9.3. Права та обов'язки сторін при розгляді земельних суперечок і

виконання рішень

Сторони, що беруть участь у розгляді земельної суперечки, мають право знайомитися з матеріалами даної суперечки, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельної суперечки, надавати документи й інші докази, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення по земельній суперечці. У тому випадку, якщо сторони не згодні з цим рішенням, вони мають право оскаржити його у встановленому законом порядку в судові органи.

Рішення, прийняте відповідними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, набуває законної сили з моменту його прийняття. У тому випадку, якщо сторони не згодні з прийнятим рішенням і оскаржать його в суді, те це припиняє його виконання.

Виконання рішення по земельній суперечці здійснюється органом, що прийняв рішення. Виконання рішення по земельній суперечці не звільняє порушника від відшкодування збитків або витрат унаслідок порушення земельного законодавства. Виконання рішення по земельній суперечці може бути припинено або продовжено вищим органом або судом.

9.4. Відповідальність за порушення земельного і

природо ресурсного законодавства

Відповідальність за порушення діючого земельного і природо ресурсного законодавства складає сукупність юридичних засобів, що забезпечують примусове виконання санкцій, що накладаються на винних осіб.

Найбільш розповсюдженими є цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність.

Цивільна відповідальність передбачає можливість відшкодування шкоди, заподіяного порушенням законодавства про використання земель і природних ресурсів. Компенсація може мати місце внаслідок правомірних дій у випадку викупу земельних ділянок для суспільних потреб і відчуження, для суспільних нестатків, компенсації державі шкоди, що виникає від провини екологічно шкідливих виробництв.

Суб'єктам права власності або права користування на землю сільськогосподарського призначення заподіюється майнова шкода внаслідок безгосподарного використання земель, їхнього забруднення виробничими і стічними водами. Відшкодування збитків, нанесених власникам, користувачам і орендарям унаслідок порушення чинного земельного законодавства, передбачене ст. 211 ЗК України.

Можливість залучення порушників аграрного законодавства до адміністративної відповідальності зазначена в природо ресурсному законодавстві, а також у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Підставою для залучення винного до такого виду відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто винне, протиправне, карне діяння, що зазіхає на право власності на землю і природні ресурси, установлений порядок керування, природокористування, права й інтереси суб'єктів аграрних правовідносин і передбачений режим використання й охорони даних ресурсів, або порушення при цьому норм екологічної безпеки.

Адміністративна відповідальність може наступити за самовільне вилучення земель, самовільне користування водними об'єктами, надрами; висновок угод, що порушують право власності на землю, води, надра, ліси, тваринний світ; забруднення сільськогосподарських земель, зараження земель хімічними і радіоактивними речовинами, виробничими і стічними водами й ін. У передбачених законом випадках на громадян накладається штраф у розмірі від п'яти до десяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від десяти до двадцяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. В окремих випадках законодавством передбачена конфіскація знарядь незаконного полювання і риболовлі.

Кримінальна відповідальність передбачена за здійснення екологічних злочинів, що визнаються карним законом суспільно й екологічно небезпечними. Ці злочини спрямовані на встановлений порядок використання й охорони земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок і нормативи екологічної безпеки.

Кримінальний кодекс України визнає винними, протиправними і суспільно небезпечними діяння, які можна класифікувати на наступні групи:

1) злочину, що порушують порядок ефективного використання природних ресурсів, такі, як незаконна порубка лісу, незаконне полювання, незаконне заняття рибним і звіриним промислами;

2) злочину, що порушують режим охорони природних ресурсів і об'єктів, наприклад, знищення або ушкодження лісових масивів, порушення правил охорони рибних запасів при проведенні підривних робіт, порушення ветеринарних правил;

3) злочину, що порушують норми екологічної безпеки: наприклад, неприйняття заходів для ліквідації наслідків екологічного забруднення, забруднення моря, порушення законодавства про захист рослин, забруднення земель, заготівля, переробка і збут радіоактивно забруднених продуктів харчування й іншої продукції, увіз на територію України речовин і матеріалів, що відносяться до категорії небезпечних відходів.

У залежності від характеру зробленого злочину, його суспільної й екологічної небезпеки, що кваліфікують ознак, об'єктів зазіхання суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни і посадові особи.

За здійснення злочинів передбачені покарання у виді штрафу, позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю, обмеження або позбавлення волі.