- •§ 1. Виникнення давньосхідної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право в країнах Стародавнього Сходу
- •§ 1. Утворення античної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право античних держав
- •§1. Виникнення феодальної держави
- •§ 2. Ранньофеодальна монархія
- •§ 3. Станово-представницька монархія
- •§ 4. Абсолютна монархія
- •§ 5. Феодальне право в країнах Європи
- •§ 1. Виникнення феодальної держави і| в країнах Азії та Африки
- •§ 2. Основні риси суспільно-економічі розвитку
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право
- •§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
- •§ 2. Рушійні сили буржуазних революї
- •§ 3. Основні етапи революцій
- •§ 4. Підсумки і наслідки буржуазних революцій
- •§ 1. Формування буржуазної конституційної монархії в Англії
- •§ 2. Оформлення державного механізму конституційної монархії
- •§ 3. Виборчі реформи
- •§ 4. Подальший розвиток державних структур
- •Глава II
- •§ 1. Соціально-економічний і політичний розвиток сша наприкінці
- •§ 2. Громадянська війна 1861-1865 років
- •§ 3. Економічні і політичні наслідки громадянської війни
- •§ 4. Еволюція державного ладу сша у другій половині XIX століття
- •Глава III франція
- •§ 1. Розвиток буржуазної держави в 1795-1870 роках
- •§ 2. Паризька Комуна 1871 року
- •§ 3. Третя республіка у Франції
- •Глава IV німеччина
- •Глава V японія
- •Глава VI китай
- •Глава VII
- •Глава VIII колоніальні імперії
- •Глава IX
- •§ 1. Англосаксонська система буржуазного права
- •§ 2. Континентальна система буржуазного права
- •§ 3. Буржуазне законодавство про працю
- •§ 1. Розвиток державно-монополістичного капіталізму
- •§ 2. Основні зміни в державному ладі сша
- •Глава II великобританія
- •§ 1. Соціально-політична структура
- •§ 2. Зміни державного ладу
- •Глава III франція
- •§ 1. Третя республіка після Першої світової війни
- •§ 2. Четверта республіка
- •§ 3. П'ята республіка
- •Глава IV німеччина
- •§ 1. Революція у листопаді 1918 року в Німеччині
- •§ 2. Веймарська республіка (1919-1933 рр.)
- •§3. Встановлення нацистської диктатури
- •§ 4. Німеччина після Другої світової війни
- •§ 5. Утворення єдиної німецької держави
- •Глава V італія
- •§ 1. Італія на початку XX століття
- •§2. Встановлення фашистської диктатури
- •§ 3. Італія після Другої світової війни
- •Глава VI японія
- •§ 1. Японія в період між двома світовими війнами
- •§ 2. Японська держава після Другої світової війни
- •Глава VII китай
- •§ 1. Період громадянських революційних війн
- •§ 2. Утворення Китайської Народної Республіки
- •§ 1. Остаточний розпад Британської колоніальної імперії
- •§ 2. Криза Французької колоніальної імперії
- •§ 3. Утворення Республіки Індії
- •§ 1. Джерела права
- •§ 2. Цивільне право
- •§ 3. Трудове і соціальне законодавство
- •§ 4. Кримінальне право
- •§ 3. Державний лад ,****»** ,««»*,,..*,.«*.«*».« 44 § 4. Право античних держав ,,«,««,««,,*.««««,**, 58
Глава VI японія
§ 1. Японія в період між двома світовими війнами
Я,
Іпонія на початку XX століття. У XX століття Японія вступає як напівабсолютистська монархія, яка зберігала феодальні пережитки у своєму господарстві.
Перша світова війна, у якій Японія брала участь на боці країн-переможниць, сприяла значному зростанню японської промисловості,
372
373
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього часу
збагаченню банків. Війна, з одного боку, привела до зміцнення позицій монополістичного капіталу, фінансової олігархії, на чолі якої стояли концерни «дзайбацу», а з другого — до зубожіння народних мас.
Підйом стихійної боротьби робітників і селян набув 1918 року форми так званих «рисових бунтів». Проводяться страйки робітників, виступають селяни-орендарі. Виникають різного роду об'єднання, політичні організації. У 1921 році була створена Загальна Федерація праці, виникає Соціалістична ліга Японії, а в 1922 році — комуністична партія. Ситуація загострюється наприкінці 20-х — на початку 30-х років, коли країну охопила світова економічна криза.
В умовах економічних потрясінь і загострення класових суперечностей правлячі кола хочуть сильної влади. Починається наступ на буржуазне-демократичні інститути. У 1928 році був прийнятий антидемократичний закон про охорону громадського спокою, розпущені профспілки на військових підприємствах і т.ін. Посилюється роль вояччини, виникають різного роду екстремістські організації. У 1936 році група «молодих офіцерів» вивела з казарм близько двох тисяч солдатів і зробила спробу державного перевороту, намагаючись змінити склад уряду. Заколот був придушений, однак прагнення до встановлення військово-мояархічної диктатури ставало все наочнішим.
Нова політична структура. У червні 1940 року міністром-пре-зидентом, тобто главою уряду, удруге стає прихильник тоталітарного режиму принц Коное. Його уряд складався з представників армії та флоту, а також найвпливовіших монополістичних концернів (Міцуї, Міцубісі тощо). Цей уряд заявив про створення «Нової політичної структури» - широкої реорганізації державного ладу Японії з метою ще більшої централізації управління, ліквідації опозиції і посилення військової диктатури.
Першим кроком при встановленні «Нової політичної структури» був розпуск усіх політичних парламентських партій. Натомість була створена напівгромадська, напівдержавна організація «Асоціація допомоги трону», низові осередки якої охоплювали всю країну. Очолював Асоціацію глава уряду, а на чолі її підрозділів стояли представники військової і цивільної бюрократії, керівники саморозпущених партій.
Виникають у цей час численні спілки і союзи: Патріотична спілка робітників друку і літератури, Жіноча асоціація оборони вітчизни. Замість профспілок були створені «товариства служіння вітчизні». Відбувалося відродження низки середньовічних інститутів: сільських сусідських громад, системи «дванадцяти дворів» тощо.
Розвиток буржуазної держави \ в XX столітті \
Розділ І
«Нова політична структура» давала можливість встановити режим загального поліцейського стеження, значно посилити культ імператора, розгорнути пропаганду шовінізму. ,
«Нова політична структура» була доповнена «Новою економічною структурою», яка повинна була забезпечити підпорядкування японської економіки завданням посилення військової могутності країни. Відповідно до цієї структури в основних галузях промисловості, торгівлі, фінансах створювалися різного роду «контрольні асоціації», які примусово об'єднували всі підприємства за територіально-галузевим принципом, їх очолювали президенти, яких призначав уряд із представників великого монополістичного капіталу. До їхньої компетенції були віднесені вирішення найважливіших питань виробництва і збуту: розподіл сировини, енергоносіїв, робітничої сили, визначення цін основних умов праці тощо. Рішення таких «асоціацій» мали обов'язкову силу. Економіка країни була мілітаризована.
На початку 30-х років японський уряд розпочинає практичну реалізацію своїх військових планів. Японія виходить з Ліги Націй, розширює агресію в Китаї, підписує з Німеччиною та Італією «пакт трьох держав». У грудні 1941 року Японія нападає на військово-морську базу США Пірл-Харбор і вступає у війну проти США та інших держав — членів антигітлерівської коаліції.