробничо-підприємницькі і соціальні.

До першої групи відносяться функції організації виробництва товарної маси продуктів, її переробки, збереження, транспортування і збуту.

Функції поліпшення обслуговування сільського населення, формування стійкого життєвого рівня селян шляхом стимуляції житлового будівництва, фінансування соціальної сфери є важливими складовими другої групи.

По суб'єктному складі аграрні товаровиробники розділяються на українські і за участю іноземних інвесторів (спільні).

За організаційно-правовою формою, відповідно до Законів України “Про власність”, “Про КСП”, “Про фермерське господарство ”, всі аграрні підприємства можна розділити на господарчі товариства, кооперативи, підприємства, фермерські господарства.

Відповідно до діючого законодавства, усіх суб'єктів аграрного права незалежно від організаційно-правової форми можна розділити на суб'єктів у сфері виробництва суб'єктів у сфері сервісу, що забезпечують нормальну виробничо-технічну діяльність аграрних підприємств (агротехнічну, агрохімічну, меліоративну, гідротехнічну) і роблять інші послуги; і суб'єктів, діяльність яких спрямована на надання фінансово-кредитних, комерційних, банківських, біржових і інших послуг, наприклад, комерційні банки, страхові компанії.