- •§ 1. Виникнення давньосхідної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право в країнах Стародавнього Сходу
- •§ 1. Утворення античної держави
- •§ 2. Основні риси суспільного ладу
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право античних держав
- •§1. Виникнення феодальної держави
- •§ 2. Ранньофеодальна монархія
- •§ 3. Станово-представницька монархія
- •§ 4. Абсолютна монархія
- •§ 5. Феодальне право в країнах Європи
- •§ 1. Виникнення феодальної держави і| в країнах Азії та Африки
- •§ 2. Основні риси суспільно-економічі розвитку
- •§ 3. Державний лад
- •§ 4. Право
- •§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
- •§ 2. Рушійні сили буржуазних революї
- •§ 3. Основні етапи революцій
- •§ 4. Підсумки і наслідки буржуазних революцій
- •§ 1. Формування буржуазної конституційної монархії в Англії
- •§ 2. Оформлення державного механізму конституційної монархії
- •§ 3. Виборчі реформи
- •§ 4. Подальший розвиток державних структур
- •Глава II
- •§ 1. Соціально-економічний і політичний розвиток сша наприкінці
- •§ 2. Громадянська війна 1861-1865 років
- •§ 3. Економічні і політичні наслідки громадянської війни
- •§ 4. Еволюція державного ладу сша у другій половині XIX століття
- •Глава III франція
- •§ 1. Розвиток буржуазної держави в 1795-1870 роках
- •§ 2. Паризька Комуна 1871 року
- •§ 3. Третя республіка у Франції
- •Глава IV німеччина
- •Глава V японія
- •Глава VI китай
- •Глава VII
- •Глава VIII колоніальні імперії
- •Глава IX
- •§ 1. Англосаксонська система буржуазного права
- •§ 2. Континентальна система буржуазного права
- •§ 3. Буржуазне законодавство про працю
- •§ 1. Розвиток державно-монополістичного капіталізму
- •§ 2. Основні зміни в державному ладі сша
- •Глава II великобританія
- •§ 1. Соціально-політична структура
- •§ 2. Зміни державного ладу
- •Глава III франція
- •§ 1. Третя республіка після Першої світової війни
- •§ 2. Четверта республіка
- •§ 3. П'ята республіка
- •Глава IV німеччина
- •§ 1. Революція у листопаді 1918 року в Німеччині
- •§ 2. Веймарська республіка (1919-1933 рр.)
- •§3. Встановлення нацистської диктатури
- •§ 4. Німеччина після Другої світової війни
- •§ 5. Утворення єдиної німецької держави
- •Глава V італія
- •§ 1. Італія на початку XX століття
- •§2. Встановлення фашистської диктатури
- •§ 3. Італія після Другої світової війни
- •Глава VI японія
- •§ 1. Японія в період між двома світовими війнами
- •§ 2. Японська держава після Другої світової війни
- •Глава VII китай
- •§ 1. Період громадянських революційних війн
- •§ 2. Утворення Китайської Народної Республіки
- •§ 1. Остаточний розпад Британської колоніальної імперії
- •§ 2. Криза Французької колоніальної імперії
- •§ 3. Утворення Республіки Індії
- •§ 1. Джерела права
- •§ 2. Цивільне право
- •§ 3. Трудове і соціальне законодавство
- •§ 4. Кримінальне право
- •§ 3. Державний лад ,****»** ,««»*,,..*,.«*.«*».« 44 § 4. Право античних держав ,,«,««,««,,*.««««,**, 58
Глава IX
ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК БУРЖУАЗНОГО ПРАВА
Буг
уржуазне право виникає разом Із становленням буржуазної держави і розвивається як логічне і пряме продовження існуючих раніше систем рабовласницького і феодального права. Відкидалися лише ті частини попереднього права, які ставали на перешкоді економічним і політичним інтересам буржуазії. Ступінь пра-вонаступництва буржуазного і дореволюційного права (римського, звичаєвого, міського і т.д.) була різною в окремих країнах, але ніде старі правові системи не були знищені повністю. Якась їх частина увійшла до буржуазного права, трансформувалась у його норми.
На момент свого зародження буржуазне право мало прогресивне значення, означало великий прогрес в історії людства. Воно юридичне закріплювало зміну феодальних відносин більш передовими на той час — буржуазними. Утвердження права буржуазного типу супроводжувалося ліквідацією середньовічних обмежень, скасуванням станових привілеїв, феодальної залежності селянства, цехової організації і т.ін. Відкидаючи феодальний партикуляризм, буржуазне право народжувалося в усіх країнах у вигляді національних правових систем.
