Переломи дiафiза стегнової кістки

Механізм травми. Прямий механізм травми переважає над непрямим. Спостерігається частий розвиток шоку в зв'язку з масивною травмою м’язової маси і об'ємною крововтратою, що складає 0,5-1,5 літра. Дiафiзарні переломи діляться по локалізації на переломи верхньої і нижньої третини з типовим зміщенням уламків. При переломах стегна в верхній третині центральний уламок під впливом тяги сідничних м'язів відводиться дозовані, а під дією клубово-поперекового м'язу згинається до переду і ротується назовні. Периферичний кінець зміщується до середини і догори (дія двосуглобових і привідних м'язів). Виникає деформація стегна по типу "галiфе".

Чим вище перелом стегна, особливо при підвертлюжних переломах, отим більше відведення і згинання центрального відламка.

При переломах дiафiзу стегнової кістки в середній третині відведення центрального уламка може і не бути, це залежить від стану привідних м'язів стегна. Зміщення уламків визначається напрямком діючої травмуючої сили і скороченням потужних двусуглобових м'язів.

При переломах нижньої третини стегна центральний кінець завжди приведений і розташований до переду від периферійного відламку. Дистальний кінець під впливом тяги литкового м'язу зміщується до заду.

Клініка, діагностика. Страждає загальний стан організму, часто спостерігається клініка шоку. Скарги на біль в місці перелому стегна, локально біль, крепiтація уламків, деформація, патологічна рухомість, поширений набряк, гематома, зовнішня ротація периферійного відділу кінцівки. Обов'язковий контроль стану периферійної iннервації і кровообігу. Рентгенографiя уточнює локалізацію перелому і характер зміщення уламків.

При косих і багатоуламчатих переломах стегнової кістки показано лікування екстензiйним методом. При переломах в верхній третині стегна - скелетне витягнення за виросткову ділянку здійснюється в положенні згинання в кульшовому суглобі до 140° і відведення до 110°. При переломах стегна в середній третині скелетне витягнення здійснюється в середньо фізіологічному положенні кінцівки.

Скелетний витяг при локалізації переломів в нижній третині стегна доцільно проводити за горбистість великогомілкової кістки в положенні згинання кінцівки в колінному суглобі до 90-120°. Витягнення кінцівки здійснюється вантажами від 4 до 7кг на протязі 5-6 тижнів з наступним накладанням кульшової гіпсової пов'язки на 6-8 тижнів. Надалі призначається комплекс фiзiофункціонального лікування, дозоване навантаження на кінцівку.

Оперативне лікування показано при iнтерпозиції м'язів. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування. При переломах без зміщення консервативне - пункция з усуненням гемартроза, iмобiлiзація кінцівки 4-8 тижнів, після цього - фiзiофункціональна терапiя. При відбитому зміщенні уламків показане оперативне лікування - відкрита репозиція і остеосинтез уламків або черезкістковий остеосинтез. Працездатність відновлюється через 4-5 місяців.

Ушкодження колінного суглоба Переломи надколінка

Механізм травми прямий. Розрізняють переломи з пошкодженням і без ушкодження розгинального апарату.

Клініка, діагностика: базується на такій симптоматиці : локальна біль, неможливість підняти випрямлену ногу, гемартроз, западання тканин між відламками, зміщення фрагментів по відношенню один до одного, розходження фрагментів. Уточнюють діагноз рентгенологічно.

Лікування. Знечулення місця перелому, пункція колінного суглоба при наявності гемартрозу. При переломі без зміщення і цілому розгинальному апараті - фіксація кінцівки циркулярною гіпсовою пов'язкою на 3-4 тижні з наступним фiзiофункціональним лікуванням. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів. При переломах зі зміщенням і пошкодженням розгинального апарату показана операція Шульце - кисетний шов наколінника або трансосальний П-подібний шов капроном із старанним ушиванням розгинального апарату. Імобілізація 4 тижні. Працездатність відновлюється через 8-10 тижнів.