Грудний остеохондроз

Основний симптом - біль у грудному відділі хребта, біль посилюється після довгого одноманітного положення та після фізичних навантажень і супроводжується тупим болем у міжлопатковому просторі. Часом хворі скаржаться на відчуття стискування грудної клітини вночі. Можуть бути такі вісцеральні синдроми: біль в серці після "простріла" в хребет (не знімається нітрогліцеріном, ЕКГ без змін); біль у животі з печією та заапорами; біль у правому підребер'ї, порушення функції сеговивідної системи.

Рентгенологічні ознаки: сколіоз, посилення фізіологічного кіфоза, склероз замикаючих пластівок, остеофіти (передньо-бокові і задні), хрящові втиснення в тіла хребців, звапнення дисків, зменшення висоти тіл хребців.

Принцип лікування. В період загострення - строгий ліжковий режим (на шині)

8 - 10 діб. Витяг по нахиленій площині на грудному поясі під власною вагою по одній годині 3 - 4 рази на добу. Можливо - витяг з навантаженням з 2 кг до 10 - 20 поступово збільшувати 5 - 10 діб, потім зменшувати.

Після купування болів масаж. Медикаментозна терапія: седативні; гангліоблокатори,

протизапальні )анальгін, реопірін), прозерин, вітаміни групи В, спірт-новокаінові блокади. ФГЛ: УФО, УВИ, токи Бернара в гострий період, потім Луч-58, фонофорез гідрокортізона, лідази. Ванни радонові, хвойно-сольові, шалфейні.

Поперековий остеохондроз.

Клініка складається з: 1) неврологічних порушень (болевий синдром, с-ми натягу, атрофія і парези м'язів, порушення рефлексів); 2) вегетативних порушень; 3) статичних порушень (зменшення поперекового лордоза, деформація навіть до кіфоза; сколіоз іміалгічний, частіше - монолатеральний, зменшення рухливості хребта (тулуб нахилений вперед і в сторону, хода скована, обережна, кроки дрібні, кульгає, часто користується милицями або ціпком; хворий нахиляється за рахунок кульшових суглобів, тулуб лишається нерухомим); нестабільність поперекового відділа хребта, як наслідок-зменшення фіксаційної функції диска (постійне напруження м'язів спини спочатку веде до їх перевтомлення; у хворого з'являється "невпевненість в своїй спині").

Рентгенологічні ознаки: зменшення поперекового лордоза, сколіоз, нестабільність хребта на функціональних грамах (псевдоспонділолістез), зменшення висоти диска, склероз замикаючих пластівок, остеофіти, грижі Шморля, звапнення диска, ознаки спонділоартроза, аномалії попереково - крижового відділа, консолідований компресійний перелом.

Можна проводити контрасні дослідження: мієло-, диско-, пневмографія.

Принципи консервативного лікування.

В період загострення: 1) строгий ліжковий режим 5 - 6 діб, 2) знечулюючі 5 - 6 діб, седативні, 3) витяг малими грузами, 4) новокаінові блокади, 5) дегідротаційні, 6) гангліоблокатори 7) токи Бернара, УФО, УВЧ.

Після ліквідації гострих болів: 1) ЛФК 2) масаж м'язів спини і нижніх кінцівок 3) витяг (по нахиленій площині піднятим головним або ножним кінцем, або по горизонтальній площині) з грузами 2 - 16 кг або підводний витяг 10-15 сеансів. 4) вітамінотерапія, біогенні стимулятори 5) гідротерапія (хвойно - солеві, радонові ванни), 6) блокади (паравертебральні, парасапральні, епідуральні), внутридискове введення протеолітичних ферментів (папаїн), 7) ФТЛ: електрофорез новокаіна, фонофорез совкаіна, токи Бернара, Луч-58, 8) мануальна терапія можлива і повинна бути в комплексі лікувальних засобів.