6.3. Суб’єкти патентних правовідносин

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб’єктами патентних прав є:

• винахідники, автори промислового зразка;

• інші особи, які набули прав на об’єкт патентних прав на підставі закону чи договору.

Авторами об’єкта патентних прав визнаються грома­дяни, творчою працею яких створений відповідний результат інтелектуальної діяльності. Ч. 4 ст. 8 закону про вина­ходи встановила, що не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення вина­ходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахід­никам) тільки технічну, організаційну чи мате­ріальну допо­могу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Для визнання особи автором технічного або художньо-конструкторського рішення не має значення його громадян­ство, вік, рівень дієздатності. Якщо особа не досягла рівня повної дієздатності, її інтереси представляють батьки або особи, які їх замінюють.

Іноземні особи та особи без громадянства, які прожи­вають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Укрпатентом реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Якщо результат інтелектуальної діяльності створений спільною творчою працею, то всі винахідники мають однакові права на винахід і визнаються співавторами. При цьому важливим є не ступінь участі у спільній роботі, рівність творчого внеску, а сам факт такої участі. На відміну від авторського права, в патентному праві не вимагається оформлення відносин співавторства угодою. Достатнім є об’єк­тивний факт, що об’єкт патентного права створений у результаті творчої співпраці. Співавтори самостійно визна­чають форму участі у винахідницьких правовідносинах, роз­поділ часток на спільно створений результат інтелек­туальної діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 закону про винаходи винахід­нику належить право авторства, яке є невідчужуваним і охо­ро­няється безстроково. Всі правочини, за якими переда­ється право авторства, є несуттєвими.

Ім’я дійсного автора зазначається в заявці на видачу патента. Дійсний автор має право висловити побажання зали­шитися невідомим, про що робиться позначка у заявці. Автор може висувати клопотання про присвоєння винаходу (корисній моделі, промисловому зразку) його імені, за умови сплати зборів у встановлений у законодавстві строк.

Первинне право на отримання патенту належить вина­хіднику або авторові корисної моделі чи промислового зразку. Це право може перейти до інших осіб на підставі закону чи договору. Такі правовідносини повинні бути оформлені у письмовій формі.

Право на отримання патенту на об’єкт патентних право­відносин має роботодавець винахідника (автора). Таке право у роботодавця виникає у зв’язку з виконанням служ­бо­вих обов’язків або доручення роботодавця.

Право авторства на службовий винахід (корисну модель, промисловий зразок) належить винахіднику (авторові). Майнові права переходять до роботодавця винахідника на підставі цивільного договору, який повинен бути укладений не пізніше, ніж через 4 місяці з дня попередження робото­давця працівником про створення результату інтелектуальної діяль­ності. Якщо роботодавець у визначений строк не подасть заявку на винахід, не передасть права на оформлення патенту іншим особам або не повідомить винахідника про збереження конфіденційності інформації, права на оформлен­ня заявки на патент переходять до винахідника (автора). Конфіденційність інформації зберігається роботодавцем не більше, ніж 4 роки. В іншому випадку права переходять до винахідника.

Якщо права на винахід оформлені на роботодавця, то винахідник (автор) має право на винагороду. Розмір вина­го­роди визначається договором між роботодавцем і праців­ником, і може бути предметом судового розгляду.

Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок були створені працівником з використанням засобів робото­давця, але не у зв’язку з виконанням службових обов’язків, об’єкт не визнається службовим, право на отримання патенту в цьому випадку належить працівникові. Роботодавець має право вимагати надання йому простої ліцензії на вико­ристання створеного результату інтелектуальної діяльності на весь час дії виключного права або відшкодувати витрати, пов’язані із створенням об’єкта патентних прав.

Особа, якій видано патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок називається патентовласником. Таке право в особи може виникнути на підставі договору відчу­ження, договору замовлення, закону або в порядку право­наступництва. Договір про відчуження виключних прав повинен бути укладений тільки в письмовій формі. Недотри­мання вимоги про форму договору є підставою для визнання договору недійсним.

Патентовласником можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи. При цьому особа, якій передається виключ­не право на отримання патенту, повинна висловити свою згоду на це.

Патентовласник розпоряджається виключними правами на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Суб’єктами патентних правовідносин визнаються спадко­ємці винахідників (авторів), які на підставі закону чи заповіту після смерті винахідника (автора) отримали права на об’єкти патентного права. До спадкоємців переходять: право на подання заявки на видачу патенту, на отримання патенту, на отримання винагороди чи компенсації. Особисті немайнові права винахідника (автора) у спадщину не переходять.

Якщо спадкоємцями виступають декілька осіб, то режим розпорядження патентними правами встановлюється за вза­єм­ною згодою. За відсутності згоди кожен із спадкоємців має право використовувати об’єкт патентного права на власний розсуд.

Суб’єктами патентного права можуть бути представники винахідників (авторів), роботодавців – патентні повірені, які зареєстровані в Державній службі інтелектуальної власності. Патентні повірені або інші представники діють на підставі довіреності, яка видається заявником або іншою зацікав­леною особою.

Патентні повірені консультують зацікавлених осіб з патентно-правових питань: отримання охоронних документів на об’єкти промислової власності, збереження їх у силі, захист основних прав, оспорювання аналогічних документів, які неправомірно отримані третіми особами.

Суб’єктом патентних правовідносин виступає держава в особі Державної служби інтелектуальної власності, яка спря­мовує діяльність Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент).

Види послуг, які надає Укрпатент, та порядок їх надання регулюється відповідним наказом ДП «Український інститут промислової власності» від 27 грудня 2006 р. № 85.