6.5. Зміст майнових прав патентоволодільців

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок випливають із патенту та діють від наступного дня за датою реєстрації. Патент надає володільцю виключне право на використання об’єкта патент­них прав на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту.

Майновими правами інтелектуальної власності на об’єкти патентного права, відповідно до ст. 464 ЦК України, є:

• право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

• виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

• виключне право перешкоджати неправомірному вико­ристанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, вста­нов­лені законом.

Відповідно до розділу V закону про винаходи і закону про промислові зразки, під використанням розуміють уве­ден­ня в господарський обіг продукту, створеного із засто­суванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, а також застосування способу, який охороняється патентом на вина­хід. Уведення у господарський обіг охоплює такі дії як виготовлення, застосування, ввезення, схов, пропозицію про­дажу, продаж продукту, створеного з використанням рішення, що охороняється, а також застосування способу, який охоро­няється патентним правом.

Власник патенту має право надавати дозвіл (ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка на підставі ліцензійного договору. Порядок укладання та зміст ліцензійного договору будуть розглянуті в наступ­ному параграфі цієї глави.

Вищезазначені дії можуть здійснюватися тільки самим власником патенту, що в теорії цивільного права називають позитивними правами патентовласника. Одночасно з пози­тив­ними правами власникові належить право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забо­ро­няти таке використання. Використання винаходу, який запатентований іншими особами (наприклад, роботодавцем), але не власником, може бути лише на підставі договору з набувачем.

Заборона іншим використовувати винахід без дозволу власника реалізується в судовому порядку.

До інших майнових прав можна віднести право в уста­новленому порядку відчужувати винаходи, корисні моделі, промислові зразки будь-яким цивільно-правовим способом. Власник патенту може подати до установи для офіційної пуб­лікації заявку на готовність надання будь-якій особі доз­волу на використання запатентованого об’єкта (номінальне вико­ристання розробки). Особа, яка забажала скористатися зазна­че­ним дозволом, повинна укласти з патентовласником договір про виплату винагороди. Якщо жодна особа не заявить про своє бажання використати винахід протягом визначеного строку, то патентовласник має право клопотати про відкли­кання своєї заяви (ч. 9 ст. 28 закону про винахід).

Обмеження патентних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 30 закону про винахід та ст. 23 закону про промислові зразки, якщо об’єкт патентного права, крім секретного об’єкта, не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли вико­ри­стання об’єкта було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати такий об’єкт, у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного дого­вору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).

Законодавство визначає дії, які не визнаються пору­шен­ням патентних прав. До них належить використання запа­тен­то­ваного об’єкта:

• у конструкції чи при експлуатації транспортного засо­бу іноземної держави, який тимчасово або випадково пере­буває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) викори­стовується виключно для потреб зазначеного засобу;

• без комерційної мети;

• з науковою метою або в порядку експерименту;

• за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації;

• уведення в господарський обіг виготовленого із засто­суванням запатентованого об’єкта продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника.

Припинення дії патенту. Дія патенту обмежена строко­вими межами. Загальним способом припинення патентних прав є закінчення строку дії патенту. Національне законо­дав­ство визначає й інші підстави припинення чинності патенту:

• власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати пуб­лікації відомостей про це в офіційному бюлетені установи;

• у разі несплати в установлений строк річного збору за підтримання чинності патенту. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до установи не пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік повинен надійти або бути відправленим до установи до кінця поточ­ного року дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4 місяців. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено;

• визнання патенту недійсним (у разі невідповідності запатентованого об’єкта умовам патентоздатності; наявності у формулі ознак, яких не було у поданій заявці; порушення вимог міжнародної реєстрації; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб).