3.5. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань

Однієї з форм міжгосподарського кооперування є створення різних (по меті і предметові діяльності) міжгосподарських підприємств і об'єднань.

Рамки діяльності міжгосподарських підприємств визначені постановою Ради Міністрів СРСР від 23.11.1977 р. “Про твердження Положення про міжгосподарські підприємства в сільському господарстві ”.

Згідно с ч. 3 ст. 1 Закону України “Про КСП”, ч. 4 ст. 3 Закону України “Про фермерське господарство ”, ст. 118-127 Господарського Кодексу України всі об'єкти аграрного підприємництва мають право на добровільних початках об'єднати свою виробничу, наукову, комерційну й іншу діяльність, що не суперечить антимонопольному законодавству.

Вони можуть поєднуватися в союзи (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, фермерських господарств, засновниками або членами асоціацій, консорціумів, корпорацій, інших об'єднань, кооперативів, спільних підприємство з виробництва, переробці і реалізації сільськогосподарської продукції, що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогосподарських підприємств і організацій, у тому числі за участю іноземних партнерів, бути учасником (засновником) або членом комерційних банків.

На підставі норм права всі суб'єкти аграрного підприємництва можуть поєднувати фінансові, матеріально – технічні і трудові ресурси. Однак таке кооперування може здійснюватися трьома легальними способами: укладання договору про спільну діяльність, створення суб'єкта кооперативного типу, створення об'єднань кооперативного типу.

Види об'єднань, що можуть створювати суб'єкти аграрного підприємництва, утримуються в ст. 120 Господарського Кодексу України.

Так, юридичні особи можуть поєднуватися в:

1) асоціації – договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що входять у її склад. Вони не мають права втручатися у виробничу і комерційну діяльність кого-небудь з учасників даного об'єднання;

2) корпорації – договірні об'єднання, створені на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного учасника;

3) консорціуми – тимчасові статутні об'єднання промисловості і банківського капіталу для досягнення спільної мети;

4) концерни – статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;

5) інші об'єднання – по територіальному або галузевому принципах.

Об'єднання в АПК діють на основі установчого договору або статуту, що затверджується їх засновниками (або власниками). Підприємства, що входять до складу зазначених вище структур, зберігають права юридичної особи. Однак державні підприємства мають обмеження (відповідно до Декрету уряду України від 17.03.1993 р.).

Об'єднання підприємств АПК, зареєстроване в Україні, може включати підприємства інших держав. Підприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших державах. Порядок вступу в об'єднання таких підприємств здійснюється відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланс, поточний і інший рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. Реєстрація об'єднань виробляється в порядку, установленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.