- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено
- •Розділ 6. Правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності 201
- •Розділ 7. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг 253
- •Передмова
- •Розділ 1 інтелектуальна власність у інноваційному розвитку економіки
- •Основні питання
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності.
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •Різноманітні підходи до визначення постіндустріального суспільства
- •1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура
- •Трактування поняття «інтелектуальний капітал» у різних літературних джерелах
- •Класифікація інтелектуального капіталу
- •Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •Об’єкти інтелектуальної власності за видами діяльності
- •1.4. Економіко-правовий зміст інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •До характерних ознак інтелектуальної економіки належать:
- •Інтелектуальний капітал – це:
- •Розділ 2 поняття права інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •2.1. Право інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні та його джерела
- •2.2. Об’єкти та інститути права інтелектуальної власності
- •2.3. Суб’єктивні права інтелектуальної власності
- •2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3 організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
- •3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні
- •3.3. Правовий статус патентних повірених в Україні
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •4.1. Базові поняття міжнародно-правової охорони прав інтелектуальної власності
- •4.2. Міжнародні договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •4.3. Міжнародні договори у сфері промислової власності
- •4.4. Міжнародні організації у сфері інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 авторське право і суміжні права
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •5.1. Поняття та базові положення авторського права
- •5.2. Об’єкти авторського права
- •5.3. Суб’єкти авторського права. Суб’єктивні права автора
- •5.4. Особливості правової охорони суміжних прав
- •5.5. Договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •Елементи авторського договору
- •5.6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 правова охорона об’єктів патентного права та нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •6.1. Поняття і базові моделі правової охорони результатів науково-технічної творчості
- •6.2. Об’єкти патентного права. Умови патентоздатності об’єктів
- •6.3. Суб’єкти патентних правовідносин
- •6.4. Оформлення патентних прав. Види патентів
- •6.5. Зміст майнових прав патентоволодільців
- •6.6. Ліцензійні договори
- •Елементи ліцензійного договору
- •6.7. Захист прав патентовласників
- •6.8. Правова охорона нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •Питання для самоконтролю
- •Заявка на одержання патенту подається до:
- •Примусова ліцензія на використання запатентованого винаходу видається особі, яка виявляє готовність до використання запатентованого винаходу у виробництві на:
- •Який вид ліцензії не існує?
- •Розділ 7 правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •7.1. Поняття та базові положення правової охорони засобів індивідуалізації
- •Класифікація засобів індивідуалізації
- •7.2. Об’єкти правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару
- •7.4. Суб’єкти прав на засоби індивідуалізації та зміст суб’єктивних прав
- •7.5. Договори про використання засобів індивідуалізації
- •7.6. Захист прав на засоби індивідуалізації
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 комерціалізація інтелектуальної власності
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •8.1. Сутність і механізм комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •8.2. Способи комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •Розподіл зареєстрованих договорів щодо розпоряджання майновими правами за об’єктами промислової власності
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг
- •Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей
- •8.3. Регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності в Україні
- •Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Об’єктом ліцензійного договору є:
- •Укладання договору про передачу права власності на об’єкт промислової власності означає:
- •Розділ 9 оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної вартості
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •9.1. Принципи вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •9.2. Оцінка майнових прав інтелектуальної власності як вид діяльності, її регулювання та нормативне забезпечення
- •9.3. Етапи процедури оцінки
- •9.4. Методика оцінки вартості майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Характеристика методів оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •У межах якого підходу до оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності використовується метод дисконтування грошових потоків?
- •Метод звільнення від роялті найчастіше використовується:
- •Розділ 10 об’єкти інтелектуальної власності в системі бухгалтерського та податкового обліку
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •Умови визнання, оцінка та документальне оформлення
- •Формування первісної вартості об’єктів, визнаних нематеріальними активами, залежно від способу їх надходження на підприємство
- •Документальне оформлення нма
- •Зміст «Акт уведення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Зміст первинного документа «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
- •Облік руху об’єктів інтелектуальної власності
- •Відображення в бухгалтерському та податковому обліку дослідження, розробки та створення об’єкта інтелектуальної власності працівником підприємства в межах трудових відносин
- •Відображення в обліку замовлення на створення твору із виплатою пашуального платежу без переходу права власності на твір
- •Придбання виключних майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності у фізичної особи
- •Придбання прав на використання винаходу в господарській діяльності
- •Облік амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Кореспонденція рахунків фінансового обліку нарахування амортизації об’єктів інтелектуальної власності
- •Строки дії права користування нематеріальними активами за групами
- •Облік роялті
- •Методика розрахунку роялті за різними ситуаціями
- •Відображення роялті у бухгалтерському обліку
- •Питання для самоконтролю
- •Відповідно до мсбо 38 «Нематеріальні активи» актив відповідає критерію можливості ідентифікації у визначенні нма, якщо він:
- •Яка проводка відповідає операції «Майнові права на корисну модель визнано нма і введено в експлуатацію»?
