§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій

Ко

конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик

У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.

Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа

Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.

Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.

Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.

На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.

Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність. Капіталістичні виробничі відносини виникли тут раніше. З XVI століття ^ни проникають у сільське господарство. Успішно розвивалися про-мисловість і торгівля, безперервно зростало виробництво вовни. То-Варно-грошові відносини руйнували феодальні підвалини. Все це ^Мовило певні особливості соціально-економічного розвитку краї-Ни> серед яких можна назвати такі обставини:

• В Англії в класичній формі проходив процес первісного на-капіталу. Причому буржуазний розвиток тут не обме-промисловістю і торгівлею. Сільське господарство в XVI-

XVII

століттях не тільки не відставало від промисловості, а навпа-

152

153

Частина третя

Історія держави І Нового чи

ки, багато в чому навіть випереджало її. Саме в англійськ первісне нагромадження відбувалося надто інтенсивно.

2. Значна частина дворянства, переважно дрібного й с« го, напередодні революції пов'язала свою долю з капіталіст розвитком країни. Отже, англійське дворянство розкололо по суті різні соціальні групи: старе дворянство, що зберіг ню феодальну основу, і нове дворянство (джентрі), що торгівлею і промисловістю. Нове дворянство, що стало на І жуазної перебудови свого господарства, намагалося викор піталістичні форми експлуатації. Його земельні володіння < не феодальною, а буржуазною власністю,, його інтереси в І відношеннях збігалися з інтересами буржуазії.

3. Англійське селянство напередодні революції не літним. Тут можна було знайти селян-власників, спадкових < наймитів, поденників та ін. Інтереси цих груп селянства вії один від одного.

Свавілля під час збирання податків, часта зміна суддів,^ ня надзвичайних судових органів, таких, наприклад, як! та і Висока комісія, королівські монополії, які обмежували^ торгівлі, урядова регламентація промисловості, релігійна абсолютизму, що викликала загальне обурення, — все це < ло розвиток капіталізму. Відчуваючи свою силу, буржуазія І ла співробітництво з королівською владою і стала до неї в < Але найяскравішим проявом революційної кризи, що на країні, був народний рух. Через усю Англію прокотилася ?| лянських повстань, масових виступів і заворушень у міс доні в 1639 і 1640 роках відбулися бурхливі демонстрації чого і робітничого люду, змученого злиднями і безробіттям. ] ня майже повністю припинило сплату податків. У сер століття в Англії склалася революційна ситуація.

Таким чином, в Англії, як і у Франції, перед революціє єдине завдання — ліквідувати феодальний лад і встановк азне панування, забезпечити перехід від однієї суспії ної формації до іншої.

В англійських колоніях Північної Америки основною : буржуазної революції, що сталася тут наприкінці XVIII < кож був розвиток капіталізму. Проте особливості суспільне ного розвитку колоній позначилися на подіях, які відбу зумовили своєрідність цієї революції.

-Виникнення бурзісуазноі держави і права

\

Розділ І

Колонізація східного узбережжя Північної Америки почалась у століттях. Корінних мешканців — індійців зганяли з землі, яшували. На «очищеній» таким чином території було утворено

«нялиять англійських колоній, які заполонили переселенці з Англії тр»*1*^ .„* .„ ' Інших країн Європи. Населення англійських колоній поступово

-постало. Якщо 1760 року тут налічувалося 1,6 мільйона колоністів, «) 1775 року їх кількість зросла до 2,6 мільйона.

Суспільно-економічний розвиток колоній розпочався фактично з тієї стадії, якої вже було досягнуто в Англії.

Метрополія намагалася насаджувати тут феодальні відносини. Король роздавав землю, дарував хартії з правом заснування майорів із залежним населенням, феодальними судами. У колоніях склався феодальний уклад з такими основними елементами: великі земельні володіння, майорат, феодальна рента, обмеження феодального характеру. Наявність великої кількості родючої землі при незначній чисельності населення перешкоджала зростанню і зміцненню феодалізму. Неабияке значення мала і та обставина, що в Англії на цей час перемогли і зміцніли буржуазні виробничі відносини. Через те домінувало, особливо у північних колоніях, фермерське господарство.

Своєрідно розвивалися південні колонії. Тут відчувалася постійна нестача робочих рук. Спроба використати індійців, перетворивши їх на рабів, не мала успіху. Не розв'язав проблеми й інститут зобов'язаних слуг, які повинні були відробляти протягом певного часу свій переїзд з Європи, у такий спосіб здобуваючи волю. Вихід було знайдено у використанні праці рабів-негрів, яких ввозили в колонії з Африки. На півдні раби-негри становили майже 40 відсотків населення. Так утверджувалося велике плантаційне господарство.

У XVIII столітті в колоніях почали розвиватися буржуазні відно-Сини. Міста тут не знали цехового устрою, і це створювало сприятливі умови для розвитку промисловості й торгівлі. У колоніях поширювалася мануфактура, будувалися кораблі, виготовлялися сільсько-^осподарські знаряддя, зброя, листове залізо.

