7. . Значення аграрного права

Першочергове призначення аграрного права складається в забезпеченні юридичними способами реалізації державної аграрної політики України, у закріпленні оптимального правового положення всіх суб'єктів аграрних відносин, що є предметом цієї галузі права.

Аграрне право спрямоване на забезпечення становлення ринкових відносин і розвиток інфраструктури.

Задачею аграрного права є забезпечення і регулювання усіх форм власності, що складають економічну основу аграрного сектора народного господарства, посилення схоронності майна і коштів.

Аграрне право призиває сприяти раціональному використанню землі, води й інших природних ресурсів і забезпечувати їхня схоронність.

Також аграрне право є важливим чинником розвитку. Головне призначення норм аграрного права – це правове забезпечення ефективної діяльності аграрних підприємств. Це містить у собі:

- допомога в здійсненні правових гарантій господарської самостійності кожного суб'єкта аграрних відносин;

- підтримка виробничо-технологічної дисципліни;

- фінансово-кредитну політику;

- господарсько-договірну дисципліну;

- трудову дисципліну;

- захист законних прав і воль громадян.

8. . Проблеми і шляхи становлення аграрного законодавства

України

Чинне аграрне законодавство України характеризується величезною кількістю нормативно-правових актів, що мають неоднакову юридичну чинність, “розкиданістю” аграрно-правових норм по законодавчих і підзаконних нормативних актах, що належать іншим галузям права, наявністю нормативно-правових актів, що часто суперечать аграрним законам або дають можливість двоякого тлумачення, що негативно впливає на практику застосування аграрного законодавства.

Одним зі способів рішення даної проблеми в Російській Федерації вчені – аграрники бачать прийняття Основ аграрного (сільськогосподарського) законодавства. Подібна пропозиція мала місце й в Україні, однак не було прийнято.

Умовою вступу України в Європейський Союз було прийняття на себе зобов'язань, що стосується національного законодавства і його інтеграції в законодавство європейських країн, а також становлення в Україні інституту приватної власності на землю, закріплення рівності усіх форм власності й організаційно-правових форм господарювання на землі.

Основним комплексним кодифікаційним актом, що буде регулювати аграрні відносини в Україні, може стати Аграрний кодекс України. Предметом правового регулювання майбутнього Кодексу будуть аграрні відносини, що включають комплекс взаємозалежних відносин, таких як майнові, підприємницькі, земельні, трудові, членські, управлінські і контрольні відносини.

Споконвічним у даному Кодексі стане об'єкт. Об'єкт – земля й інше спонукуване і нерухоме майно, засоби виробництва, продукти харчування, продовольство, сировина рослинного і тваринного походження, внутрішні водойми, робоча сила, зооінженерія, ветеринарія, тваринництво і т.д.

Прийняття Аграрного кодексу України забезпечить правове регулювання в сфері аграрно-підприємницької діяльності організаційно-правових форм і методів господарювання, що у свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого регулювання аграрних відносин.