- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •Розділ 6. Правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності 201
- •Розділ 7. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг 253
- •Передмова
- •Розділ 1 інтелектуальна власність у інноваційному розвитку економіки
- •Основні питання
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності.
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •Різноманітні підходи до визначення постіндустріального суспільства
- •1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура
- •Трактування поняття «інтелектуальний капітал» у різних літературних джерелах
- •Класифікація інтелектуального капіталу
- •Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •Об’єкти інтелектуальної власності за видами діяльності
- •1.4. Економіко-правовий зміст інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •До характерних ознак інтелектуальної економіки належать:
- •Інтелектуальний капітал – це:
- •Розділ 2 поняття права інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •2.1. Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні та його джерела
- •2.2. Об’єкти та інститути права інтелектуальної власності
- •2.3. Суб’єктивні права інтелектуальної власності
- •2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
- •3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні
- •3.3. Правовий статус патентних повірених в Україні
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •4.1. Базові поняття міжнародно-правової охорони прав інтелектуальної власності
- •4.2. Міжнародні договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •4.3. Міжнародні договори у сфері промислової власності
- •4.4. Міжнародні організації у сфері інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 авторське право і суміжні права
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •5.1. Поняття та базові положення авторського права
- •5.2. Об’єкти авторського права
- •5.3. Суб’єкти авторського права. Суб’єктивні права автора
- •5.4. Особливості правової охорони суміжних прав
- •5.5. Договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •Елементи авторського договору
- •5.6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •6.1. Поняття і базові моделі правової охорони результатів науково-технічної творчості
- •6.2. Об’єкти патентного права. Умови патентоздатності об’єктів
- •6.3. Суб’єкти патентних правовідносин
- •6.4. Оформлення патентних прав. Види патентів
- •6.5. Зміст майнових прав патентоволодільців
- •6.6. Ліцензійні договори
- •Елементи ліцензійного договору
- •6.7. Захист прав патентовласників
- •6.8. Правова охорона нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Питання для самоконтролю
- •Заявка на одержання патенту подається до:
- •Примусова ліцензія на використання запатентованого винаходу видається особі, яка виявляє готовність до використання запатентованого винаходу у виробництві на:
- •Який вид ліцензії не існує?
- •Розділ 7 правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •7.1. Поняття та базові положення правової охорони засобів індивідуалізації
- •Класифікація засобів індивідуалізації
- •7.2. Об’єкти правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару
- •7.4. Суб’єкти прав на засоби індивідуалізації та зміст суб’єктивних прав
- •7.5. Договори про використання засобів індивідуалізації
- •7.6. Захист прав на засоби індивідуалізації
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 комерціалізація інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •8.1. Сутність і механізм комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •8.2. Способи комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •Розподіл зареєстрованих договорів щодо розпоряджання майновими правами за об’єктами промислової власності
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей
- •8.3. Регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності в Україні
- •Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Об’єктом ліцензійного договору є:
- •Укладання договору про передачу права власності на об’єкт промислової власності означає:
- •Розділ 9 оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної вартості
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •9.1. Принципи вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •9.2. Оцінка майнових прав інтелектуальної власності як вид діяльності, її регулювання та нормативне забезпечення
- •9.3. Етапи процедури оцінки
- •9.4. Методика оцінки вартості майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Характеристика методів оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •У межах якого підходу до оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності використовується метод дисконтування грошових потоків?