- •Придбання та створення нма відображають на рахунку:
- •Показники використання об’єкта інтелектуальної власності
- •11.2. Життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
- •Управління об’єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації
- •Маркетинг інтелектуальної власності
- •Функції маркетингу залежно від ролі інтелектуального продукту
- •Товарні знаки і знаки обслуговування
- •Колективні знаки
- •Промислові зразки
- •Географічні вказівки
- •Питання для самоконтролю
- •До основних принципів управління інтелектуальною власністю належать:
- •Додаткова вартість створеного інтелектуального продукту – це:
- •Критеріями оцінювання продуктів інтелектуальної діяльності при проведенні експертизи можуть бути:
- •Комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності може бути здійснена:
- •До етапів життєвого циклу об’єкта інтелектуальної власності належать:
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованих джерел
Елементи ліцензійного договору
Суб’єктами ліцензійного договору є фізичні та юридичні особи, а також держава в особі Укрпатенту. Правовласник, який передає виключні права на об’єкт інтелектуальної власності іншій особі, називається ліцензіар. Особа, яка набуває у правовласника виключні права на об’єкт інтелектуальної власності на підставі ліцензійного договору, називається ліцензіат.
Особливістю участі в ліцензійному договорі є те, що як з боку ліцензіара, так і з боку ліцензіата можуть брати участь по кілька осіб (наприклад, співавтори і об’єднання юридичних осіб). Якщо власником патенту є декілька осіб, то всі дії, пов’язані з передачею права власності на об’єкти патентних прав та видачею ліцензії на їх використання, визначаються угодою між ними, а право на підписання документів, які подаються до Держслужби, може бути надане одній особі за наявності відповідної довіреності. Якщо не всі співвласники патенту бажають передати своє право власності на користь інших співвласників, то договір укладається між співвласниками, які передають право власності, та іншими співвласниками.
Форма договору – письмова. Ч. 2 ст. 1107 ЦК України вказує на недійсність договору, який укладений з порушенням вимог письмової форми. Ліцензійні договори підлягають реєстрації в ДДІВ, вимоги і порядок якої визначені в Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), затверджену наказом МОН України від 16 липня 2001 р. № 521 та Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка, затверджену наказом МОН України від 3 серпня 2001 р. № 574.
Патентне відомство може затверджувати типові ліцензійні договори, зміст яких не регламентується і визначається вільним волевиявленням сторін. Типовий договір набирає чинності після його підписання і реєстрації в Укрпатенті (ст. 1111 ЦК України).
Важливою умовою договору є строк його чинності та інші проміжні строки, що визначають сторони договору. Це можуть бути строки морального старіння предмета ліцензії, строк повного освоєння ліцензії та ін. Доцільно передбачити правові наслідки впливу визначених строків.
Види ліцензій. Обсяг прав, що передаються на підставі ліцензійного договору, визначається видом ліцензії. Відповідно до ч. 3 ст. 1108 ЦК України ліцензія на використання об’єкта патентного права може бути таких видів: виключна, невиключна, одинична та ін.
Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
Виключна ліцензія надає власникові монопольне становище на ринку виробництва товарів, у яких втілені об’єкти інтелектуальної діяльності. В результаті в переважній більшості країн діють норми антимонопольного законодавства в сфері інтелектуальної власності.
Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері.
Це різновид виключної ліцензії, за якого зберігається передане виключне право за первинним правовласником. Позитивною ознакою одиничної ліцензії є створення певних конкурентних умов на ринку виробництва товару.
Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.
Правовласник поширює ліцензії на виробництво товару на різних ринках, щоб не допустити конкуренції зі своїми товарами.
Види невиключних ліцензій: відкрита, добровільна, примусова.
Відкрита ліцензія передбачає публічну пропозицію патентовласника, опубліковану в офіційному бюлетені Укрпатенту.
Особливість добровільної ліцензії полягає в тому, що сторони самостійно обирають контрагента і визначають умови дозволу.
Примусова ліцензія надається патентовласником іншим особам за рішенням суду при невикористанні або неналежному використанні свого патенту. Рішення може бути прийнято Кабінетом Міністрів України.
Субліцензії – ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності, що видаються ліцензіатом за згодою ліцензіара іншим особам. Вид субліцензії залежить від виду основної ліцензії.
Істотні умови ліцензійного договору. В юридичній літературі предмет ліцензійного договору, як правило, розглядається лише як охоронюване законом право на винахід або окремі повноваження, що випливають з цього права. Нині переважає інша точка зору, відповідно до якої предметом ліцензійного договору є сам винахід.
Виходячи з цієї позиції, у ліцензійному договорі необхідно якомога точніше визначити предмет ліцензії, тобто яке саме технічне досягнення передається для використання.
Визначення ціни в договорі зумовлюється рядом чинників. Слід розрізняти поняття «ціна предмета ліцензії» і «ціна ліцензії». Ціна предмета ліцензії – це вартісне обчислення об’єкта промислової власності. Ціна ліцензії – вартісне обчислення, але не об’єкта, а прав на його використання.