Центральне місце в буржуазних правових системах було відведено особі, а тому права людини проголошувалися як невідчужувані і священні. А серед принципів буржуазного права дуже важливу роль відігравала рівність, бо юридична рівність ставала однією з основних умов функціонування самої капіталістичної системи господарства.
Не менш важливим принципом буржуазного права є свобода як складова частина і похідна свободи підприємництва, свободи торгівлі, свободи конкуренції і т.д., а також свободи політичної.
Буржуазія прагнула створити суспільство, яке базується на правопорядку. Вона потребувала стабільності. Тому ще одним основним принципом буржуазного права, пов'язаним не тільки із сферою здійснення політичних і особистих прав громадян, але і сферою економічного обороту, був принцип законності.
275
Частина третя
Іс>іи,')ія ЇХ/
ави І праьи часу
ІТроцес виникнення буржуазного права, форми його утворення також визначалися характером І особливостями буржуазних революцій. Звідси і певна своєрідність виникнення й розвитку буржуазного права в окремих країнах, а також різна ступінь правонаступниц-тва. Темпи оновлення і перебудови правової системи багато в чому залежали і від конкретних історичних умов різних країн, і від характеру буржуазних революцій. Там, де конфлікт між інтересами буржуазії і феодальним правом набирав найбільш гострих форм, де в боротьбу з відживаючим феодальним правопорядком активно включалися народні маси, зміна середньовічної правової системи буржуазним правом відбувалася шляхом докорінного зламу старого феодального права і натомість утвердженням нового буржуазного права. Там, де революція не привела безпосередньо до політичного панування буржуазії, де буржуазія йшла до влади довгим шляхом — через компроміси з земельними власниками, — народження буржуазного права відбувалося через пристосування старих феодальних інститутів до нових суспільних відносин і буржуазне право тривалий час зберігало елементи дореволюційної правової системи.
Найбільш послідовно ці відмінності можна простежити за двома різними за характером революціями загальноєвропейського масштабу— англійській і французькій, що й визначило становлення двох різних правових систем: континентальної і англосаксонської. Завдяки тому значенню, яке.мали Англія і Франція, ці системи буржуазного права набули міжнародного характеру.
Англосаксонська система буржуазного права набула великого поширення завдяки активності колоніальної політики Англії. Ще на початку англійської колоніальної експансії були вироблені судові доктрини, згідно з якими на захоплених заморських землях діяли всі «закони Англії», як статути, так і прецедентне право, яке запроваджувалося в судах, що утворювалися англійськими колоністами.
Введення англійського права в колоніях відбувалося також шляхом видання спеціальних королівських хартій, наказів у Раді, парламентських законів. Спеціальними актами англійське право було введене в північноамериканських колоніях, пізніше — в Канаді (крім Квебека), Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, в нових колоніях в Азії та Океанії. Англійське право було покладено в основу кодифікацій окремих галузей права, які були проведені в деяких колоніях.
Як і раніше, англійське право зберігало свої позиції в США. У багатьох штатах джерелом права визнавались англійські статути
276
Розвиток пурзісуаіиоі держави \ ____до початку XX століття____\__________ _ ___"ОЗДІЛ 11
і «загальне право». Але на відміну від Англії провадилися роботи з метою систематизації і кодифікації права. Кримінальні і цивільні кодекси, які з'являлися в штатах, мали у своїй основі англійське «загальне право».
Континентальна система буржуазного права створювалася під безпосереднім впливом наполеонівської кодифікації, яка була проведена на початку XIX століття. Вплив кодексів Наполеона в країнах континентальної Європи і Латинської Америки визначався не тільки тим, що в них знайшли своє найточніше відображення потреби буржуазного суспільства, але і тим, що в цих країнах завдяки рецепції римського права, яка мала там місце за часів Середньовіччя, а також мовної близькості склалася єдина романська основа. Під впливом кодексів Наполеона в цих країнах остаточно утвердилося кодифіковане право, був сприйнятий розподіл права на публічне і приватне.
У країнах континентальної системи права утвердилася ідея зверхності закону (а не права). Тут слідом за Францією саме закон було визнано основним джерелом права, судовий прецедент було відкинуто як самостійне джерело права. В міру колоніальної експансії Франції коло країн, які належали до континентальної системи права, розширювалося за рахунок колоніальних і залежних країн.