- •Метод звільнення від роялті найчастіше використовується:
- •Розділ 10 об’єкти інтелектуальної власності в системі бухгалтерського та податкового обліку
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •Умови визнання, оцінка та документальне оформлення
- •Формування первісної вартості об’єктів, визнаних нематеріальними активами, залежно від способу їх надходження на підприємство
- •Документальне оформлення нма
- •Зміст «Акт уведення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Зміст первинного документа «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Облік руху об’єктів інтелектуальної власності
- •Відображення в бухгалтерському та податковому обліку дослідження, розробки та створення об’єкта інтелектуальної власності працівником підприємства в межах трудових відносин
- •Відображення в обліку замовлення на створення твору із виплатою пашуального платежу без переходу права власності на твір
- •Придбання виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності у фізичної особи
- •Придбання прав на використання винаходу в господарській діяльності
- •Облік амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Кореспонденція рахунків фінансового обліку нарахування амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Строки дії права користування нематеріальними активами за групами
- •Облік роялті
- •Методика розрахунку роялті за різними ситуаціями
- •Відображення роялті у бухгалтерському обліку
- •Питання для самоконтролю
- •Відповідно до мсбо 38 «Нематеріальні активи» актив відповідає критерію можливості ідентифікації у визначенні нма, якщо він:
- •Яка проводка відповідає операції «Майнові права на корисну модель визнано нма і введено в експлуатацію»?
- •Придбання та створення нма відображають на рахунку:
- •Показники використання об’єкта інтелектуальної власності
- •11.2. Життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
- •Маркетинг інтелектуальної власності
- •Функції маркетингу залежно від ролі інтелектуального продукту
- •Товарні знаки і знаки обслуговування
- •Колективні знаки
- •Промислові зразки
- •Географічні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •До основних принципів управління інтелектуальною власністю належать:
- •Додаткова вартість створеного інтелектуального продукту – це:
- •Критеріями оцінювання продуктів інтелектуальної діяльності при проведенні експертизи можуть бути:
- •Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності може бути здійснена:
- •До етапів життєвого циклу об’єкта інтелектуальної власності належать:
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованих джерел
Елементи авторського договору
Суб’єктами авторських договорів виступають фізичні й юридичні особи, держава. Передусім, суб’єктом виступає автор або його правонаступник, з одного боку, а з іншого, як правило, організація, що за характером своєї діяльності може використовувати твір. Контрагентом може виступати і фізична особа, наприклад, за договором замовлення.
Форма договору – письмова чи усна (ч. 1 ст. 33 закону). Як правило сторони укладають єдиний документ. Закон передбачає можливість розроблення видавництвами, театрами, іншими організаціями типового договору. Усна форма договору передбачена для опублікування твору в періодичних виданнях.
Предметом авторського договору є майнові права на створення чи використання творів науки, літератури, мистецтва. В теорії авторського права прийнято як предмет договору розглядати сам твір.
Усі майнові права на використання твору, які не були передані на підставі авторського договору, вважаються не переданими (ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 33 закону). Предметом договору не можуть бути права, які на момент укладання договору не були відомі (ч. 3 ст. 33 закону).
Строк договору може визначатися декількома способами:
сторони самостійно встановлюють строк дії договору, але не більший, ніж строк чинності майнових прав;
укладання договору на невизначений строк (ч. 3 ст. 1110 ЦК України) означає, що за відсутності умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Обов’язковою умовою є попередження контрагента за 6 місяців до розірвання договору;
строки виконання зобов’язань сторонами, які є коротшими за загальний строк дії договору.
Ціна договору – авторська винагорода, яку користувач повинен заплатити авторові чи його правонаступнику за користування правами на підставі договору. Як правило, ціна встановлюється у відсотках до доходу за користування правами, а якщо таке не можливо встановити – у фіксованій сумі.
Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами, хоча постановою КМУ «Про мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання творів літератури і мистецтва» встановлені мінімальні ставки авторської винагороди (роялті), які можуть застосовуватися тоді, коли сторони не визначили ціну самостійно.
Істотними умовами авторського договору є: строк дії договору, спосіб використання твору, територія, на яку поширюється передання, право, розмір і порядок виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Зміст авторського договору. В авторському договорі повинні бути зафіксовані такі основні обов’язки автора:
створення і передача організації – замовникові свого твору (чітко повинні бути прописані вимоги до твору);
особисте виконання роботи (при зміні складу авторів необхідна згода замовника, а технічна допомога не потребує додаткової згоди замовника);
передача твору у визначений замовником строк (договір може передбачати передачу твору частинами. Твір повинен бути підготовлений у належному зовнішньому вигляді, кількості та переданий уповноваженому представникові замовника);
доробка твору на вимогу замовника (обов’язково має бути визначена як умова договору);
участь у підготуванні твору до використання (залежить від виду твору, способу використання та конкретизується в кожному договорі окремо);
дотримання виключних прав замовника.