Видами ліцензійних платежів є:
періодичні відрахування (роялті);
одноразові платежі (паушальні);
комбіновані платежі;
побічні платежі.
Найбільш прийнятним методом розрахунку роялті є визначення розміру винагороди у вигляді частки від обсягу продажу ліцензійної продукції. Сторони у договорі можуть погодитись на твердо фіксований збір.
Паушальний платіж по суті є фактичною ціною ліцензії. Основна його ознака – авансовий характер. Цей вид платежу не завжди одноразовий, його можуть виплачувати частинами, нерідко вже після досягнення економічного ефекту, але розмір прибутку при цьому не впливає на розмір паушального платежу. Для визначення розміру паушального платежу користуються математичними формулами.
У міжнародній практиці паушальний платіж застосовують при передачі сукупних ліцензій разом з постачанням технологічного обладнання, продажу ліцензій маловідомій фірмі, небажанні ліцензіата допустити контроль над виробництвом ліцензованої продукції, ускладненнях у процесі переведення прибутку.
До побічних платежів належать прибутки, одержані ліцензіаром від різних операцій, зокрема надання каналів для продажу ліцензованої продукції, продаж ліцензіатові сировини, матеріалів, устаткування, необхідних для впровадження технології.
Істотні умови ліцензійного договору поділяються на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
Об’єктивними істотними умовами визнаються ті, які є такими за законом або необхідні для договорів цього виду. Суб’єктивні істотні умови – це ті умови, які на вимогу будь-якої сторони повинні бути узгоджені між сторонами. Якщо з будь-якої такої умови не досягнуто згоди, договір не набирає чинності.
До об’єктивних істотних умов належать сторони у договорі; предмет договору; вид ліцензії; вартість ліцензії, винагорода; строк чинності договору; реєстрація ліцензійного договору в патентному відомстві.
Суб’єктивними істотними умовами є: вступна частина договору (преамбула); територія чинності договору; технічна сфера застосування; субліцензії; креслення та інша технічна документація; якість продукції, виробленої за ліцензією; технічна допомога у навчанні спеціалістів; удосконалення; платежі за технічну документацію; момент виникнення права на ліцензію; платежі і розрахунки; податки і збори; облік і звітність; охорона патентних прав; таємність; гарантії виконання; правовий захист, розгляд спорів; розірвання договору у зв’язку з неможливістю виконання; завершення зобов’язальних відносин.
У ліцензійному договорі мають бути зафіксовані такі обов’язки ліцензіара:
гарантування безперешкодного використання об’єктом патентних прав в обумовлених межах;
визначення території, в межах якої діятиме ліцензія;
забезпечення необхідних умов для найефективнішого використання ліцензії (передача всієї інформації, необхідної для виробництва продукції за ліцензією, а також надання потрібної технічної допомоги);
сплата річного збору за підтримання чинності патенту. Строки та механізм сплати річного збору регулюються Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим Постановою КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1716.
Обов’язки ліцензіата, їх обсяг і зміст визначаються двома основними чинниками – обсягом і змістом прав та обов’язків ліцензіара, передбачених договором і видом ліцензії.
Основними обов’язками є:
виплата ліцензійної винагороди. Розмір винагороди за використання винаходів, як правило, зумовлюється двома чинниками – обсягом виробництва та обороту продажу ліцензованої продукції, а також обсягом прав, переданих за ліцензією;
дотримання обмежень використання патентних прав. Метою обмеження є уникнення конкуренції ліцензіата з ліцензіаром. Обмеження може стосуватися обсягу випуску предмета ліцензії або виробництва продукції, яка використовуватиметься для певних цілей (наприклад, для виробництва ліків тільки для людини, але не для тварин), використання предмета ліцензії на певному виробництві або продажу продукції на певній території.
При укладанні договору потрібно чітко визначити момент виникнення права на одержання ліцензійної винагороди.
Необхідно зазначити, що умови ліцензійного договору не повинні порушувати норм законодавства про економічну конкуренцію, наприклад, ліцензіар не повинен нав’язувати ліцензіату ціну на продукцію, яка виготовляється на підставі ліцензії або визначати коло суб’єктів, з якими слід укладати договори на реалізацію продукції.
Захист патентних прав у ліцензійному договорі – це, передусім, захист від посягання на права власника патенту, в тому числі і на права, пов’язані з передачею дозволу на використання науково-технічного досягнення на підставі ліцензійного договору.
Захисту підлягають також права власника від протиправного використання третіми особами науково-технічного досягнення, що є предметом ліцензії.
Вибір захисту патентних прав значною мірою залежить від виду ліцензійного договору.
Основним видом відповідальності за порушення прав за договором є відшкодування збитків, а також визнання патенту недійсним.
Дія ліцензійного договору може бути достроково припинена: за взаємною згодою сторін; на підставі рішення суду; на підставі припинення дії деклараційного патенту на винахід у зв’язку з видачею патенту за результатами кваліфікаційної експертизи заявки, за якою раніше було видано деклараційний патент; на підставі несплати вчасно річного збору за підтримання чинності патенту.