Класифікація засобів індивідуалізації

За характером оборотоздатності засоби індивідуа­лі­зації диференціюють на:

• ті, що залучені до цивільного обороту, – вільно обо­рото­здатні (торговельні марки);

• обмежені в обороті (комерційні найменування – майнові права на їх використання, відповідно до п. 2 ст. 490 ЦК України, можуть передаватися іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать чи його відповідної частини);

• вилучені з цивільного обороту (географічні зазна­чення – суб’єкт права на географічне зазначення може забо­ро­нити його використання будь-якою неуправомоченою особою, але не вправі надати чи передати права на нього).

За формою вираження засоби індивідуалізації класи­фіку­ють на:

• ідентифікуючі позначення словесного характеру (комерційні найменування та географічні зазначення);

• графічні (зображувальні);

• об’ємні;

• позначення іншої форми вираження та їх комбінації (торговельні марки).

При цьому, об’єктом комерційних найменувань та гео­гра­фічних зазначень можуть бути лише словесні позначення.

За колом управомочених суб’єктів на використання засобу індивідуалізації:

• індивідуальні – лише одна особа має право на вико­ристання ідентифікуючого позначення та вимагати забо­рони застосування подібного чи схожого засобу індивідуалізації будь-якою третьою особою (комерційні найменування);

• колективні – право на використання яких належить усім суб’єктам, що здійснюють діяльність, характер якої від­по­відає обумовленим законом вимогам (географічні зазначення);

• комплексні (змішані), до яких належать торго­вель­ні марки, які можуть бути індивідуальними та колектив­ними, що зареєстровані на ім’я організації, члени якої вправі її використовувати.

Залежно від кола суб’єктного складу ідентифікуючі позна­чення поділяються на:

• засоби індивідуалізації, що належать юридичним особам (комерційні найменування);

• засоби індивідуалізації, що належать фізичним та юридичним особам (торговельні марки);

• засоби індивідуалізації, суб’єктом права на які можуть бути лише фізичні та юридичні особи – виробники позна­ченої ними продукції (географічні зазначення)⁵⁸.

В основі правової охорони засобів індивідуалізації лежить реєстраційний принцип охорони, закріплений Паризь­кою конвенцією.

До інших принципів правової охорони засобів інди­ві­дуалізації належить:

• принцип екстериторіальної охорони;

• визнання за правовласником виключного права на комер­ційне найменування, торговельну марку чи географічне зазначення;

• надання правової охорони лише тим об’єктам, які в установленому законом порядку визнані такими, що мають охороноздатність;

• наділення правовласників виключними майновими правами на комерційне найменування і торговельну марку та не­вик­лючний характер прав на географічне зазначення похо­дження товару;

• невідчужуваний характер прав на комерційне най­мену­вання.

Паризька конвенція про охорону промислової власності встановлює, що правова охорона на об’єкти промислової власності виникає після проведення реєстраційної процедури та отримання охоронного документа, для засобів індиідуа­лі­зації – свідоцтва.

Строк правової охорони залежить від видів засобів інди­відуалізації. Законодавство України встановлює 10-річний строк правової охорони для торговельних марок і геогра­фіч­них зазначень та безстрокову охорону комерційних найменувань.