- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •У перелік обов'язкових форм медичної документації в патологоанатомічній установі (підрозділі) включені:
- •Положення
- •Положення
- •Інструкція
- •Групування випадків ранньої неонатальної смертності за віком новонародженого
- •Положення
- •М. І. Пирогов
- •Інструкція
- •Лікарське свідоцтво про смерть n ___
- •Довідка про причину смерті
- •Інструкція щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про перинатальну смерть (форма № 106-2/о)
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть
- •3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть
- •Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть № ___
- •Довідка про причину смерті
- •Направлення на патогістологічне дослідження «_____» _____________ 200 __ року ____________годин
- •Протокол (карта)
- •Адреса закладу, що заповнив протокол ___________________________________________________
- •Результати патологоанатомічного дослідження
- •Дата обговорення на конференції ___________
- •Направлення на патогістологічне дослідження «_____» _____________ 200 __року ________ годин
- •Міністерство охорони здоров'я України наказ
- •Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби україни
- •Штатні нормативи медичного персоналу патологоанатомічих відділень лікувально-профілактичних закладів, патологоанатомічих бюро
- •1. Лікарський персонал
- •2. Середній медичний персонал
- •3. Молодший медичний персонал
- •Положення про патологоанатоміче бюро
- •Положення про патологоанатоміче відділення /централізоване патологоанатоміче відділення/ лікувально-профілактичного закладу
- •Положення про посадові обов'язки медичного персоналу патологоанатомічого бюро та централізованого патологоанатомічого відділення лікувально-профілактичного закладу
- •1. Завідуючий відділенням патологоанатомічого бюро (Централізованим патологоанатомічім відділенням):
- •2. Лікар відділення патологоанатомічого бюро (централізованого патологоанатомічого відділення).
- •3. Лаборант та фельдшер-лаборант відділення патологоанатомічого бюро і централізованого патологоанатомічого відділення
- •4. Санітар патологоанатомічого бюро, централізованого патологоанатомічого відділення
- •Положення про порядок організації та проведення клініко-патологоанатомічих конференцій в лікувально-профілактичних закладах
- •Положення про проведення клініко-анатомічного аналізу смертельних наслідків
- •1. Порядок порівняння клінічного та патологоанатомічого діагнозів.
- •2. Організація та порядок роботи лікувально-контрольної комісії (лкк).
- •Положення про порядок дослідження біопсійного та операційного матеріалів /патогістологічні дослідження/
- •Порядок підготовки біопсійного, операційного та секційного матеріалів до гістологічних досліджень
- •Положення про патологоанатоміче дослідження померлих
- •1. Порядок оформлення медичної документації на померлих в лікувально-профілактичному закладі
- •2. Порядок патологоанатомічого дослідження померлого
- •3. Документація патологоанатомічих досліджень померлих
- •Інструкція про особливості та порядок розтину трупів дітей раннього віку, новонароджених, мертвонароджених, викиднів та плацент
- •Інструкція про особливості та порядок патологоанатомічого дослідження трупів, що містять радіоактивні речовини
- •Інструкція по взяттю матеріалу від трупа для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Інструкція по взяттю трупної крові та спинномозкової рідини для біохімічних та біофізичних досліджень
- •Інструкція про порядок та строки зберігання патологоанатомічих документів та матеріалів патологоанатомічого дослідження
- •Інструкція про прийом, зберігання та видачу трупів в лікувальних закладах
- •Основні вимоги до приміщень та по охороні праці, техніці безпеки при роботі в патологоанатомічих бюро, патологоанатомічих відділеннях
- •II. Вимоги до території, планування і обладнання патологоанатомічих бюро (патогістологічної лабораторії, відділень)
- •III. Вимоги до утримання і експлуатації приміщень патологоанатомічого бюро, відділення (патогістологічної лабораторії)
- •IV. Вимога при роботі у патологоанатомічому бюро
- •Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Задача № 13
- •Задача № 14
- •Задача № 15
- •Задача № 16
- •Задача № 18
- •Задача № 19
- •Задача № 20
- •Задача № 21
- •Задача № 22
- •Задача № 23
- •Задача № 24
- •Задача № 25
- •Задача № 26
- •Задача № 27
- •Задача № 28
- •Задача № 29
- •Задача № 30
- •Задача № 31
- •Задача № 32
- •Задача № 33
- •Задача № 34
- •Задача № 35
- •Задача № 36
- •Задача № 37
- •Задача № 38
- •Задача № 39
- •Задача № 40
- •Задача № 41
- •Задача № 42
- •Задача № 43
- •Задача № 44
- •Задача № 45
- •Задача № 46
- •Задача № 47
- •Задача № 48
- •Задача № 49
- •Задача № 50
- •Задача № 51
- •Задача № 52
- •Міністерство охорони здоров’я україни
Положення про проведення клініко-анатомічного аналізу смертельних наслідків
Клініко-анатомічний аналіз є методом пізнання обставин виникнення захворювань, особливостей їх перебігу, а також безпосередніх причин та механізмів настання смерті.
