- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •У перелік обов'язкових форм медичної документації в патологоанатомічній установі (підрозділі) включені:
- •Положення
- •Положення
- •Інструкція
- •Групування випадків ранньої неонатальної смертності за віком новонародженого
- •Положення
- •М. І. Пирогов
- •Інструкція
- •Лікарське свідоцтво про смерть n ___
- •Довідка про причину смерті
- •Інструкція щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про перинатальну смерть (форма № 106-2/о)
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть
- •3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть
- •Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть № ___
- •Довідка про причину смерті
- •Направлення на патогістологічне дослідження «_____» _____________ 200 __ року ____________годин
- •Протокол (карта)
- •Адреса закладу, що заповнив протокол ___________________________________________________
- •Результати патологоанатомічного дослідження
- •Дата обговорення на конференції ___________
- •Направлення на патогістологічне дослідження «_____» _____________ 200 __року ________ годин
- •Міністерство охорони здоров'я України наказ
- •Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби україни
- •Штатні нормативи медичного персоналу патологоанатомічих відділень лікувально-профілактичних закладів, патологоанатомічих бюро
- •1. Лікарський персонал
- •2. Середній медичний персонал
- •3. Молодший медичний персонал
- •Положення про патологоанатоміче бюро
- •Положення про патологоанатоміче відділення /централізоване патологоанатоміче відділення/ лікувально-профілактичного закладу
- •Положення про посадові обов'язки медичного персоналу патологоанатомічого бюро та централізованого патологоанатомічого відділення лікувально-профілактичного закладу
- •1. Завідуючий відділенням патологоанатомічого бюро (Централізованим патологоанатомічім відділенням):
- •2. Лікар відділення патологоанатомічого бюро (централізованого патологоанатомічого відділення).
- •3. Лаборант та фельдшер-лаборант відділення патологоанатомічого бюро і централізованого патологоанатомічого відділення
- •4. Санітар патологоанатомічого бюро, централізованого патологоанатомічого відділення
- •Положення про порядок організації та проведення клініко-патологоанатомічих конференцій в лікувально-профілактичних закладах
- •Положення про проведення клініко-анатомічного аналізу смертельних наслідків
- •1. Порядок порівняння клінічного та патологоанатомічого діагнозів.
- •2. Організація та порядок роботи лікувально-контрольної комісії (лкк).
- •Положення про порядок дослідження біопсійного та операційного матеріалів /патогістологічні дослідження/
- •Порядок підготовки біопсійного, операційного та секційного матеріалів до гістологічних досліджень
- •Положення про патологоанатоміче дослідження померлих
- •1. Порядок оформлення медичної документації на померлих в лікувально-профілактичному закладі
- •2. Порядок патологоанатомічого дослідження померлого
- •3. Документація патологоанатомічих досліджень померлих
- •Інструкція про особливості та порядок розтину трупів дітей раннього віку, новонароджених, мертвонароджених, викиднів та плацент
- •Інструкція про особливості та порядок патологоанатомічого дослідження трупів, що містять радіоактивні речовини
- •Інструкція по взяттю матеріалу від трупа для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Інструкція по взяттю трупної крові та спинномозкової рідини для біохімічних та біофізичних досліджень
- •Інструкція про порядок та строки зберігання патологоанатомічих документів та матеріалів патологоанатомічого дослідження
- •Інструкція про прийом, зберігання та видачу трупів в лікувальних закладах
- •Основні вимоги до приміщень та по охороні праці, техніці безпеки при роботі в патологоанатомічих бюро, патологоанатомічих відділеннях
- •II. Вимоги до території, планування і обладнання патологоанатомічих бюро (патогістологічної лабораторії, відділень)
- •III. Вимоги до утримання і експлуатації приміщень патологоанатомічого бюро, відділення (патогістологічної лабораторії)
- •IV. Вимога при роботі у патологоанатомічому бюро
- •Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Задача № 13
- •Задача № 14
- •Задача № 15
- •Задача № 16
- •Задача № 18
- •Задача № 19
- •Задача № 20
- •Задача № 21
- •Задача № 22
- •Задача № 23
- •Задача № 24
- •Задача № 25
- •Задача № 26
- •Задача № 27
- •Задача № 28
- •Задача № 29
- •Задача № 30
- •Задача № 31
- •Задача № 32
- •Задача № 33
- •Задача № 34
- •Задача № 35
- •Задача № 36
- •Задача № 37
- •Задача № 38
- •Задача № 39
- •Задача № 40
- •Задача № 41
- •Задача № 42
- •Задача № 43
- •Задача № 44
- •Задача № 45
- •Задача № 46
- •Задача № 47
- •Задача № 48
- •Задача № 49
- •Задача № 50
- •Задача № 51
- •Задача № 52
- •Міністерство охорони здоров’я україни
Інструкція про особливості та порядок розтину трупів дітей раннього віку, новонароджених, мертвонароджених, викиднів та плацент
При патологоанатомічому дослідженні трупів дітей раннього віку, новонароджених, мертвонароджених та викиднів при розтині черепа необхідно зберегти непошкодженими синуси твердої мозкової оболонки. Відсепарувавши шкіру голови гострим шляхом, ножицями, кінці яких загнуті під кутом, робиться отвір в ділянці лямбдовидного шва і по горизонтальній лінії проводиться розріз тім'яної та лобової кісток разом з твердою мозковою оболонкою. Дійшовши до середини лобової кістки, кінці ножиць повертають назад і розрізають лобову та тім'яну кістки вздовж лобового та стріловидного шва на віддалі 1 см від останнього.
