Накісний остеосинтез.

Iснують три групи пластин : прямі, спеціальні і зігнуті під кутом ( Г - подібні). Прямі пластини визначені для дiафiзів кісток, спеціальні - для епіфізів і метафiзів, зігнуті пiд кутом - для проксимального і дiстального кінців стегнової кістки.

Напівкруглі пластини з'явилися в 1960 року. Їх отвори були овальні. З 1965 р. з´явились пластини м'якої компресії iз напівцилiндричними отворами під гвинти, відомі зараз як динамічні компресійні пластини Dinamic compression plate (DСР). У цієї пластини є безліч привілеїв. По-перше, компресія може бути досягнута ексцентричним розміщенням гвинтів. Особливо цей привiлей проявляється в таких областях, як передплічча. Гвинти повинні бути введені пiд правильними кутами до осі пластини, і в той же час декілька косо. Спонгiозний гвинт повинен бути запроваджений із невеликим наклоном крізь будь-який отвір пластини. Ексцентричне розміщення гвинту в круглому отворі може порушити міжфрагментну компресію.

При застосуванні пластини DСР, форма отвору практично виключає цю небезпеку. Пластини також забезпечують найкращий розподіл навантаження в кістці по її довжині. Прямі пластини : пластини iз круглими отворами, широкі і вузькі під гвинти діаметром 4,5 мм; трубчаті пластини із овальними отворами: напівкруглі під гвинти 4,5 мм, з профілем 1/3 частина кола пiд гвинти 3, 5 мм, з профiлем 1/4 частина кола пiд гвинти 2,7 мм; самокомпресійні ( компресійні ) пластини DСР пiд гвинти 4,5 мм широкi і вузькi; малі компресійні пластини під гвинти 3, 5 I 2, 7 мм. Спеціальні пластини для метафiзарних зон : Т -подібні пластини стандартна і мала; дрібні пластини

для фаланг пальців; спеціальні пластини - підтримуюча для проксимального відділу великогомілкової кістки : Т -подібна, права і ліва L -подібні пластини; ложкоподібні, конюшинолистні пластини для дистального вiддiлу великогомiлкової кiстки, пластина в формі " кобри " для артродеза кульшового сустава.

Пластини, зігнуті під кутом (Г - подібні пластини): мищелкова пластина, пластина, зігнута під кутом 130, пластина зігнута пiд кутом 120 для репозиційних остеотомій; пластини зігнуті пiд кутом 90 для межвертельних остеотомій у дорослих, у підлітків, у дітей.

Iнтрамедулярний остеосінтез.

В 1940 році Кюнтчер запропонував засіб iнтрамедулярного остеосинтеза стрижнем. В 1960 г. АО доопрацювала цей засiб. Він настільки важливий, що кожний ортопед-травматолог повинен оволодіти їм. Стабільність iнтрамедулярної фіксації - результат удавлення стрижня, що виникає між еластичним відгуком деформованої i жорсткою недеформованою кісткою. Отже, стабільність iнтрамедулярної фіксації залежить від розмірів кістковомозкового каналу, підготовленого для введення стрижня певного розміру. Стабiльнiсть перелому не залежить вiд міжфрагментної компресії, проте осьова навантаження забезпечує її де-яку величину, що покращує стабiльнiсть фiксацiї. В загальному, ми вважаємо засiб iнтрамедулярного остеосинтеза достатньо стабільним для забезпечення раннього активного використання кінцівки. Відкритий і закритий iнтрамедулярний остеосинтез.

При відкритому остеосинтезі виконується відкрита репозиція. В разі закритого iнтрамедулярного остеосинтеза репозицію, підготовку каналу і введення стрижня здійснюють укладаючи хворого на спеціальному столі під рентгенологічним контролем (Електронно-оптичний перетворювач). Вiдкритий iнтрамедулярний остеосинтез дозволяє не тільки досягнути точної репозиції із акуратною корекцією ротації, але також промити кістковомозковий канал і усунути всю стружку. Деякі хірурги не використовують маніпуляцію пiд рентгенологічним контролем із-за небезпеки радіації. Проте, в випадках поганого стану м'яких тканин, ми все-таки використовуємо закритий остеосінтез. Показання до iнтрамедулярного остеосінтезу із розсверлюванням кістковомозкового каналу.

Цей засіб вибору при переломах середньої третини стегнової кістки і при поперечних і косих переломах середньої третини великогомілкової кiстки. Сколкові переломи середньої третини стегна звичайно синтезують iнтрамедулярним стрижнем в комбінації з гвинтами, дротяним серкляжем або накістним остеосінтезом.

Iнтрамедулярний остеосінтез також зарекомендував себе ефективним при лікуванні повільно зростаючихся переломів і хибних суглобів стегнової і великогомілкової кісток. Переломи на кордонах проксимальної і середньої третини, середньої і дистальної третини великогомiлкової кiстки є відносними показаннями до iнтрамедулярного остеосінтезу, тому що вимагають чималого досвіду від хірурга. Для адекватної стабілізації цих переломiв необхідно проводити додатковий гвинт через кістку і один із отворів в проксимальному відділі стрижня, а в середній і дистальній частині проводити зігнуті спиці. Інтрамедулярний остеосінтез не показаний при переломах верхньої кінцівки. При iнтрамедулярному остеосінтезі плечової кістки часто пошкоджується плечовий суглоб, а при остеосінтезі променевої кiстки – променевозап´ястковий. До того ж iнтрамедулярний остеосінтез кісток передпліч'я не забезпечує достатньої ротаційної стабільності. Він також призводить до втрати фізіологічного скривлення променевої кістки, внаслідок чого обмежуються просупiнаційні рухи.

Коло суглобові переломи несприятливі для iнтрамедулярного остеосинтеза. Трансартикулярний iнтрамедулярний остеосінтез по Кюнтчеру іде в розрізі з нашою концепцією ранніх рухів в суглобах, що прилягають до перелому.