Замовник або користувач твору за авторським договором повинен:
розглянути і прийняти твір, наданий автором;
письмово повідомити автора про схвалення твору, відхилення твору на підставі критеріїв, що визначені в договорі, необхідності внести певні правки;
спиратися на думку рецензентів, відгуки та висновки як власних спеціалістів, так і спеціалістів з інших організацій;
забезпечити дотримання всіх особистих немайнових прав автора, в тому числі, на захист твору від змін;
залучення автора до роботи по підготуванню до видання;
використовувати твір автора саме в той спосіб, який передбачений договором;
виплатити авторові винагороду.
Авторський договір за участю іноземців повинен включати валютне застереження – це умова договору, яка вказує на те, валюта якої держави виступає як валюта боргу, в якій валюті повинен бути здійснений платіж і яким має бути курсове співвідношення.
Відповідальність за авторським договором – це поновлення порушених прав і законних інтересів потерпілої сторони за рахунок порушника. Форми та обсяг відповідальності залежать від змісту договору (ст. 52 закону).
Особливостями відповідальності за авторським договором є: цивільно-правовий характер, але значно вужчий перелік зобов’язань, порівняно із загальними цивільно-правовими способами відповідальності; відповідальність автора і відповідальність набувача не збігаються між собою ані за обсягом, ані за підставами. Автор несе відповідальність за винні дії, в той час як набувачі несуть відповідальність незалежно від форми вини і відповідають у повному обсязі; чинне законодавство не містить чіткого переліку видів відповідальності за порушення умов договору, а тільки встановлює граничний розмір відповідальності. Це означає, що сторони можуть передбачити договором будь-які форми і способи відповідальності, які не суперечать чинному цивільному законодавству.
Цивільне право виходить із наявності трьох форм вини: умислу, необережності та грубої необережності. Умисна вина автора або користувача полягає у діях або бездіяльності з метою невикористання або неналежного використання зобов’язань за договором, або створення неможливостей його виконання.
Вина у формі необережності проявляється в тих випадках, коли автор не виявляв ту ступінь обачливості, яка від нього вимагалася.
Ознаками договірної відповідальності є майновий характер (штраф, пеня); відносний характер (ст. 34 закону); визначений розмір завданої шкоди або збитків.
На боці кожної із сторін договору можуть виступати декілька осіб. Такий суб’єктивний склад правовідносин називається множинністю осіб. Відповідальність з множинністю може бути частковою і солідарною. Остання настає у випадках, передбачених законом або договором. При невизначеності в договорі обсягу виконаної роботи кожним автором співавтори скоріше за все понесуть солідарну відповідальність. При неможливості визначити частку участі кожного співавтора, сторони несуть також солідарну відповідальність.
Відповідальність автора може полягати: у поверненні отриманого гонорару; в односторонньому розірванні договору з автором твору; у відшкодуванні автором збитків, у тому числі упущеної вигоди; у сплаті автором неустойки.
Підставою відповідальності за авторським договором є: порушення способу чи форми використання твору; завдання збитків авторові; несплата авторської винагороди.
Припинення авторського договору. Переважна більшість авторських договорів припиняються в результаті закінчення строку їх дії незалежно від того, чи були замовником або набувачем використані права, чи ні.
Договір може бути припинений достроково на вимогу однієї зі сторін з поважних причин: незацікавленість замовника або набувача в подальших правовідносинах, порушення особистих немайнових прав автора.
Договір може бути розірваний за взаємною домовленістю між сторонами або коли є заміна одного зобов’язання іншим, також підставою для припинення договору може бути смерть або припинення діяльності однієї зі сторін.