4. Санітар патологоанатомічого бюро, централізо­ваного патологоанатомічого відділення

Санітар зобов'язаний приймати доставлені в патологоанатоміче бюро (відділення) маркіровані трупи по­мерлих з клінічних відділень та прикріплених лікарняних закладів;

забезпечувати збереження трупа протягом його перебування в патологоанатомічому відділенні;

проводити виміри зросту та ваги померлого;

здійснювати необхідне транспортування групі в все­редині патологоанатомічого бюро (відділення), а при наявності спеціального автотранспорту брати участь в доставці трупів з прикріплених лікарень;

готувати приміщення, одяг, інструмент, посуд та інше для виконання розтину та взяття матеріалу дія мікроско­пічного дослідження;

доставляти матеріал, взятий під час розтину, в спеці­альні лабораторії за вказівкою лікаря-патологоанатома;

під час розтину постійно знаходитись в секційній та допомагати лікареві;

під контролем лікаря в процесі розтину проводити розпилювання кісток черепа, при необхідності — хреб­тового стовпа та інших кісток, зважувати органи;

після закінчення розтину здійснювати туалет група та доставляти його в трупосховище;

перед видачею трупа перевіряти маркіровку;

одягати покійника, вкладати тіло а труну та видавати родичам;

проводити реєстрацію прийому та видачі трупа в спеціальній книзі за встановленою формою з обов'язко­вою відміткою про наявність зубних протезів та виробів з дорогоцінних матеріалів;

кожний день після закінчення розтинів проводити вологе прибирання секційного залу, передсекційної, тра­урного залу, трупосховища, фіксаційних. Після розтину трупа померлого від інфекційних захворювань проводи­ти дезинфекцію приміщення секційної, дрібного інвен­тарю та устаткування;

систематично слідкувати за справністю інструменту та устаткування секційної, здійснювати гостріння інструменту;

за розпорядженням завідуючого відділенням або стар­шого лаборанта виконувати різноманітні допоміжні роботи:

мити забруднений посуд, змивати мікропрепарати, перено­сити та встановлювати балони та інші важкі предмети.

виконувати роль кур'єра, заготовлювати колодки для блоків тощо;

чергувати в патологоанатомічому бюро /відділенні/ за встановленим графіком, під час чергувань видавати оформлене за встановленим зразком свідоцтво про смерть родичам чи співробітникам покійного.

Примітка: прибирання інших приміщень у відділенні, що не належать до секційного блоку, виконують санітари, які не займаються розтином трупів (прибиральниці). Вони ж здійснюють змив мікропрепаратів, миття забрудненого по­суду, очистку блоків, передачу оформлених карт стаціонар­ного хворого в архів та інші необхідні роботи (за розпоряд­женням завідуючого відділенням, лікарів-патологоанатомів, та лаборантів). Решта видів обслуговування, пов'язаних з бальзамуванням та похованням покійного, здійснюється через похоронне бюро.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А. Картиш

Додаток № 6

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок розтину викиднів в масою тіла від 500.0 і більше в строках від 22 тижнів вагітності незалежно від живо- або мертвонародженості, мертвонароджених та новонароджених померлих в неринатальному періоді

Розтину та реєстрації в протоколі патологоанатомічого дослідження підлягають всі померлі в лікувальних закладах новонароджені, незалежно від часи тіла та дов­жини, від того, скільки часу після народження спостері­гались в них прояви життя, а також мертвонароджені масою 1000г. та більше і довжиною тіла понад 30см, ви­кидні масою тіла від 500 г і більше в строках від 22 тижнів вагітності і незалежно від живо- або мертвонародженості. У випадку розтину викиднів вони реєструються в прото­колі патологоанатомічого дослідження, свідоцтво про перинатальну смерть на них не оформляється. Послід направляться разом із викиднем і реєструється як біопсійний матеріал. Результати дослідження надсилаються в лікувальний заклад.

Головний лікар пологового будинку забезпечує 100% розтин трупів мертвонароджених та померлих новонарод­жених, доставку їх у патологоанатоміче бюро (відділен­ня) не пізніше 12 годин після родів мертвонародженого чи смерті новонародженого, мертвонароджений направляється з історією пологів та клінічним епікризом; по­мерлий новонароджений — з історією розвитку новона­родженого та клінічним епікризом. Мертвонароджений на­правляється в патологоанатоміче відділення з послідом. На патологоанатоміче дослідження направляються також посліди від новонароджених, якщо в них є симпто­ми внутрішньоутробного захворювання, особливо, якщо є підозра на внутрішньоутробну інфекцію. В усіх випадках послід реєструється як біопсійний матеріал.

Завідуючий патологоанатомічим відділенням забез­печує 100% мікроскопічне дослідження матеріалу розтину трупів новонароджених мертвонароджених та послідів.

Головний лікар та завідуючий патологоанатомічим відділенням організовують необхідне вірусологічне та бак­теріологічне дослідження матеріалу розтину мертвонароджених, померлих новонароджених та послідів, вико­ристовуючи для цього відповідні лабораторії при даному лікувальному закладі чи санепідемстанції.

У випадках раптової смерті дітей, які не були на дис­пансерному обліку, поза лікувальним закладом їх трупи підлягають судово-медичному розтинові. Патологоанатом може бути залучений для консультативної допомоги за до­мовленістю з керівником бюро судово-медичної експерти­зи. У разі раптової смерті дітей, що були на диспансерному обліку, їх трупи розтинаються патологоанатомами.

Для уніфікації оформлення патологоанатомічого діагнозу перинатально померлих використовуються тільки результати розтину трупів плодів і новонароджених та патологоанатомічого дослідження послідів. Клінічні дані про материнську патологію в період вагітності та пологів в патологоанатомічий діагноз не вносяться. Вони обо­в'язково фіксуються в патологоанатомічому епікризі та в свідоцтві про смерть.

Свідоцтво про перинатальну смерть чи попереднє перинатальне свідоцтво про смерть, патологоанатомічий діагноз та протокол (карта) патологоанатомічого дослід­ження оформляються патологоанатомом у день розтину.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А. Картиш

Додаток № 7