Ушкодженнякісток гомілки та гомілковостопного суглоба Діафізарні переломи гомілки

Розрізняють переломи верхньої, середньої і нижньої третини.

Механізм травми здебільшого прямий в результаті удару, рідше - ротаційний, характерний для спіральних переломів.

Клініка, діагностика. Клінічна картина типова для переломів довгих трубчатих кісток. Характерний локальний набряк, гематома, біль, деформація, патологічна рухомість, крепітація. Обов'язкова оцінка стану периферичної іннервації і кровообігу. Рентгенографія в двох проекціях уточнює характер, локалізацію перелому і вид зміщення уламків.

Лікування - консервативне (фіксаційним методом при репонованих поперечних переломах, екстензійним методом при уламкових переломах) і оперативне (чрескістковий остеосинтез, або стабільно-функціональний накістковий остеосинтез). При відкритих переломах оптимальним методом є чрескістковий остеосинтез.

Працездатність відновлюється через 4-6 місяців

Переломи кісточок

Механізм травми. Виникають звичайно внаслідок непрямої травми, частіше в зимовий час при ожеледиці.

Залежно від механізму розрізняють пронаційно-абдукційні, супiнаційно-аддукційні ротаційні, згинальні і розгинальні типи переломів. Частіше зустрічається поєднаний механізм переломів.

В 50-70% одно- і двокісточкові переломи не супроводжуються зміщенням уламків. В інших випадках вони ускладнюються зміщенням і розривом міжгомілкового зчленування, розходженням виделки гомілковоступневого суглоба, звихом чи підзвихом стопи дозовні або досередини. При переломах заднього краю великогомілкової кістки до зазначених видів зміщення приєднується підзвих стопи дозаду.

Клініка, діагностика. Біль в ділянці пошкодженої кісточки або в гомілковостопному суглобі, наявність набряклості і гематоми, збільшення в об'ємі суглоба, зглаженість його контурів. Рухи в гомілковостопному суглобі болючі, обмежені, - стопа знаходиться в варусному або вальгусному положенні, при стиску обох кісток в середній третині відзначається біль на рівні кісточок (синдром іррадіації). Рентгенографія гомілковостопного суглобу в 2-х проекціях уточнює діагноз.

Лікування переломів кісточок повинно бути скеровано на відбудову анатомічно порушених співвідношень елементів гомілковостопного суглоба. Без точного вправлення перелому, повного усунення зміщення і реконструкції конгруентностi зчленованих поверхонь нормальна функція гомілковостопного суглоба не може бути досягнена. Найбільш часто при свіжих переломах кісточок застосовують одномоментну закриту репозицію з наступною імобілізацією кінцівки до колінного суглоба (контроль кровообігу кінцівки), через 7-10 днів проводять рентгенологічний контроль і при відсутності повторного зміщення гіпсову пов'язку замінюють на циркулярну. Імобілізація від 4 до 10 тижнів (залежно від характеру ушкодження). При нестабільному переломі і такому, що не репонується або переломо-підвивиху гомілковостопного суглоба показана відкрита репозиція і стабільно-функціональний внутрішній остеосинтез з ранньою мобілізацією суглоба через 2 тижні після операції. Працездатність відновлюється через 2-4 місяці.