Однак швидко з'ясувалося, що елементи феодалізму, рабство ЄгРів, зобов'язані слуги, строкатість суспільно-економічних

•*ладів і форм експлуатації ставали на перешкоді розвиткові капі-ВДІзму. Цьому заважала і політична роз'єднаність: колонії були тіс-

ше зв'язані з метрополією, ніж між собою. Пережитки феодаль-абсолютистського режиму були помітні і в політичному управ-

йні колоніями.

154

155

Частина третя

Історія держави Нового час\>

"Пнникнення

Розділ 1

З розвитком колоній все чіткіше давався взнаки зв'язок мц перешкодами на шляху капіталізму й політикою метрополії, < очевидно, що неможливо покінчити з пережитками феодаліз спільних відносинах, не звільнившись від влади метрополії,»! лоніальної залежності.

Англія розглядала заморські володіння насамперед як сировини для своєї промисловості і ринок збуту для своїх' панівні класи всіляко намагалися стримати економічний ] лоній. З цією метою вживали різноманітних заходів. Було, на заборонено виготовляти в колоніях тонкі сукна, капелюхи, І зики і т.ін., а на товари, що вироблялися, накладалася вис оплата. Заборонялося вивозити в колонії з Англії машини, і вправних майстрів. Усе це викликало загальне незадоволення!! сти колоністів, прискорювало початок буржуазної революції, «$

Безпосереднім поштовхом до революційного вибуху літика посиленого натиску, яку почала провадити Англія мирічної війни з Францією. В 1763 році була заборонена І земель, розташованих на захід від Алеганських гір, а 1765 ] лійський парламент видав закон, за яким накладалися ге{ на всю судову і комерційну документацію, періодичні в* Натиск метрополії ставав нестерпним. У 1774 році І Контині ний конгрес, який зібрався у Філадельфії, прийняв Деклар і кривд, де перелічувалися права колоній, які їм належать «наі права природи і хартій та основ англійської конституції».'] жуючи вірність колоній королю, Декларація вимагала скас протиправних законів короля і парламенту, закликала до , англійських товарів. Англійський уряд відповів на це звернев кою нових утисків і репресій. І тому колоністам залишалось І ритися, або вступити в боротьбу. Вони вибрали друге. Так Англії прискорив початок революції.

Перед буржуазною революцією у Північній Америці І завдання:

1) утвердження капіталістичного ладу в результаті ліквії докапіталістичних форм експлуатації;

2) скасування англійського панування, звільнення від І ної залежності, політичне об'єднання колоній, створення само держави.

Наявність цих двох завдань зумовила й особливу фор люції у вигляді війни за незалежність, адже все, що заважало]

ові капіталізму в колоніях, було зв'язане з метрополією, підтримувалось і насаджувалось Англією.

революція 1848-1849 років у Німеччині —*- одна з більш пізніх буржуазних революцій — проходила в дуже своєрідних умовах. На початку XIX століття пишна назва «Священну Римська імперія» приховувала наявність і збереження в країні політичної роздробленості. Німеччина не була єдиною державою, а становила суму самостійних феодальних володінь .з князівським абсолютизмом.

У 1805-1806 роках Наполеон Бонапарт розгромив німецькі князівства і примусив австрійського імператора Франца II відмовитися від титулу німецького імператора. «Священна Римська імперія» припинила своє існування. Однак сподівання німців на те, що Наполеон допоможе об'єднанню Німеччини, не виправдалися. Надалі німці підтримували боротьбу проти Наполеона, але і це не допомогло їм покінчити з роздробленістю. У 1815 році за рішенням Віденського конгресу був створений Німецький союз у складі тридцяти чотирьох самостійних держав і чотирьох вільних міст. У Союзі не було ні єдиного уряду, ні загального законодавства, ні єдиних збройних сил. Кожна держава, що входила у Німецький союз, зберігала свій уряд, армію, грошову систему, митні тарифи. Політичний устрій цих держав був украй реакційним, здебільшого це були різновиди абсолютизму.

Все це гальмувало економічний розвиток, створюьало перешкоди ремеслу, промисловості, торгівлі. У німецьких державах, зокрема Прусії та Австрії, все ще панували феодальні відносини, економічна І політична влада належала дворянству. Розкріпачення селян, яке почалося після походів Наполеона. йшло дуже повільно, право викупу Феодальних повинностей надавалося лише заможному селянству.

У зв'язку з цим в ході революції в Німеччині слід було вирішити Д*а завдання:

1) знищення феодального ладу, встановлення економічного і полі-панування буржуазії;

2) ліквідація роздробленості, політичне об'єднання країни.

Порівняльний аншііз розвитку Англії, Франції. Північної Аме-

№ки і Німеччини напередодні революції показує, як конфлікт між

Уржуазними продуктивними сипами і феодальними виробничими

•Дносинами у кожній з цих країн діставав свій конкретний і часто

^Рідний вияв. Відмінності в соціально-економічній структурі й

язичній організації напередодні революцій, зрештою, розкрива-

156

157

Частина третя

Історія держави і Нового часу

лися в тих завданнях, що стояли перед ними. Якщо перед І кою і англійською революціями було лише одне завдання —; феодалізм й утвердити буржуазний лад, то революції в Північ риці та Німеччині мали вирішувати не тільки соціально-е» а й політичне питання — для однієї країни звільнення від І ної залежності, для другої — політичне об'єднання країни.