Головною методологічною умовою проведення клініко-анатомічного аналізу є дотримання принципів єдності морфологічних та функціональних змін. При цьому на основі вивчення клінічних відомостей про скарги хворого, характер симптомів, що мали місце при його житті, фізикальних, клініко-лабораторних та інших даних в їх співставленні з патологоанатомічими змінами, патологоанатом виявляє ступінь відповідності клінічних проявів хвороби їх морфологічним та функціональним змінам.
1. Порядок порівняння клінічного та патологоанатомічого діагнозів.
Результати клініко-анатомічного аналізу, що проводиться разом патологоанатомом і клініцистом, знаходять своє відображення в клініко-патологоанатомічому епікризі, акті комісії по вивченню смертельних наслідків /ЛКК/ та протоколі патологоанатомічої конференції.
Розбіжністю клінічного та патологоанатомічого діагнозів по основному захворюванню вважається:
випадки, коли неправильно визначена нозологічна форма захворювання (наприклад, при хронічному гломерулонефриті виставлений діагноз хронічного пієлонефриту), неправильно вказана локалізація процесу (наприклад, при раку шлунка — рак яєчника, чи при раку лівої легені — рак правої легені) чи в клінічному діагнозі вказівка на них відсутня (наприклад, при раку прямої кишки встановлений діагноз пухлини черевної порожнини);
випадки, коли неправильно встановлена етіологія захворювання (наприклад, при В-12 фолієводефіцитній анемії виставлений діагноз залізодефіцитної анемії та ін.);
випадки, коли замість основного захворювання в заключному клінічному діагнозі вказаний лише симптом чи синдром (наприклад, жовтяниця, уремія, крововилив у головний мозок, об'ємний процес;
випадки, коли розпізнане тільки одне з конкуруючих чи поєднаних захворювань;
випадки, коли порядок рубрики в клінічному діагнозі порушений /наприклад, основне захворювання поставлене не на першому, а на другому або на третьому місці), відповідно неправильно проведено і шифрування основного захворювання.
Не вважається розходженням клінічного та патологоанатомічого діагнозів за основним захворюванням:
випадки, коли не розпізнане фонове захворювання;
випадки гіпердіагностики конкуруючих, фонових, поєднаних захворювань та ускладнень, якщо в результаті проведених у зв'язку з гіпердіагностикою лікувальних заходів не було заподіяно шкоди хворому;
випадки, коли неправильно розпізнана локалізація гістологічного процесу в межах одного органу в неспеціалізованих відділеннях (наприклад, якщо при пухлині в лівій висковій частці вона виявиться в тім'яній або при інфаркті міокарда задньої стінки лівого шлуночка серця виявиться інфаркт передньої його стінки та ін.).
Порівнюючи клінічний та патологоанатомічий діагнози по інших рубриках в патологоанатомічому епікризі, враховуються нерозпізнані або гіпердіагностовані ускладнення та супутні захворювання. При цьому оцінюється та враховується також своєчасність діагностики, повнота досліджень хворого, обгрунтованість проведеної терапії, правильність діагностики смертельного ускладнення тощо.
У разі виявлення грубих недоліків в лікувально-діагностичній роботі начальник патологоанатомічого бюро, завідуючий патологоанатомічим відділенням зобов'язаний доповісти про них головному лікареві лікувально-профілактичного закладу.