- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
1. В. п. – стоячи, руки опущені. Ходьба на носках, п'ятах, ступнях з підніманням рук вгору, в сторони, вниз, 1,5–2 хв. Темп середній, дихання вільне.
2. В. п. – те саме, руки на поясі. Повороти тулуба з відведенням руки в сторону, повторити 6–8 разів. Темп повільний, тримати корпус прямо.
3. В. п. – те саме, руки на поясі. Присідання, руки вперед, повторити 6–8 разів. Темп повільний, не нахилятися вперед.
4. В. п. – те саме, руки на грудях. Глибоке грудне дихання, 30–40 сек. Темп повільний, дихання не затримувати.
5. В. п. – те саме, руки опущені. Біг "підтюпцем" з переходом на ходьбу, 4,5 хв. Темп повільний, дихання вільне.
6. В. п. – те саме, гімнастична палиця на лопатках. Пружинисті нахили тулуба в сторони – видих, при випрямленні тулуба – вдих, повторити 3–10 разів. Темп повільний.
7. В. п. – те саме, гімнастична палиця в руках. Почергове підтягування зігнутої ноги до живота, повторити 6–8 разів. Темп повільний, натиском палиці сприяти видиху.
8. В. п. – те саме, гімнастична палиця на плечах. Нахили тулуба вперед, повторити 6–8 разів. Темп повільний, голову не опускати.
9. В. п. – те саме, гімнастичну палицю тримати вертикально в руці за середину. Почергове обертання кисті на 180°, повторити 10–12 разів. Темп середній, триматися прямо.
10. В. п. – те саме, руки опущені. «Потряхування» кистями, повторити 8–10 разів. Темп середній, розслабитись.
11. В. п. – те саме, руки на поясі. Обертання тулуба вправо і вліво, 6–8 разів у кожну сторону. Темп середній, дихання вільне.
12. В. п. – те саме, одна рука на грудях, інша – на животі. Грудне і діафрагмальне дихання, 6–8 разів. Темп повільний, відпочинок.
13. В. п. – те саме, палиця горизонтально в руках. Перешагування через палицю, повторити 4–6 разів. Темп повільний, відпочинок.
14. В. п. – те саме, руки опущені. «Потряхування» рук для розслаблення м'язів, повторити 10–12 разів. Темп середній, розслаблення.
15. В. п. – те саме, руки опущені. Біг "підтюпцем" з переходом на ходьбу, 30–40 сек. Темп середній, дихання не затримувати.
16. В. п. – те саме, руки за головою. Пружні нахили тулуба в сторони, повторити 6–8 разів. Темп середній, не нахиляти тулуб вперед.
17. В. п. – те саме, руки в сторони, кисті в кулак. Описування малих, середніх і великих кіл руками, повторити 10–12 разів. Темп середній, дихання вільне.
18. В. п. – те саме, руки опущені. Почергове піднімання рук вгору, повторити 4–6 разів. Темп повільний.
19. В. п. – те саме, ноги на ширині плечей, тримаючись за спинку стільця. Відведення правої руки і ноги в сторону, назад. Те ж лівою ногою і рукою, по 4–6 разів. Темп повільний, дихання вільне.
20. В. п. – те саме, ноги на ширині плечей, тримаючись за спинку стільця. Присідання 4–6 разів. Темп повільний, не затримувати дихання.
21. В. п. – сидячи на стільці, відпочинок 40–50 сек.
21. В. п. – те саме, руки опущені. Обертальні рухи головою, повторити 8–9 разів. Темп повільний, не допускати запаморочення.
22. В. п. – те саме, руки опущені. Почергове потряхування рук і ніг, повторити 8–10 разів. Темп середній, розслаблення.
23. В. п. – те саме, руки опущені. Повне м'язове розслаблення 0,5–1 хв. Відпочинок.
Тривалість заняття 35–40 хв.
Лікувальна гімнастика у пацієнтів з ускладненим післяопераційним періодом.У випадках тривалого штучного кровообігу іноді розвивається ішемія міокарда або гострий інфаркт міокарда. Тривала штучна вентиляція легенів може провокувати виникнення дихальної недостатності, ателектазів, пневмонії та інших ускладнень.
При вогнищевих змінах міокарда, при стабільних показниках гемодинаміки та відсутності больового синдрому, застосування лікувальної гімнастики вимагає певної етапності.
Починати ЛГ слід з рухів, які включають екстракардіальні фактори кровообігу. Для цього проводять поверхневий масаж рук і ніг, бічних поверхонь тулуба, живота і спини. Потім включають статичні дихальні вправи і, нарешті, активно-пасивні вправи для м'язів кистей і стоп, які виконуються за допомогою інструктора. Для попередження застійних явищ в легенях велику увагу приділяють санації бронхіального дерева. Тривалість ЛГ – 15–20 хвилин, частота повторень – 3–4 рази на день.
Після ліквідації ускладнень ЛГ проводять за методикою неускладненого післяопераційного періоду.
Психологічна реабілітація
Психологічна реабілітація хворих після АКШ вкрай необхідна, оскільки внаслідок травми грудної клітини, яка служить джерелом больового синдрому, післяопераційної гіпоксії головного мозку майже у всіх хворих після АКШ виявляються функціональні порушення нервової системи: хворі роздратовані, часто фіксовані на больовому синдромі, тривожні, погано сплять, скаржаться на головні болі, запаморочення.
Виявити депресію не завжди просто, зважаючи на різні характерологічні особливості особистості хворого. Ретельне спостереження за пацієнтом під час бесід, побутових контактів може дати багато інформації для діагностики патологічних станів.
В динаміці нервово-психічного стану оперованих хворих виділяють 3 періоди:
1. Астено-невротичний період (2–4-а доба після операції). Хворі мляві, загальмовані. Основні скарги в цей період на болі в грудній клітці, серцебиття, що посилюються при диханні, русі.
2. Неврозоподібні стани (4–15-й день після операції). У цей період відзначається підвищення активності, зникнення млявості, сонливості. Зростає число скарг. Скарги різноманітні, обумовлені, в основному, побоюваннями за стан свого здоров'я. Часто виявляється синдром дратівливості із загальною гіперестезією, підвищеною дратівливістю, примхливістю, схильністю до сліз.
3. Період зворотного розвитку неврозоподібних порушень (1–3 місяці після операції).
Основними завданнями реабілітації на цих етапах є формування у пацієнта адекватного ставлення до свого стану, зняття психоемоційного стресу, обумовленого операцією, формування оптимістичних соціальних установок.
Усуненню психоемоційного стресу, заспокоєнню і розслабленню сприяють прийом седативних препаратів, масаж, фізіотерапевтичні процедури (електросон, електрофорез та ін.), сеанси психорелаксації, лікувальна гімнастика.
Проведення психологічної реабілітації вимагає постійно формувати у хворого оптимістичний погляд на майбутнє, виробляти установку на повернення до повноцінного активного життя.