Потім розріз ведуть по лямбдовидному шву до зробленого раніше в ньому отвору. Такий же розріз робиться і з другого боку, після чого посередині черепа залишається кісткова пластинка шириною близько 1,5-2 см вздовж стріловидного шва з серповидним відростком твердої мозкової оболонки. Обережно відсовуючи рукою кожну півкулю мозку, уважно оглядаються намет мозочка та серповидний відросток, бо в цих місцях найбільш часто зустрічаються розриви та крововиливи внаслідок пологової травми. Виділивши окремо кожну півкулю, перерізується намет мозочка біля краю піраміди вискової кістки і видобувається стовбурова частина мозку разом з мозочком та довгастим мозком. Можливі й інші методи розтину черепа, що гарантують від штучних посмертних пошкоджень його вмісту.
Хребет досліджується в усіх випадках для визначення міри його розтягування. Воно проявляється надзвичайною рухомістю хребців у шийному та грудному відділах по поздовжній осі хребта, а також крововиливами в передню поздовжню зв'язку відповідного міжхребцевого диска. Канал хребця розтинається не з боку спини, як у дорослих, а спереду після видалення органокомплексу. Для цього роз'єднують тіла III та IV хребців, вводять в хребцевий канал бранші гострокінцевих ножиць, зігнутих по площині, і розрізають дужки хребців з однієї та з другої сторони. Після видалення тіл хребців оглядають епідуральний простір, спинномозкові корінці та міжхребцеві вузли, потім витягують спинний мозок і досліджують його на всьому протязі.
При розтині передньої стінки живота для збереження цілості пупкових судин середній розріз закінчується на 1-1,5 см вище пупкового кільця. Звідси ведуться два розрізи в напрямі внутрішньої третини пахових складок. При підніманні шкірно-м'язового трикутника, що при цьому утворився, пупкова вена натягується. Вона розтинається поздовжнім розрізом до воріт печінки. Пупкові артерії, що лежать по боках, оглядаються на поперечних розрізах. При підозрі на можливість пупкового сепсису з вмісту кожної судини або із зіскобу з поверхні інтими робляться мазки для бактеріального /бактеріоскопічного/ дослідження. Пупкові судини для гістологічного дослідження беруться в усіх випадках.
Обов'язково досліджується на поздовжніх розрізах нижній епіфіз стегна, де відмічаються ядра окостеніння та визначається стан лінії окостеніння хряща між епіфізом та діафізом.
Трупи викиднів масою тіла від 500 г і більше, новонароджених, мертвонароджених та дітей, що померли безпосередньо після пологів, доставляються в патологоанатоміче бюро (відділення) разом з послідом. При дослідженні посліду відмічається його цілість, вага, форма, місце відходження пуповини, її діаметр та довжина. Обов’язково проводяться гістологічні дослідження оболонок, пуповини та плаценти (оболонка 1-2 шматочки, пуповина 2-3 шматочки, плацента 6-12 шматочків з різних зон).
Начальник Головного управлінню
лікувально-профілактичної допомоги А. Картиш
Додаток 12