Видалення імплантатів.

На наш погляд, імплантат повинен видалятися, тому що кістка під ним ніколи не стане бiомеханично нормальною. це має місце внаслідок відміни між модулями пружності імплантату кiсткової тканини. Iз приведеного правила існують також і винятки. Iмплантати на кістках, що не несуть вагового навантаження, таких як плечовая кiстка, а також конструкції у районі кульшового суглоба у літніх хворих залишають невидаленими. Самотні гвинти в метафiзарних областях також можна залишити.

Терміни видалення імплантатів.

Iмплантати нiколи не видаляють до повної нормалізації рентгенологічної структури кістки. Натяжіння пластини поволі зменшується в процесі зрощення і кiсткової перебудови. Фізіологічне навантаження - основний чинник, сприятливий кiстковій перебудові. Проте, цей процес вимагає певного часу. Самотні гвинти із метафiзарних областей можна видаляти через 3-6 місяців. Мінімальні терміни видалення пластин такі: великогомілкова кістка - 1 рік; стегнова кiстка - 2 роки; предпліччя і плече - 1,5-2 роки. Iнтрамедулярні стрижні видаляють через 2 роки. Техніка видалення металу. Косметичний результат краще, коли видалення проводять по старому рубцю. Кісткові краї навкруг пластини не видаляють і не скелетують. З м'якими тканинами необхідно поводитися обережно, дренуванням запобігають розвиток гематоми. Протягом діб після операції проводять активне дренування рани. Метафiзарні гвинти можна видаляти амбулаторно.

Охоронний режим пiсля видалення металоконструкцій.

Після видалення самотнього гвинту дiафiз губить 50% своєї ротаційної стійкості. В експериментах на тваринах міцні кістки відбудовується через 1-2 місяці. Таких даних для людини немає. Ми рекомендуємо нормальне користування кінцівкою, але забороняємо будь-які фізичні вправи в перші 3 місяця пiсля видалення металоконструкції, а протягом 4-х наступних місяців - екстремальні фiзичнi навантаження.

Післяопераційні ускладнення.

Гематоми. Через 12-18 годин гематома стає чудовим середовищем для розвитку бактерій. Отже, всі вони повинні видалятися. Якщо гематома рідка, то її аспiрують. Проте, як правило, краще взяти хворого в операційну, відкрити рану і ретельно вибрати всі складники гематоми, промити рану і закрити її первинно, залишивши активну дренажну систему.

Післяопераційна біль

Внутрішня фіксація звичайно забезпечує відсутність болю в кінцівках до початку другої доби. Біль в післяопераційному періоді повинен бути застерігаючим сигналом для хірурга, що свідчить про локальний некроз м’язів або розвиток інфекції. Необхідно уважно дослідити кінцівку, перевірити рухову, чутливу функції, стан кровообігу. Підвищення тиску в закритих задньому і передньому фаціальних влагалищах гомілки можуть привести до просторого м’язового некрозу, вчинена вчасно фасціотомiя допоможе цього уникнути. Класично звичайно має місце синдром передньої фаціальної піхви гомілки. Ушкодження м'язiв наступає звичайно через 4-6 годин.

Iнфекцiя.

Рання інфекція найбільш небезпечна. Вона розвивається в перші декілька днів після внутрішньої фіксації, може бути розпізнана і пролікована.

Наростання набряку, гіперемія і біль сигналізують про її розвиток. Лікування інфекції повинно бути дуже активним. Необхідна хірургічна обробка рани, що складається з її розкриття, безболісному видаленнi інфікованої гематоми із iсеченням всіх некротичних мас: жировий тканини, фасцій, м’язів. Далі існують два варіанти дій : якщо фіксація стабільна, то рану добре промивають, імплантат залишають, підтянувши всi гвинти, і влаштовують систему приточно-відточного раньового діалізу на декiлька днiв. Якщо iмплантат нестабільний, то його необхідно усунути, бо він стає iнородним тілом і підтримує інфекційний процес. Наступна стабілізація перелому повинна бути виконана зовнішніми фіксаторами. В окремих випадках, наприклад, для стегнової кістки, можна застосувати внутрішню фіксацію імплантатом великих розмірів. В цьому випадку показано первинне закриття післяопераційної рани з постановою системи раньового діалізу. Система раньового дiалiзу. Діаліз проводять розчином Рiнгера з антибіотиками. Для дiалiзу можна використати антибіотики, що парентерально звичайно не застосовують : неоміцин, бацитрацин, полiмиксiн та iн.. Перші декілька годин функцiонування системи визначають або успіх, або невдачу її застосування. Отже, необхiдно постійно за нею спостерігати. Відсутність відтока по дренажам дуже небезпечна, бо призводить до удавлення м'яких тканин. Ми проводимо раневий діаліз iз антибiотиками 4-5 днів. Після цього промиваємо рану розчином Рiнгеру. Проведення дiалiзу понад 10 діб показано дуже рідко.