§1. Виникнення феодальної держави

.І Аершою феодальною політичною структурою на території Західної Європи була держава Франків, розташована на

73

Частина друга

Історія держави і права ____Середніх віків_____

Феодальна держава і право \ ____в країнах Європи_____________

Розділ І

території римської провінції Галлії. Основою цієї держави став союз північно-германських племен, які дістали спільну назву франків. Серед них на кінець V століття н.е. відокремлюються салічні (приморські) франки, у яких вже розпочався процес державотворення. Вони підкорюють сусідні племена і в VI столітті завойовують майже всю Галлію.

Держава Франків у своєму розвитку пройшла два основних періоди: перший — правління Меровінгів (кінець V ст. — VII ст.) — нащадків військового вождя (дуче) Меровея, який хоробро бився з Ат-тилою, і другий — правління Каролінгів (УШ-ІХ ст.) — наступників майордому меровінзьких королів Карла Мартелла, який 753 року здійснив державний переворот і захопив владу у Франкській державі. Процес феодалізації, що розгорнувся у франків, поява і розвиток феодальної власності на землю мали своїм безпосереднім наслідком розпад Франкської імперії — розподіл її відповідно до умов Вер-денського договору 843 року між онуками останнього франкського імператора Карла Великого.

Поділ привів до того, що на руїнах імперії Карла Великого виникли нові феодальні держави — Франція, яка охоплювала землі на захід від Рейну, Німеччина, розташована на землях східних франків, та Італія. Історія цих феодальних держав починається, таким чином, з IX століття.

На цей час припадає і поява феодальної держави в Англії. Британія була заселена кельтськими племенами, які у І столітті н.е. опинилися під владою Римської імперії. У V столітті римські легіони покинули острів, але кельтське населення недовгий час залишалося господарем Британії. У V столітті з континенту почалося масове вторгнення в Британію північно-германських племен, серед яких були англи, сакси, юти. Вони витіснили кельтів на північ (у Шотландію) і на захід (в Уельс) і оселилися на острові. Процес класоутворення, що вже розпочинався в англосаксів — таку назву дістали завойовники, привів до виникнення державності у вигляді семи королівств (Кент, Уессекс, Ессекс та ін). У 829 році уессекський король об'єднав під своєю владою всі інші англосаксонські королівства. Так утворилась єдина англосаксонська держава — Англія.

Приблизно в цей же час відбувалось утворення феодальних держав у країнах Центральної, Південно-східної та Східної Європи.

На Балканському півострові на основі об'єднання союзу «Семи слов'янських племен» з протобулгарами вже в VII столітті виникає Перше болгарське царство, а в ІХ-Х століттях тут перемагає феодальний лад.

74

У УШ-Х століттях з'являються перші сербські князівства, серед яких найбільш відомі Рашка та Зета. У XII столітті сербські землі об'єднуються в єдине князівство, яке в 1217, році перетворюється на королівство.

Поява держави на польських землях датується скоріше всього X століттям, підтвердженням чому є князювання Мешко І (960-992 рр.).

На західнослов'янських землях на початку IX століття з'являється Великоморавське князівство. Після угорської навали 906 року воно зникає. З цього часу починається історія Чеського князівства, яке в середині X століття стає феодальною державою.

І нарешті зовсім іншим шляхом відбувалось утворення феодаль,-ної держави Візантії. Передумовою її виникнення був розподіл Римської імперії на дві частини — Східну і Західну. Столицею східної частини імперії став Константинополь, як було названо в 330 році старе місто Візантій. З IV століття до середини VII століття у Візантії відбувався процес розкладу рабовласницького ладу і зародження в надрах візантійського суспільства елементів феодалізму, остаточна перемога якого датується ІХ-ХІ століттями.

Період феодалізму в країнах Європи охоплює значний проміжок часу. Внаслідок цього феодальна держава і право, які не залишають-, ся незмінними протягом феодальної епохи, потребують додаткової періодизації.

Що стосується європейських держав, то доцільним буде виділення трьох основних етапів, у межах яких проявлялися загальні закономірності їх державно-правового розвитку:

1) період ранньофеодальної монархії;

2) період станово-представницької монархії;

3) період абсолютної монархії.

Кожному з цих періодів були властиві свої характерні риси, свої особливості.