Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11_154_NP 1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
3.28 Mб
Скачать
    1. Облік руху об’єктів інтелектуальної власності

Зростаюче значення інтелектуальної власності та її пере­творення на могутній виробничий чинник; численні приклади успішного розвитку компаній, основний капітал яких станов­лять НМА; реальна (іноді на межі виживання) потреба в засто­суванні нових технологій та залученні (підго­товці) висококваліфікованих кадрів – усе це приводить власників і керівників підприємств най­різно­манітніших сфер діяльності до усвідомлення необхідності здійснення інтелек­туальних інвести­цій.

Згідно з п. 4 ПБО-8 «Нематеріальні активи» незавершені капітальні інвес­тиції в НМА – це «капітальні інвестиції в при­дбання, створення і модернізацію НМА, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося». Незавершені капіта­льні інвестиції – одна з груп НМА, яка істотно відрізняється від усіх інших груп і цим зумовлені її облікові особливості.

Група НМА – сукупність однотипних за призначенням і умовами використання НМА. У цю групу всупереч визна­чен­ню терміна можуть входити різні за при­значенням об’єкти, об’єд­нані тим, що всі вони ще не використовуються.

Незавершені капітальні інвестиції не мож­на вважати введеними в господарський оборот, тому амортизація до об’єк­тів зазначеної групи не застосовується, що також стосується і переоцінки.

Проте незавершені капітальні інвестиції в НМА повинні обо­в’язково перевірятися на предмет зменшення корисності.

Відповідно до п. 7 ПБО-28, незалежно від наявності ознак про змен­шення корисності активів, підприємство на дату річного балансу визначає суму очі­куваного відшкоду­ван­ня гудвілу, а також НМА з невизна­че­ним строком корис­ного використання і не ви­користовуваних на дату річного балансу НМА.

У Плані рахунків для обліку незавершених ка­пітальних інвестицій у НМА при­значений субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». За дебетом цього субра­хунку відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нематері­альні активи», за кредитом – змен­шення цих ви­трат у разі введення об’єктів у господарський обо­рот.

Проте не завжди витрати, пов’язані із придбанням і ство­рен­ням НМА, повинні відображатися в обліку із використан­ням рахунка капітальних інвес­тицій. Відповідно до Інструкції № 291:

  • у разі придбання НМА за гроші засто­сування рахунка 15 обов’язкове, тому що кореспон­денція рахунка 12 за дебе­том із креди­том рахунків 63 або 68 не передбачена;

  • у разі придбання НМА за інших умов (одержання як внесок у статутний капі­тал, безкоштовне одержання, при­дбан­ня за раху­нок коштів цільового фінансування тощо) застосу­вання рахунка 15 обов’язковим не є, оскільки раху­нок 12 за дебетом може кореспондувати безпосеред­ньо з рахун­ками 46, 42, 48 та деякими іншими.

Однак якщо доробка незавершеного НМА потребує здійснення витрат, що підляга­ють капіталізації, то накопичу­ватися такі витрати повинні за дебетом рахунка 15.

Відповідно до податкового законодавства капітальні інвестиції  це господарські операції, що передбачають при­дбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних засобів і НМА, що підлягають амортизації.

Відсутність матеріальної форми не зава­жає НМА повно­цінно брати участь у господарському житті. Більше того, нема­теріальність для обліку не є визначальним чинником. Набагато важливішим є те, що НМА беруть участь у госпо­дар­ському процесі пе­реважно як засоби праці, тобто належать до катего­рії необоротних активів.

Усі ті чинники так чи інакше впливають на облік опера­цій з матеріальними необоротними ак­тивами – основ­ними засобами, а також мають значення і для операцій з НМА. Зокре­ма, істотне значення для обліку мають такі чинники:

  • форма розрахунку (грошова, бартерна, змі­шана, вза­ємо­залік тощо);

  • статус партнера в операції (резидент чи нере­зидент, платник чи неплатник ПДВ, приватний під­приємець, фізична особа, державне підприємство, пов’язана особа тощо);

  • придбавається об’єкт за кордоном чи на те­риторії України тощо.

Причому ці чинники – однаково важливі як для бух­галтер­ського, так і для податкового обліку.

Відображення у бух­галтерському та податковому обліку операцій зі створення об’єкта ІВ працівником підпри­ємства в межах трудових відносин на різних стадіях (дослідження, розробка та реєстрація, а також використання об’єкта у госпо­дарської діяльності) представлено в табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]