Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття аграрно-договірних зобов'язань.

2. Назвіть види аграрно-договірних зобов'язань.

3. Назвіть нормативні акти, відповідно до яких аграрні товаровиробники укладають договори кредитування.

4. Охарактеризуйте поняття “кредитні лінії”.

5. У якій формі можливе кредитування одною організацією інший?

6. Охарактеризуйте поняття лізингу.

7. З якою метою він застосовується?

8. Охарактеризуйте договір на матеріально-технічне постачання.

9. Розкрийте зміст договору на виробничо-технічне обслуговування.

10. Назвіть умови договору на виробництво цукру, м'ясо-молочних і інших продуктів харчування.

11. Як повинні виповнюватися зобов'язання сторонами?

Питання для самостійного вивчення

1. Вивчити умови договору транспортування продукції.

2. Які законодавчі акти регулюють процес переробки сільськогосподарської продукції.

Тема 9. Вирішення земельних спорів

9.1. Органи, що вирішують земельні суперечки

У тому випадку, якщо законні права й інтереси власників земельних ділянок і користувачів порушуються, те вони, відповідно до діючого законодавства, мають право на їхній захист. Земельні суперечки розглядаються судами, органами місцевого самоврядування й органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до ч. 1 ст. 158 Земельного кодексу України.

У компетенцію суду входить дозвіл земельних суперечок із приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, а також суперечок про розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей.

Згідно ч. 3 ст. 158 Земельного Кодексу, органи місцевого самоврядування дозволяють земельні суперечки в границях населених пунктів у відношенні земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, виконання громадянами правил добросусідства, а також суперечки про розмежування границь районів у місті. Наприклад, до компетенції вищевказаних органів відносяться суперечки, що виникають між власниками і користувачами сусідніх земельних ділянок із приводу заподіяння незручностей у зв'язку з затіненням, задимленням, неприємними запахами, шумом, а також використанням земельних ділянок способами, що створюють перешкоди сусідам у використанні земельних ділянок по цільовому призначенню.

Органи виконавчої влади, відповідно до ч. 4 дійсної статті Земельного кодексу, дозволяють земельні суперечки, що стосуються розмежування границь земельних ділянок за границями населених пунктів.

У випадку незгоди власників землі або землекористувачів з рішеннями органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів суперечка вирішується судом.

9.2. Порядок розгляду земельних суперечок

Виникаючі земельні суперечки підлягають розглядові органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів і органами місцевого самоврядування на підставі поданої заяви відповідно ст. 159 ЗК України. Термін розгляду такої суперечки складає один місяць із дня подачі заяви.

Сторони, зацікавлені в розгляді земельної суперечки, запрошуються у відповідні органи для розгляду суперечки з їхньою участю. В обов'язковому порядку вони повинні бути сповіщені про місце і час розгляду суперечки.

У тому випадку, якщо одна зі сторін відсутній при першому розгляді суперечки, і якщо відсутнє офіційна угода на розгляд питання, розгляд суперечки переноситься.

У випадку відсутності по поважних причинах можливий повторний перенос суперечки. Якщо при повторному розгляді суперечки відсутній одна зі сторін без поважних причин, то дана обставина не припиняє його розгляд і ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 159 ЗК України, прийняте вищевказаними органами рішення передається сторонам у п'ятиденний термін з моменту його прийняття.